Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань пов'язаних з виробництвом

У разі травмування працівників, професійних захворю­вань або аварій на виробництві власник або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Порядок прове­дення розслідування регулюється Положенням про розслі­дування та облік нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 p. №623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 p. №923) (Зібрання законодавства України. — 1998. — №10. — Ст. 437).

Дія даного Положення поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності, що діють на те­риторії України (далі — підприємства), усіх громадян (у тому числі іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами (далі — власники), а також на громадян, котрі виконують на цих підприємствах роботу за трудовим договором (контрак­том), проходять виробничу практику або залучаються до роботи з інших підприємств. Розслідування нещасних ви­падків (професійних захворювань), що сталися з працівни­ками, які перебували у відрядженні за кордоном, а також з громадянами іноземних держав, які працюють на підприєм­ствах, провадиться згідно з Положенням, якщо інше не пе­редбачено міжнародними договорами України.

Дія цього Положення не поширюється на осіб, які пра­цюють або проходять службу та з якими не укладаються трудові договори на підвідомчих підприємствах і у військо­вих частинах, підрозділах Міноборони, МВС, Держкомкордону, Національної гвардії, СБУ. У цих випадках порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій встановлюється зазначеними органа­ми за погодженням з Комітетом по нагляду за охороною праці. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями та студентами під час навчально-виховного проце­су, трудового і професійного навчання в навчальному закла­ді визначається Міносвіти.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєн­ня, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випроміню­ванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, сти­хійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші над­звичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі — нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести по­терпілого на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

За результатами розслідування складається акт за фор­мою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обо­в'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

— перебування на робочому місці, на території підприєм­ства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (термін "робочий час" — це час, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку), або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні

—приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту одягу перед початком роботи і після її закінчення, , під час виконання заходів особистої гігієни;

— проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на -транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з говором (заявкою), за наявності розпорядження власника.

—використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;

—провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства — дії працівника які не входять до кола його виробничих завдань чи обов'язків, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства);

— ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

—надання підприємством шефської допомоги;

—перебування на транспортному засобі або його сто-янці, на території вахтового селища, у тому числі під час відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов”язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов”язків або дією на нього виробничого фактора чи середовища;

—прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об”єкта за дорученням власника.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпоседнього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів для надання необхідної допомоги. Цей керівник (посабова ; особа) в свою чергу зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому і в разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу, а також повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів з метою недопущення подібних ви­падків у ситуації, що склалася.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про не­щасний випадок, організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охоро­ни праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений тру­дового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захво­рювань (отруєнь) — також спеціаліст санепідемстанції.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом 3 діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути й оцінити відпо­відність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів, а також розробити заходи щодо запобі­гання подібним випадкам; скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його на затвердження власникові; у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку профе­сійного захворювання (отруєння) за встановленою формою.

До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків, по­терпілого, а у разі необхідності — також витяги з експлуа­таційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, ма­шини, апаратури тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі необхідності — також про наявність в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Власник підприємства повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслі­дування, а щодо випадків, які сталися за межами підприєм­ства, — після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3 діб надсилаються: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові охорони праці; проф­спілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайоми­ти потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив безпосереднього керівника чи власника підприєм­ства або якщо втрата працездатності від нього настала не зразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з вказаним Положенням протягом місяця після одер­жання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 вирі­шується комісією з розслідування, а у разі незгоди потерпі­лого чи особи, яка представляє його інтереси, за рішенням комісії питання вирішується у порядку, передбаченому зако­нодавством про розгляд трудових спорів.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюється органами державного управління та органами державного нагляду за охороною праці відповідно до їхньої компетенції та повноважень.

У разі відмови власника скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок чи незгоди власника, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта або з приписом посадової особи органу державного нагляду за охороною праці питання вирішуються вищестоячим органом державного нагляду за охороною праці або в порядку, перед­баченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний від­шкодувати працівникові шкоду, заподіяну ушкодженням здо­ров'я, в порядку, передбаченому Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваже­ним ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1993 p. №472 (Праця і зарплата. - 1994. - №17).