Технологічний регламент виробництва спирту етилового

Зміст

1. Вступ

Існують технологічні інструкції відповідно 1965 р. та 1971 р. В Н І І Пр Б

по переробці цукровмісної сировини на зернових заводах в суміші з крохмалистою сировиною, які підвищують ефективність використання цієї сировини у виробництві спирту. Особливо є актуальною. переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною в період, коли немає в наявності достатньої кількості крохмалевмісної сировини.

2. Характеристика сировини

Бурякова меляса є продуктом переробки цукрових буряків в цукровому виробництві.

Бурякова меляса виробляється відповідно до вимог стандарту

ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98) "Меляса бурякова", і " Техніині умови" та згідно з "Інструкцією по веденню технологічного процесу цукрового виробництва".

За органолептичними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.

ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)

Таблиця 1 — Органолептичні показники

За фізико-хімічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.

Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники

За мікробіологічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3 — Мікробіологічні показники

Вміст токсичних елементів і пестицидів у буряковій мелясі не повинен перевищу­вати допустимих рівнів, установлених «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» [6], СанПиН 42-123-4540 [3] і наведених у таблиці 4.

ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)

Таблиця 4 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів і пестицидів

3. Транспортування, прийомка та зберігання меляси.

Транспортування, прийом, облік та зберігання меляси здійснюється із згідно "Інструкції по прийомці, зберіганню і обліку меляси на підприємствах спиртової та дріжджової промисловості СРСР ". 1987 р.

Трансортування меляси на завод здійснюється автотранспортом в автоцистернах.

На мал. 1 наведена апаратурно-технологічна схема прийомки, зберігання і транспортування меляси на заводі. Мелясу в автоцистер­нах зважують і подають для розгрузки в прийомний збірник в присут­ності матеріально-відповідальних осіб. Для збереження меляси установлені резервуари №11, 12, 13, 1,2. Для перекачки встановлена група насосів. По спеціальному трубопро­воді меляса перекачується із прийомного збірника в резервуари і далі на виробництво. При необхідності насосом № _ можна перекачувати мелясу з резервуара в резервуар.

Кожний резервуар для зберігання меляси має наружні драбини і площадки з огорожею, виконані, згідно вимог ТБ.

Резервуари мають посантиметрові калібрувальні таблиці Івано-Франківського ДЦСМС; оснащені мірною лінійкою. Для відбору проб меляси з різних шарів установлені пробні крани, гнізда для термометрів, а також дистанційні термометри.

Для підігріву меляси в холодний період існує обігрів закритою парою.

4. Облік меляси.

Кожна партія меляси,шо поступає на завод, повинна супроводжува­тися документами зі вказаними даними:

· номер і дата документа;

· назва і адреса поставника;

· назва продукту;

· нетто,брутто;

· сертифікат якості;

Результати зважування меляси реєструються в ваговій книзі, що пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і знаходиться . у зав. складом.

При зливі меляси хіміком по сировині, відбирається середня проба в відповідності до вимог ДСТУ 3696-98./П 7.1./ і проводяться випробування меляси за показниками якості, передбачені п.3.1.3

По результатах аналізу хімік оформляє посвідчення якості на мелясу.

З метою обліку меляси ведеться по резервуарний облік в журналі, з відображенням дати зливу відпуску маси отриманої чи відпущеної меляси, суми зброджуваних цукрів (в %) виводиться щодобові залишки меляси.

При зберіганні меляси t повинна бути якнайнижчою, але не вище 300С для запобігання цукроамінної реакції, що приводить до псування меляси. Тому необхідно щоденно перевіряти t в резурвуарах і реєструвати t в журналі.

5. Відпуск меляси на виробництво.

На виробництво меляса відпускається по попередньо виписаній і оформленій підписами (головного інженера), головного технолога, головного бухгалтера вимозі на відпуск сировини. Ф. П-6. В вимозі врахується маса меляси згідно даних вагової книги. До вимоги додається посвідчення якості

(ф. П2)

Якщо меляса поступає на виробництво не безпосередньо з цистерни автотранспорту, а з ємкостей для збереження - масу меляси визначаємо замірно - калібровочним методом.

При цьому в розсиропник набирається певний об'єм меляси, який заміряється комісійно. Хімік по сировині у якісному посвідченні вказує необхідні показники меляси і маса меляси визначається згідно формули:

m = p . v де m - маса меляси, в кг

p - густина меляси кг/дм3

v - взятий на виробництво об'єм меляси в м3.

Об'єм визначається по калібрувальних таблицях згідно заміру, висоти наповнення резервуару (розсиропника) лінійкою.

Цукровмісні змивки, отримані після очистки резервуарів або після подачі меляси на виробництво ідуть негайно в переробку, але не можна їх змішувати з густою мелясою, чи випускати в каналізацію.

6. Переробка меляси з крохмалевмісною сировиною.

6.1. Для забезпечення кращого виходу спирту з тони умовного крохмалу цукру, необхідно: - переробляти мелясу з крохмалевмісною сировиною в кількості не більше 20 % по загальній вазі умовного крохмалу в суміші.

· Суміш з меляси і крохмалистої сировини зброджувати ступінчатим способом.

· Мелясні розсиропки задавати після зброджування крохмалистої маси до видимого відброду 2,5 - 3,00 таким чином, щоб концентрація маси в бродильному апараті не піднімалась більше ніж на 1-1,5'0, кількість дріжджових клітин підтримувалась на постійному рівні 110-120 млн/м.

· на початку заливу бродильного апарату розсиропкою меляси (після

32-З6 год. бродіння (проводити перемішування через кожні 2-3 год. протягом 3-5 хв.

· заміс із крохмалистої сировини готується звичним способом згідно регламенту по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.

6.2. Технологічна інструкція приготування

мелясної розсиропки

Меляса, к-сть якої визначається комісійно (зав.складом, зав.виробництвом, зм. технологом) замірно-калібровочним способом насосом подається в попередньо вимитий і пропарений 30 хв.з анти­септиком розсиропник.

К-сть меляси береться з розрахунку приготування розсиропки, яка буде використана у виробництві протягом однієї доби. Після подачі меляси комунікацію перекачують гарячою водою. Для приготування розсиропок апарат-розсиропник обладнано мішалкою, підводом пари та води.

Меляса розчиняється у воді до концентрації 14- 210 по цукрометру, перемішується до однорідної маси і підігрівається парою до 85-90 С. Протягом 30 хв. розсиропка стерилізується, потім розхолоджується до t 22-24°С складки, антисептується 40 % формаліном, із розрахунку 150-200 мл. на 1 мЗ розсиропки. Підкислювання мелясних розсиропок не проводиться. Охолоджена до t складки розсиропка насосом подається в бродильний апарат при видимому відброді 2,5-30 по цукрометру (за 30-36 год. від початку бродіння крохмалистого сусла.)

Подачу розсиропки проводять 3-5 підмолодками з інтервалом між ними в 2-3 години.

З розрахунку на бродильний апарат у 100 мЗ.

Об'єм зернового сусла - 75 мЗ

Об'ем розсиропки - 2-3мЗ

К-сть розсиропок - 6 - 8

3 х 6 =18 м3 15 = 20%

75

Температурний режим доброджування підтримується в рамках 26-29,50С (згідно регламенту зброджування,сусла крохмалевмісної сировини.)

6.3. Приготування дріжджів.

Для зброджування мелясних розсиропок разом з суслом з крохмалевмісної сировини використовують дріжджі раси ХП. Сусло для дріжджів готують з крохмалевмісної сировини. Приготування дріжджів ведеться методом, прийнятим в технологічному регламенті по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.

Кількість дріжджів береться з розрахунку 8% об'єму сусла з крохмалистої сировини в суміші з мелясою.

6.4. Технологічні показники зрілих дріжджів.

Технологічні показники зрілої братки

Допустиме наростання кислотності на третю добу бродіння - 0,20 к-ті.

Видимий відброд визначається як середньозважувана величина нормативних відбродів сировини, що взята на переробку, а саме:

При переробці меляси в кількості 20% по сумі умовного крохмалу розрахунок видимого відброду:

в бродильному апараті зброджували сусло

жито 14.000 кг - 78 % умовний 7700 кг при умовній 55%

кукурудза 4000 кг - 22 % крохмал 2440 кг крохмал 61%

18000 кг - 100% 10140 кг

середній норм. відброд +0,7 х 0,78 + (- 0,4) *0,22 =0,546 - 0,088 = +0,46

Задано меляси

5000 кг при суміші зброджених цукрів 50% - 2500 кг збродж. цукри

10140 кг + 2500 кг = 12640

крохмал цукри ум. Крохмал

В % відношенню цукор меляси до загального умовного крохмалу

2500 кг . 100% = 19,78%

12640 кг

Середньозважувальна величина видимого відброду:

19,78 * 4,5 + 0,46 *80,22 = 0,89 + 0,369 = 1,259

100 100

6.5. Розрахунок продуктів.

На один бродильний апарат V = 100 м3 при переробці сировини жито

кукурудза

меляса

Розрахунок виходу спирту

Жито 14. 000 х 55,0% = 7,700 х 64,8 = 498,96 дал

100%

Кукурудза 4.000 х 61,0 % = 2,440 х 65,9 = 160,80 дал

100%

Меляса 5.000 х 50,0% х 0,95 = 2, 375 х 65,9 = 156,51 дал

100%

Солоду: крохмал зерна 10140 кг х 14,9% = 1511 кг

де 14,9 % - нормативний розхід солоду

отр. спитру

в т.ч. Ячменю солод. 511 кг х 53% х 0,84 х 64,3 = 14,63 дал

100%

Овес солод. 500 кг х 39% х 0,84 х 63,7 = 10,43 дал

100%

Просо солод. 500 кг х 53% х 0,84 х 64,5 = 14,56 дал

100%

Всього умовного спирту - сирцю

498,96 + 160,80 + 156,51 + 14,63 + 10,43 + 14,56 = 855,89 дал

Середній показник міцності зрілої бражки

8,0 - 9,5% в залежності від початкової концентрації сусла, що зброджувалось

Розрахунок приготування мелясної розсиропки

Для приготування 25 м3 мелясної розсиропки при нормативній концентрації сухих речовин 18% по цукрометру взято мелясу з вмістом сухих речовин 80,0 % (по рефрактометру)

По таблиці 316 (стор. 392 ТХК спиртового виробництва)

необхідно взяти меляси:

m = 25000 дм3 х 18% х 1.0741 кг/дм3 = 6041 кг меляси

80,0%

при густині p = 1,308 необхідно взяти

об'єм V= 6041 кг = 4619,1 дм3 4,6 м3

1308 кг/дм3

6.6. Схема технохімконтролю

виробництва спирту ректифікованого

з меляси в суміші з крохмалевмісноюсировиною

Схема технохімконтролю виробництва спирту з меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною

Зав. лабораторією Н.П.Рудик