Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення

План.

1. Ек. сутність санації

2. Випадки, коли приймається рішення про санацію

3. Етапи та порядок проведення фін. Санації

4. Розробка проекту фін. Санації

Об'єкт – підприємство в фін. Кризі

Санація виражає комплекс послідовних , взаємопов'язаних заходів вир-техн, орг., соц., фін-ек характеру,спрямованих на виведення підприємства з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентноспроможності в довгостроковому періоді.

Санація носить тільки довго та середньостроковий характер.

Санація ( 4 блоки): 1. Соціальні заходи;2. Орг. Заходи;3. Вир-техн заходи;4. Фін –ек заходи.Заходи даного характеру відображають фін. Відносини , що з'являються в процесі мобілізації та використання внутр та зовн джерел оздоровлення підприємства .

Метою фін санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства , зниження всих видів заборгованості, покращення структури капіталу ( де осн місце – оборотний), формування фін фондів , потрібних для проведення санаційних заходів вир-техн характеру.

Випадки проведення санації підприємства :

1. За ініціпативою суб'єкта господарювання, який знаходиться в кризі якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому.

Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в Арбітраж із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства ( тоже через газету см. П. 3)

2. Після того, як боржник з власної ініціативи звернувся в Арбітраж із заявою про порушення справи про своє банкрутство ( якщо підприємство фінансово неспроможнє, або існує реальна загроза такої неспроможності).Право вибору умов санації , реорганізації – за боржником. Одночасно з подачею заяви боржник повинен представити в Арбітраж список дебіторів-кредиторів, баланс, і т.д. інфо про фін-майн стан підприємства + має запропонувати умови проведення своєї санації.Право вибору санатора-за під-ством.

3. По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі ВР чи КМ( Голос У, Урядовий кур'єр) оглошення про банкруцтво даного підприємства - якщо надійшли пропозиції від фіз чи юр осіб , які бажають зодовольнить вимоги кредиторві до боржника та представили акцептовані Комітетом кредиторів та Арбітражем пропозиції щодо санації чи реорганізації підприємства.

У випадку згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення їх претензій Арбітраж приймає рішення про припинення провадження справи про банкруцтво та про проведення санації підприємства .

4. За ініціативою фін-кред установи.У відповідності до закону “ Про банки та .” установа банку має право відносно клієнта , оголошеного неплатоспроможнім( неповернули кредит) використати комплекс заходів щодо його санації, в т.ч. : 1) передати оперативне управління даним підством адміністрації, сформованій за участю банку;2) Реорганізувати боржника;3) Змінити порядок платежів;4) Направити на погашення заборгованості виручку і т.д.

5. За ініціативою заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.У випадку невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства , заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фін. Стану боржника, включаючи призначення своїх представників в керівництво підприємства , обмеження в праві розпоряджатися виробленою прод. Та іншим майном підприємства . Якщо санаційні заходи не призвели до поновлення плато-ті , то заставодержатель має право звернутися в Арбітраж з вимогою про стягнення майна , яке is в іпотеці( а оскільки цілісний майновий комплекс – це фактично усе підприємство, то заставодержатель тут становиться фактичним володарем підприємства - боржника )

6. За ініціативою Агенства по запобіганню банкруцтв підприємств та організацій( далі – Агенства).Після внесення боржника в Реєстр неплатоспроможних підприємств , Агенство уповноважене здійснювати управління йогомайном та розробляти пропозиції щодо фін санації підприємства .

7. За ініціативою НБУ, якщо мова йде про фін санацію КБ. Режим санації є превентивою мірою впливу НБУ на КБ перед тим, як до нього будуть застосовані відповідні фін санкції.

( Нижче приведена теоретична модель проведення санації, розроблена німецькими вченими)

Схема , приведена нижче “розписана словами ” далі.

Етапи :

Процес проведення санації підприємства починається з виявлення ідентифікації фін кризи + аналізу її причин.

На основі даних бух обліку та інших даних( по фін аналізу) визначаються зовн та внутр фактори кризи + якість фін стану підприємства

В рамках внутр аналізу виконується поглиблене дослідження фін стану на осн ряду показників( коеф-ів)

Осн з таких коеф-ів є : показники плато-ті та ліквідності , фін леверіджу і т.д.

Отримавши потрібні дані про фін стан підприємства та причини фін кризи робиться висновок про санаційну спроможність підприємства ; тобто доцільність або недоцільність санації.

Якщо внутр( кадри, вир потенціал і т.д.) та зовн ( втрачені ринки збуту, постачальники і т.д.) фактори є негативними та невиправними - рішення про консервацію таліквідацію підприємства .

Ліквідація може проводитися на добровільній основі( розформування , злиття , продаж всього/частини підприємства ) або примусово.

Добровільна ліквідація підприємства – це процедураліквідації неспроможного підприємства , яка проводиться поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди між власниками та кредиторами і під контролем кредиторів.

Примусова ліквідація – це процедура ліквідації неспроможного підприємства , сяка проводиться за рішенням Арбітражу( Як правило в процесі провадження справи про банкуцтво)

У випадку якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможінсть , ліквідність , прибутковість і т.д. – рішення про санацію.

Тоді: Розробка санаційної стратегії, як узагнальнена модель дій по досягненню поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресрсів підприємства.

Кінцева мета санаційної стратегії – досягнення довгострокової конкурентних вигод , які б забезпечили високу рентабельність. Її суть – в виборі кращого варіанту розвитку та оптимізації політики капіталовкладень.

Відповідно до стратегії розробляється програма санації – як система загальних дій по подоланню кризи. Вона форм на осн вивчення причин кризи, аналізу внутр резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу.

Далі: ПРОЕКТ санації на базі програми і містить конкретні техн-ек розрахунки, розрахунок потрібних фін ресурсів, конкретні графіки та методи мобілізації фін рес-сів, строки освоєння інвестицій, їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів + ПРОГНОЗ на результати виконання проекту.

ВАЖЛИВИЙ компонент санаційного процесу - координація і контроль за якісмтю санаційних заходів . Керівні органи з боку ініціатора санації повинні своєчасно знаходити та використовувати нові резерви+приймати об’єктивне рішення для подолання слабких місць підприємства / перешкод у проводженні санації. Дієву допомогу тут може дати ОПЕРАТИВНИЙ санаційний контроль , який синтезує в собі інформаційну , планову, консалтингову, координаційну, контрольні ф-ї.

Органи контролінгу для виконання своїх ф-й використовують такі інструменти та методи:

1) Бенчмаркінг ( аналіз підприємства у порівнянні з конкурентами);

2) Сис-му раннього попередження та реагування;

3) Вартісний аналіз;

4) Портфельний аналіз;

5) Аналіз точки беззбитковості;

6) Імітаційне моделювання;

7) Калькулювання;

8) Систему планово-контрольних розрахунків;

9) Бюджетування, і т.д.

Завданням санаційного контролю є ідентифікація оперативних результатів та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.

Розробка проекту санації як правило проводиться фін та контролінговими службами підприємства , яке в кризі, представниками потенційного санатора, спеціалістами з Агенства, розпорядниками майна або незалежними аудит та консалт фірмами.

Стандартний проект містить :

ВСТУП: Фактичний фін стан підприємства ( Об’єм вир, реалізації прибутку , рівень заборгованості , осн пок-ки фін стану і т.д.); Аналіз причин кризи;Хар-ка ринків збуту прод.; кадровий потенціал і т.д. Формулюється стратегія санаційної політики, короткий прогноз результатів санації.

РОЗДІЛ 1. – план санації

n План маркетингу та оцінка ринків збуту прод;

n ринкові факт, які вливають на збут прод.

n еластичн. попиту , платоспр. попит;

n галузеві ризики, ситуація на суміжн. ринках

n перспект. збільшення обсягів реаліз.

n перелік конкур., їх переваги та недоліки;

n схеми реалізац., методи стимулювання реалізації;

n оптимальне співвідношення ціни та собіварт.

n антимонопольне законод.

· план виробництва та капіталовкладень

– показники про викор. осн. фондів

– витрати, повяз. з відновл. основн. фондів (модернізац., реконструкц)

– можливості оренди чи лізингу, в т.ч. можлив. зворотного лізингу

– вузькі місця у вир. процесі

– постачальн. сировини, стан відносин з ними

– технологія, ноу-хау, обладн., яке необхідно придбати, а також цого постачальники та вартість

· організаційний план

– орган. ст-ра

– можливість реструктиризації та реорган.

– персонал, пропозиції щодо зменш. персоналу та підвищ. його якості.

· фінансовий план

– прогноз обсягів випуску та реалізац. прод.

– баланс грош. надходжень та витрат

– зведений баланс А та П

– визначення точки беззбитковості

– потреби у інвестиціях

– форми та джерела мобілізації фін. ресурсів

– графіки їх освоєння, окупності та повернення

II розділ – реалізація та оцінка реалізації

– прогноз результатів виконання проекту

– оцінка ефективності санацій

– ймовірні ризики в процесі виконання

– суми можливих збитків

– можливі позитиви і дод. прибутки

Вкладення в провед. санації розгляд. як інвест. санатора в підпр., що знахад. в фін. кризі з метою одерж. прибутку ( в абсол. формі – безпосередньо приб.; в відносній – п-во є споживачем прод.)

Мета санації вважається досягнутою, якщо за рах. зовн. та внутр. фін. джерел чи за допом. реорган. проведення організ. та виробн.-технічних удоскон. вдалося вивести п-во з кризи, нормалізувати його виробн. діяльність та уникнути банкрутства та ліквідації досягти його прибутковості та конкурентноспроможності у довгостроковому періоді.