Соціальне страхування. Контрольна робота

Варіант – 12.

1. З котрого року пенсійне забезпечення в Україні/СРСР почало фінансуватись за рахунок коштів Пенсійного фонду, а не з Державного бюджету?

а) з 1956 р.

б) з 1990 р.

в) з 1998 р.

г) з 2000 р.

2. Виберіть принцип, на якому базується обов’язкове медичне страхування.

а) доступність

б) комерційний характер

в) добровільність

г) загальність

3. Хто підлягає обов’язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві?

а) особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

б) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

в) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ;

г) громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності.

4. Вкажіть, хто виступає страхувальниками в більшості видах загальнообов’язкового державного соціального страхування.

5. Яким законом регулюється розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?

6. Дайте визначення страхового випадку в медичному страхуванні.

7. Відповідальність сторін за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. (розкрити питання)

8. Пенсійні активи Накопичувального фонду України. (розкрити питання)

9. Вкажіть чинні розміри зборів до Пенсійного фонду України з певних видів господарських операцій.

1. З котрого року пенсійне забезпечення в Україні/СРСР почало фінансуватись за рахунок коштів Пенсійного фонду, а не з Державного бюджету?

а) з 1956 р.

б) з 1990 р.

в) з 1998 р.

г) з 2000 р.

Правильна відповідь б)

2. Виберіть принцип, на якому базується обов’язкове медичне страхування.

а) доступність

б) комерційний характер

в) добровільність

г) загальність

Правильна відповідь г)

3. Хто підлягає обов’язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві?

а) особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

б) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

в) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ;

г) громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності.

Правильна відповідь в)

4. Вкажіть, хто виступає страхувальниками в більшості видах загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страхувальниками виступають роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

5. Яким законом регулюється розмір внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття?

Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування "

6. Дайте визначення страхового випадку в медичному страхуванні.

Страховий випадок - подія, передбачувана договором медичного страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховий випадок - одержання застрахованою особою медичної допомоги в медичних установах при настанні (під час дії договору страхування) захворювань, які передбачені умовами страхування.

Страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання медичної допомоги відповідно до закону;

7. Відповідальність сторін за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. (розкрити питання)

Відповідальність страхувальника

1. Страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

2. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

3. Суми коштів, безпідставно стягнені із страхувальника, підлягають поверненню у триденний строк з дня винесення рішення про безпідставність стягнення цих виплат з відшкодуванням судових витрат.

4. Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Відповідальність страховика за невиконання або неналежне виконання умов загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

За порушення Закону, інших нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а також за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неповного виконання умов загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, Фонд, його органи, працівники виконавчої дирекції та виконавчих дирекцій відділень Фонду несуть відповідальність згідно з законодавством.

Відповідальність застрахованої особи за незаконне одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

Застрахована особа несе відповідно до закону відповідальність за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг.

8. Пенсійні активи Накопичувального фонду України. (розкрити питання)

Накопичувальний пенсійний фонд є новим видом публічних фондів в Україні і фінансовою основою другого рівня пенсійної системи – загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Питанням утворення і діяльності Накопичувального пенсійного фонду України як нової інституції присвячені розділи VII, X, XI, XII, XIV та Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Накопичувальним пенсійним фондом у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” називається цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до цього Закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб (учасників цього фонду), що обліковуються на їх накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь цих осіб. Пенсійні активи Накопичувального фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених цим Законом, членам їх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі, визначені цим Законом. Отже, кошти, що накопичуються в цьому фонді, Законом не визначені ні державною, ні комунальною власністю. Ці кошти підлягають персоніфікованому обліку в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та успадковуються.

У Законі не зазначена точна дата запровадження в Україні Накопичувального пенсійного фонду, а визначені лише економічні та соціальні умови, після виконання яких має бути прийнятий закон про його запровадження. Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону, закон про формування коштів цього фонду шляхом спрямування частини страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду буде прийнято лише за умови економічного зростання країни протягом двох останніх років, а саме – якщо в кожному з них валовий внутрішній продукт зростатиме не менше ніж на 2 % порівняно з попереднім роком. А перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду буде запроваджене у разі одночасного підвищення заробітної плати застрахованим особам та лише після виконання таких умов:

1) забезпечення виплати пенсій у солідарній системі в розмірі, передбаченому частиною третьою статті 46 Конституції України;

2) збалансованості бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

3) створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування, у тому числі:

а) повного впровадження системи персоніфікованого обліку та створення системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів;

б) створення програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до Накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків;

в) прийняття законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

г) призначення всіх членів Ради Накопичувального фонду;

д) проведення тендерів та укладання договорів з компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду;

е) набуття досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення;

є) забезпечення фінансування з державного бюджету втраченої частини страхових коштів у солідарній системі у зв’язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Учасниками Накопичувального пенсійного фонду в обов’язковому порядку мають бути особи, яким на момент запровадження відрахувань до цього фонду не виповнилось: чоловікам – 40 років та жінкам 35 років (пункт 9 Прикінцевих положень Закону). Чоловіки, яким виповнилося 50 років та жінки, яким виповнилося 45 років на день запровадження обов’язкових відрахувань до Накопичувального фонду, не прийматимуть участь у цьому фонді і не повинні будуть робити внески до цього фонду. А чоловіки віком від 40 до 50 років та жінки віком від 35 до 45 років мають право самостійно прийняти рішення про те, чи відраховувати їм страхові внески до Накопичувального пенсійного фонду.

Кошти Накопичувального пенсійного фонду формуватимуться за рахунок обов’язкових страхових внесків та інвестиційного доходу від інвестування і розміщення коштів фонду, а також за рахунок сум фінансових санкцій, застосованих згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та іншими законами до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, та напрямків використання коштів Накопичувального фонду, а також сум адміністративних стягнень, накладених відповідно до цього Закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Страхові внески до Накопичувального фонду є цільовими загальнообов’язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Вони не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування.

Сукупний інвестиційний дохід Накопичувального пенсійного фонду формується за рахунок: прибутку, що отримується від інвестування пенсійних активів у цінні папери; відсотків, що нараховуються на пенсійні активи, розміщені на банківських депозитних рахунках; доходу від інших видів інвестування, дозволених законом. Інвестиційний дохід, що визначається як різниця між сумою сукупного інвестиційного доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, та сумою адміністративних видатків, пов’язаних з їх управлінням, підлягає подальшому розподіленню між учасниками Накопичувального пенсійного фонду пропорційно коштам, які обліковуються на їх накопичувальних пенсійних рахунках.

9. Вкажіть чинні розміри зборів до Пенсійного фонду України з певних видів господарських операцій.

З 1 січня 2011 року набуває чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Замість внесків до Пенсійного фонду України, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття та від нещасного випадку, справлятиметься новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідні зміни передбачені до законів, що регулюють справляння вищезгаданих чотирьох внесків.

Згідно з абзацом 4 п. 10 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 з 01.01.2011 р. втрачають чинність деякі положення Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі – Закон № 400).

Але всі інші положення Закону № 400, якими регулюється сьогодні справляння збору до Пенсійного фонду з окремих видів операцій, продовжуватимуть діяти. Тобто набрання чинності Законом № 2464 не вплине на справляння додаткових зборів до Пенсійного фонду.

Нагадаємо, що Законом № 400 передбачено справляння таких зборів до Пенсійного фонду з окремих видів операцій:

– щодо компенсації фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до п. «б»–«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону;

– з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню у розмірі 0,5 %;

– з вартості реалізованих платниками ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння у розмірі 5 %;

– з операцій придбання легкового автомобіля у розмірі 3 % його вартості;

– з операцій придбання нерухомого майна у розмірі 1 % його вартості, зазначеного в договорі купівлі-продажу такого майна;

– з вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, який їх надає, у розмірі 7,5 %.

Справляння зазначених зборів регулюється Законом № 400 та Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.

Список використаної літератури:

1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

2. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”;

3. Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”;

4. Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”;

5. Волощук Г.О. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: бюджетні, страхові, пенсійні: Навчальний посібник. / Волощук Г.О., Пасічник Ю.В., Прямухіна Н.В. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004;

6. Внукова Н.М. Соціальне страхування: Навчальний посібник. / Н. М. Внукова, Н. В. Кузьминчук – К.: Кондор, 2009;

7. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навчальний посібник. / Говорушко Т. А. – К.: Центр навчальної літератури, 2005;

8. Динь І. М. Шляхи покращення персоніфікованого обліку та інформаційних технологій у системі Пенсійного фонду України. / І. М. Динь // Актуальні проблеми економіки. – 2007;

9. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навчальний посібник. / Ю.С. Конопліна – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2008;

10. Миргородськая В. Стимулювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення податковими важелями / В. Миргородськая // Актуальні проблеми економіки. – 2006;

11. Юрій С.І. Соціальне страхування: Підручник. / С .І. Юрій, М. П. Шаварина, Н. В. Шаманська. – К.: Кондор. – 2009.