Управління цінами на підприємстві Південно-західної залізниці

Зміст

Вступ

Основні положення про діяльність Служби капітальних вкладень Південно-західної залізниці

Функція цін на будівельну продукцію

Особливості ціноутворення в будівництві

Договірні ціни і вартість будівництва

Список використаної літератури

Вступ

Економіст-будівельник, що працює на залізничному транспорті, повинен знати про особливості транспорту як сфери матеріального виробництва, про характер експлуатаційної роботи і техніко-економічних показників різних видів транспорту, про задачі подальшого технічного розвитку залізничного транспорту і випливають з них вимогах до транспортного будівництва. Ці питання економіки залізничного транспорту виділені в спеціальні розділи курсу.

У справі поліпшення будівельного виробництва, особливо на залізницях, велике значення мають питання організації і керування будівництвом. У зв'язку з цим у курсі розглядаються організаційна структура транспортного будівництва, питання її подальшого удосконалювання, укрупнення і спеціалізації будівельних організацій, використання автоматизованих систем керування.

Постійною задачею господарського розвитку країни є підвищення ефективності суспільного виробництва. У будівництві— це реалізація найбільш економічних, всебічно обґрунтованих планових і проектних рішень, правильний облік впливу зміни технічного оснащення об'єкта який будується на умови його наступної експлуатації, обґрунтована економічна оцінка скорочення строків будівництва. Методи розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень і порівняння варіантів планових і проектних рішень становлять один з важливих розділів курсу.

Підвищення ефективності будівельного виробництва немислимо без використання досягнень будівельної техніки. Основні напрямки технічного прогресу в будівництві і методи визначення ефективності технічних нововведень.

Безперервне підвищення рівня механізації й індустріалізації будівництва приводить до росту його матеріально-технічної бази, збільшенню основних виробничих фондів. Тривалість виробничого циклу в будівництві підвищує потреба його в оборотних коштах. Питання кращого використання потужності будівельних організацій, формування і прискорення оборотності оборотних коштів входять у зміст курсу.

Будівництво — одна з трудомістких галузей матеріального виробництва. Ріст обсягу будівельно-монтажних робіт повинен супроводжуватися безперервним підвищенням продуктивності праці. Однієї з задач курсу є освітлення колій підвищення продуктивності праці в залізничному будівництві, вивчення зв'язку продуктивності праці з формами його оплати.

У будівельному виробництві здійснюється економічна реформа, що передбачає підвищення господарської самостійності і розширення ініціативи будівельно-монтажних організацій; поряд з цим зростає значення кошторису як основного документа, по якому фінансується будівництво. В особливому розділі курсу розглядаються принципи господарського розрахунку, його сполучення з плановим керівництвом, висвітлюються питання ув'язування інтересів будівельних організацій із загальнодержавними вимогами і задачами.

Основні положення про діяльність Служби капітальних вкладень Південно-західної залізниці

Державно-територіальне галузеве об’єднання Південно-Західна залізниця (скорочено Південно-Західна залізниця або ПЗЗ) – це одна з шести гілок залізничної мережі України, яка підпорядкована Укрзалізниці.

До складу ПЗЗ входить велика кількість підрозділів, підприємств,дирекцій, дистанцій, служб і т.п., в тому числі і Служба капітальних вкладень (скорочено – служба НКВ), яка є виробничо-господарським галузевим підрозділом без права юридичної особи, що входить до складу Південно-Західної залізниці.

Служба капітальних вкладень:

1) Здійснює функції основного замовника Південно-Західної залізниці по об’єктах капітального будівництва та капітального ремонту.

2) Організовує та забезпечує разом з іншими службами, проектними та підрядними організаціями своєчасне та комплексне введення в експлуатацію виробничих потужностей та об’єктів невиробничого призначення, побудованих за рахунок капітальних вкладень та коштів на капітальний ремонт.

3) Розробляє плани капітальних вкладень та капітального ремонту по залізниці, згідно заявок служб, проводить фінансування, а також здійснює контроль за цільовим використанням коштів, запланованих на фінансування цих програм. Кошти на капітальне будівництво та придбання рухомого складу, обладнання, модернізацію та ремонт надходять на поточний рахунок служби від Укрзалізниці та ДТГО Південно-Західної залізниці згідно з фінансовим планом залізниці.

4) Контролює рівень договірної ціни на виконання будівельно-монтажних, проектно-вишукувальних робіт та капітальному ремонті.

5) Забезпечує проектно-кошторисною документацією на окремі об’єкти плану капітального будівництва та капітального ремонту.

6) Проводить оплату виконаних робіт по плану капітальних вкладень і капітальному ремонту на залізниці згідно укладених контрактів, а також інших платежів, пов’язаних з підготовкою вихідних даних на проектування (подовження погоджень, технічних умов виданих на проектування та будівництво, експертизи проектів) і платежів пов’язаних з вводом в дію об’єктів будівництва, організаційними питаннями, що виникають в ході будівництва (компенсація юридичним та фізичним особам на основі документів вартості знесених споруд, зелених насаджень, відчуження землі та сільгоспвтрати, отримання ордерів на розриття , пусконаладка та ін.).

7) Фінансує та контролює придбання рухомого складу, машин, механізмів, які фінансуються за рахунок централізованих коштів Укрзалізниці та Південно-Західної залізниці.

8) Здійснює проведення єдиної технічної політики з метою скорочення інвестиційного періоду в проектуванні, будівництві та капремонті і підвищення ефективності капітальних вкладень, забезпечення раціонального використання коштів в умовах ринку, зменшення обсягу незавершеного виробництва по капітальному будівництву і проектно-вишукувальних роботах.

9) Розробляє по затверджених Укрзалізницею нормативах перспективних та річних планів по проектуванню, будівництву та капремонту об’єктів. Доводить затверджені плани до підрядних будівельних організацій, служб , підрозділів залізниці, планових органів областей.

10) Здійснює методичне керівництво службами, структурними підрозділами залізниці стосовно питань капітального будівництва та капремонту.

11) Разом зі службами -титулотримачами, дирекціями по залізничним перевезенням розробляє титульні списки та набори робіт на будівництво, капремонт, доводить їх підрядним організаціям.

12) Отримує через проектно-вишукувальні групи, які знаходяться на територіях обслуговування дирекцій по залізничним перевезенням вихідних даних для підготовки завдання на проектування та ведення проектних робіт (ТУ, АПЗ, рішень місцевих адміністративних органів).

13) Підготовляє разом з учасниками будівництва контракти на будівництво, капремонт, проектування та авторський нагляд. Погоджує договірну ціну на будівництво, капремонт та проектні роботи, контролює виконання обов'язків передбачених укладеними контрактами. Веде сумісно з юридичною службою залізниці претензійну роботу по капітальному будівництву, проектуванню та капремонту.

14) Контролює забезпечення службами-титулотримачами інженерної підготовки території відведеної під будівництво (відведення площадки, відключення мереж, лісорубні квитки, документи на компенсацію за знесення споруд, зелених насаджень та ін.).

15) Приймає від проектних організацій проектно-кошторисну документацію, погоджує її та подає на затвердження до початку проведення робіт. Передає проектну документацію генеральним підрядним організаціям.

16) Організує проведення експертизи проектно-кошторисної документації та усунення зауважень авторами проектів.

17) Розглядає зауваження по проектно-кошторисній документації підрядних організацій і готує пропозиції щодо їх усунення.

18) Фінансує через банк роботи по капітальному будівництву та капремонту, придбанню рухомого складу та обладнанню.

19) Здійснює систематичний контроль і технічний нагляд за будівельними роботами з метою забезпечення обсягів та якості виконуваних робіт вимогам проекту та будівельних норм, відповідності вартості виконаних робіт прийнятим рішенням в договірній ціні.

20) Здійснює статистичний і бухгалтерський облік витрат по капітальних вкладеннях та капремонту, складає квартальні та річні звіти по областях і подає їх у відповідні структурні підрозділи залізниці.

Служба має закінчену бухгалтерську звітність, веде баланс капітальних вкладень і окремо баланс капітального ремонту, які входять до зведеного балансу залізниці.

21) Проводить щорічні інвентаризації незавершеного будівництва. Оформлює консервації та роз консервації об’єктів.

22) Забезпечує поставку на об’єкти обладнання для загально будівельних робіт самостійно та через господарську службу НХ. Поставку технологічного та спеціального обладнання (для тягових підстанцій, ізоляторів та підвісної арматури при електрифікації залізниці, СЦБ та зв’язку, кранів, верстатного обладнання, медичного) здійснюють відповідні служби з фінансовим забезпеченням службою капвкладень.

23) Готує пропозиції щодо складу і строків роботи робочих і державних приймальних комісій, бере участь в роботі цих комісій. Подає на затвердження акти державних приймальних комісій.

24) Визначає кінцеві витрати по закінченому будівництву і передає на баланс відповідним службам, підприємствам ці витрати для зарахування в склад основних фондів.

25) Виконує функції замовника щодо спорудження об’єктів житлово-побутового призначення за рахунок індивідуальних вкладів працівників залізниці, а також сторонніх організацій та осіб.

26) Готує необхідну документацію (угоди, контракти) між залізницею і сторонніми організаціями стосовно питань організації будівництва та капремонту окремих об’єктів, сумісного користування і вирішення питань окремих поставок устаткування.

27) Оформлює угоди на співпрацю та пайову участь в будівництві.

28) Узагальнює плани служб по модернізації рухомого складу і придбання устаткування, що не входить в кошториси на будівництво.

29)Узагальнює витрати затрачені на створення основних засобів по капітальному будівництву та ремонту, модернізації рухомого складу, машин, механізмів, придбання обладнання передаються госпрозрахунковим службам та підприємствам, підпорядкованим залізниці.

30) Готує накази по залізниці, що стосуються питань капітального будівництва та капремонту.

Служба капітальних вкладень діє на правах виробничо-господарського підрозділу Південно-Західної залізниці.

На залізниці існує Фінансово-економічна служба, яка є окремим структурним підрозділом управління залізниці і підпорядкована безпосередньо начальнику залізниці.

Функція цін на будівельну продукцію

Підрядний спосіб будівництва припускає, що як організація замовника, так і організація підрядника є підприємствами, що мають визначену господарську самостійність і виконують державний план на основі господарського розрахунку.

Будівельні організації, що споруджують той або інший об'єкт, повинні одержувати від замовника засоби на відшкодування своїх витрат і на створення прибутку, тобто продавати свою продукцію за гроші. Тільки при цьому умові вони можуть мати засоби для оплати праці працівників і їхніх заохочень, для розрахунків з постачальниками й іншими державними підприємствами, що роблять різні послуги будівельним організаціям. Таким чином, суспільний поділ праці в соціалістичному господарстві, відносна економічна відособленість будівельних організацій і замовників будівельної продукції визначають необхідність товарно-грошових стосунків у будівництві, а отже, і чинність закону вартості, відповідно до якого індивідуальні витрати на виробництво товару повинні зводитися до його суспільної вартості.

Грошовим вираженням вартості будівельної продукції є ціна проектованих об'єктів, будинків і споруджень, що відбиває суспільно необхідну величину витрат на будівлю або реконструкцію підприємства, дороги, штучні споруди, об'єкта житлового, комунального або культурно-побутового призначення. Ціна об'єкта складається з ціни будівельної продукції, витрат на придбання устаткування, інвентарю й інструмента, передбачених проектом, вартості відчужуваних земельних ділянок і ряду інших витрат. Устаткування, інструмент і інвентар не є продукцією будівництва і витрати на їхнє придбання, так само як і вартість відчужуваних земельних ділянок, включаються у вартість проектованих споруджень за діючими цінами незалежно від механізму ціноутворення в будівництві.

Ціна будівельної продукції, що представляє собою частина ціни об'єкта, складається із суспільно необхідних витрат на виконання будівельно-монтажних робіт і інших витрат. Останні безпосередньо з будівлею об'єкта не зв'язані, але створюють необхідні передумови для виконання робіт і контролю з боку замовника і проектної організації за їхнім здійсненням (витрати на передислокацію будівельних організацій, авторський нагляд і ін.). Ця частина ціни об'єкта формується в сфері будівельного виробництва і безпосередньо залежить від механізму ціноутворення в будівництві.

Ціні будівельної продукції властиві ті ж функції, що і ціні на продукцію державних підприємств в умовах соціалістичного господарства.

Планово-облікова функція ціни будівельної продукції міститься в тім, що вона повинна відбивати суспільно необхідний рівень витрат на будівлю об'єктів. У Програмі КПРС указуються: «Ціни повинні в усі більшому ступені відбивати суспільно необхідні витрати праці, забезпечувати відшкодування витрат виробництва й обіги і відомий прибуток кожному нормально працюючому підприємству».

Система ціноутворення в будівництві покликана створювати умови для максимального наближення ціни до суспільно необхідних витрат праці. Лише при такій умові ціна може служити надійним інструментом для розробки планів капітальних вкладень, вибору оптимальних планових і проектних варіантів будівництва підприємств, економічної оцінки діяльності будівельних організацій, визначення вартості основних фондів, що вводять в експлуатацію, розрахунку собівартості продукції проектованого підприємства.

Функція перерозподілу знову створеної вартості (національного доходу) міститься у відхиленні цін на будівельну продукцію від суспільно необхідних витрат. У будівництві цей перерозподіл можливо лише в межах передбаченого в ціні розміру прибутку, оскільки застосування цін, рівень яких нижче собівартості, порушило б принцип господарського розрахунку в будівельних організаціях. Ціна будівельної продукції істотно впливає на розподіл національного доходу між фондами споживання і нагромадження, тому що значна частина фонду нагромадження використається для капітальних вкладень у народне господарство. При більше низьких цінах на будівельну продукцію створення тих же потужностей можливо з меншими засобами, або при тих же засобах забезпечується більше інтенсивне нарощування виробничих потужностей і невиробничих фондів.

Ціна на будівельну продукцію виконує також функцію стимулювання виробництва. У ціні через амортизаційні відрахування знаходить висвітлення знос основних фондів будівельних організацій, завдяки чому вона стимулює поліпшення використання основних фондів, тому що це приводить до зниження фактичних витрат і підвищенню прибутку будівельних організацій. Ціна стимулює і застосування ефективних способів провадження робіт, прогресивної технології, оскільки в результаті цього також знижуються витрати будівельних організацій. Виходить, ціна будівельної продукції за інших рівних умов визначає розмір прибутку, що одержить будівельна організація, а отже, і величину матеріальних благ працівників, можливості розвитку виробничої бази будівельної організації.

Однієї з функцій ціни в умовах соціалістичного господарства є облік співвідношення попиту та пропозиції. Однак в умовах планової економіки співвідношення попиту та пропозиції безпосередньо не впливає на рівень цін будівельної продукції, тому що потреби різних галузей у засобах на капітальне будівництво встановлюються в плановому порядку виходячи з інтересів розвитку економіки в цілому і можливостей народного господарства відповідно до закону планомірного, пропорційного розвитку.

Таким чином, ціна будівельної продукції дозволяє планувати суспільно необхідну величину витрат на спорудження об'єктів, здійснювати контроль за витратою засобів у процесі будівництва, порівнювати майбутні витрати на будівлю з ефектом, що буде отриманий від експлуатації об'єктів, регламентувати фінансові взаємини між замовником і підрядником, створювати основу для здійснення господарського розрахунку в будівельних організаціях.

Ціна на будівельну продукцію встановлюється з урахуванням якості спорудження в цілому або його окремих складових частин. Так, ціна будинків першої категорії вище, ніж другий, будівництво залізничної лінії з постановкою колії на щебеневий баласт за інших рівних умов коштує дорожче, ніж з постановкою на піщаний або гравійний баласт.

Крім того, ціна проектованих споруджень повинна встановлюватися з урахуванням довговічності усього об'єкта або, його окремих частин. Наприклад, укладання 1 км безстикової колії на дерев'яних шпалах коштує на 2—3 тис. руб. дорожче, але строк служби рейок у безстиковій колії приблизно на 20% вище; застосування залізобетонних шпал у порівнянні з дерев'яними здорожує будівництво на 30—35 тис. руб. у розрахунку на 1 км колії, однак строк їхньої служби більше приблизно в 3 рази. Підвищення якості і довговічності споруджень і окремих пристроїв приводить, як правило, до зниження поточних витрат у процесі експлуатації.

Ціна на будівельну продукцію повинна стимулювати застосування прогресивних матеріалів і конструкцій. Для цього ціни на нові види будівельних матеріалів повинні встановлюватися на основі визначення економічної ефективності з обліком як витрат по їхньому виробництву, так і витрат по їхньому використанню в процесі експлуатації.

В умовах соціалістичного господарства ціни на будівельну продукцію формуються в плановому порядку шляхом розробки науково обґрунтованих "нормативів і цін на споживані ресурси.

Особливості ціноутворення в будівництві.

Ціна будівельної продукції, так само як і продукції інших галузей народного господарства, складається з її собівартості і суми, що включає, планового прибутку.

Як було сказано, величина кошторисної собівартості закінченої будівельної продукції залежить від фізичних обсягів робіт, передбачених по проектованому об'єкті, і суспільно необхідних витрат будівельних організацій на виконання одиниці відповідних робіт.

Індивідуальний характер проектованих споруджень транспорту, зокрема таких, як нові залізничні лінії, другі колії, електрифікація діючих ліній, розвиток вузлів, і інших, обумовлює розходження в обсягах робіт і способах їхнього виконання. Навіть при будівництві по типових проектах потрібне часткова зміна обсягів робіт, викликане прив'язкою проектів до місцевих умов.

Таким чином, розходження в обсягах робіт уже визначає індивідуальний характер ціни будівельної продукції.

Однак якщо припустити, що обсяги робіт з об'єктів, проектованим у різних районах країни, однакові, те й у цьому випадку їхня ціна буде різної внаслідок різного рівня собівартості виконання одиниці робіт того самого виду.

Дійсно, велика розмаїтість природних і економічних умов по районах країни обумовлює різний рівень оплати праці однакової кваліфікації і, крім того, різні показники продуктивності праці, використання основних засобів будівельних організацій, неоднаковий рівень цін на будівельні матеріали, деталі і конструкції.

Диференціація заробітної плати по районах країни шляхом застосування поясних коефіцієнтів і надбавок, установлених рішеннями уряду, приводить до розходження в собівартості тих самих робіт, хоча витрати праці і рівень його кваліфікації при цьому можуть бути однаковими. Крім того, при виконанні робіт у районах із тривалими суворими зимами знижується продуктивність праці, міняється технологія виконання деяких робіт, з'являються додаткові роботи і, як наслідок, зростає величина собівартості.

Вартість матеріалів, деталей і конструкцій, перенесена на собівартість будівельно-монтажних робіт при будівництві в різних районах, залежить від рівня оптових цін і умов доставки матеріалів на будівельні майданчики.

Для деяких будівельних матеріалів (метал, синтетичні матеріали й ін.) установлені єдині для всієї країни ціни франко-вагон станція призначення. Тому для будівництв, що ведуться в різних районах, будуть різними лише умови, а отже, і витрати по доставці цих матеріалів від станції призначення до приобъєктного складу. По великій групі будівельних матеріалів (цемент, ліс, лісоматеріали й ін.) оптові ціни франко-вагон станція призначення диференційовані по зонах споживання і для будівництв, розташованих у різних районах, можуть бути різними як рівень оптових цін, так і витрати по їхній доставці від станції призначення до приобъєктного складу. Нарешті, для таких матеріалів, як пісок, щебені, збірні бетонні і залізобетонні конструкції і ряд інших, встановлені оптові ціни франко-вагон станція відправлення. Очевидно, що в цьому випадку для будівництв, розташованих у різних районах, істотно може розрізнятися не тільки рівень оптових цін на будівельні матеріали, але і витрати по їхній доставці.

У районах з різними кліматичними умовами, крім величини витрат на будівельні матеріали і витрат по їхній доставці, буде змінюватися також і потреба в деяких будівельних матеріалах. Так, у районах із тривалим зимовим періодом і більше низькою середньою негативною температурою зростає витрата цементу для бетонних робіт і кладки зі штучних і природних каменів.

Величина амортизаційних відрахувань по будівельних машинах у розрахунку на одиницю робіт залежить від ціни машин і встановлених норм амортизаційних відрахувань. Інвентарно-розрахункові ціни будівельних машин вище для віддалених районів унаслідок більших витрат на перевезення машин від заводу-виготовлювача. Норми річних амортизаційних відрахувань вище для північних районів, що пояснюється зменшенням строків служби машин. На амортизаційні відрахування впливає ще і річна продуктивність машин, що неоднакова в різних кліматичні й інших природних умовах. Таким чином, величина амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю робіт може істотно коливатися залежно від кліматичних умов і географічного розташування району будівництва.

Собівартість будівельно-монтажних робіт істотно залежить від рішень проекту організації будівництва'. Наприклад, величина витрат на грабарства у великому ступені обумовлюється застосовуваними способами розробки і транспортування ґрунту. При будівництві лінійно протяжних об'єктів (нові залізниці, другі колії, електрифікація залізниць і ін.) залежно від прийнятої принципової схеми організації будівництва (одне-, двох-, багатопроменева) можуть істотно змінюватися витрати по доставці будівельних матеріалів, а отже, і собівартість робіт. Крім того, прийнята схема організації будівництва значною мірою визначає розподіл перевезень між видами транспорту і тим самим приводить до зміни рівня витрат по доставці будівельних матеріалів.

Географічне розташування і природні умови району будівництва впливають не тільки на собівартість окремих видів роботи, але і на їхні обсяги.

У ціну будівельної продукції включаються витрати як на будівлю споруджень і об'єктів, передбачених проектом, так і на тимчасові титульні спорудження, використовувані лише в період будівництва. При веденні будівельно-монтажних робіт у незасвоєних районах витрати на тимчасові титульні спорудження вище, оскільки для розміщення й обслуговування всіх працівників будівельних організацій необхідне будівництво тимчасових селищ, відсутня можливість залучення на будівництво місцевого населення, використання комунальних і культурно-побутових установ існуючих населених пунктів.

Крім того, у цих випадках часто виникає необхідність у будівлі тимчасових підприємство з виробництва збірних бетонних і залізобетонних конструкцій, видобутку баласту й ін. При будівництві, наприклад, нової залізниці в необжитих районах, де немає розвитий мережі шляхів сполучення, потрібна будівля тимчасової автомобільної дороги уздовж траси і під'їздів до великих штучних споруд і тимчасових селищ. Обсяг робіт і витрати на будівництво тимчасових автодоріг також у значній мірі залежать від місцевих умов.

Залежно від географічного розташування міняються і витрати на передислокацію будівельних організацій, на доплату працівникам за відрив від постійного місця проживання й інші витрати, що включають у ціну проектованих об'єктів.

Таким чином, суспільно необхідні витрати будівельних організацій на будівлю об'єктів істотно змінюються під впливом проектних обсягів робіт, географічних, природних і кліматичних умов. Унаслідок цього собівартість будівельної продукції, а отже, і ціна визначаються індивідуальним розрахунком, що називається кошторисом.

Основою для складання кошторису служать проектні обсяги робіт і суспільно необхідні витрати будівельних організацій на виконання одиниці робіт. Величина цих витрат диференційована по районах будівництва, а для ряду робіт — і по окремих будівництвах.

Єдиний підхід до визначення суспільно необхідної величини витрат забезпечується тим, що грошове вираження цих витрат (собівартість) визначається на основі загальнообов'язкових норм потреби в ресурсах для виконання одиниці робіт. Ця потреба в ресурсах по видах робіт наведена в кошторисних нормах Снипа (Будівельні норми і правила, частина IV. Кошторисні норми на будівельні роботи), цінниках на монтаж устаткування й інших нормативних матеріалів. Норми Снипа передбачають потребу в ресурсах, необхідних безпосередньо для виконання окремих видів робіт у літню пору в першому тарифному поясі по заробітній платі. Цими нормами не враховується потреба в ресурсах для організації й обслуговування робіт з об'єкта в цілому.

Кошторисна ціна ресурсів (матеріалів, машино-смен) розраховується шляхом усереднення умов, що впливають на рівень кошторисних цін.

Для матеріалів з оптовою ціною франко-вагон станція призначення кошторисна ціна визначається по районах будівництва шляхом усереднення витрат по доставці цих матеріалів від станції призначення до приобъєктного складу. За матеріалами з оптовою ціною франко-вагон станція відправлення і незначних витрат на перевезення кошторисні ціни також установлюються по районах шляхом усереднення транспортних витрат. У більшості випадків кошторисні ціни матеріалів з оптовою ціною франко-вагон станція відправлення встановлюються для транспортних і інших спеціальних і великих будівництв на основі індивідуального розрахунку залежно від відстані і способу перевезення, передбаченого проектом організації будівництва.

Кошторисні ціни на експлуатацію будівельних машин розраховуються шляхом усереднення режиму роботи і частини витрат по районах будівництва.

На основі потреби в ресурсах безпосередньо для виконання одиниці робіт і кошторисних цін на ці ресурси визначається частина витрат у грошовому вираженні, суспільно необхідна для виконання одиниці робіт,— прямі витрати. Розраховані в такий спосіб показники прямих витрат по видах робіт являють собою єдині районні одиничні розцінки (ЕРЕР). В даний час діють єдині районні одиничні розцінки, уведені з 1 січня 1969 р. Вони диференційовані по 19 районам країни. Причому частина ресурсів, вартість яких розраховується для кожного будівництва окремо, ЕРЕР не врахована; їхня вартість у розрахунку на одиницю робіт визначається додатково і підсумовується з тими витратами, що вже передбачені розцінкою.

Виходячи з проектних обсягів робіт і одиничних розцінок, визначається частина собівартості будівельно-монтажних робіт з об'єкта в цілому, безпосередньо пов'язана з виконанням окремих видів робіт (прямі витрати). Потім у відсотках від прямих витрат розраховуються витрати по організації й обслуговуванню робіт на об'єкті в цілому (накладні витрати); їхня величина також диференційована по районах.

Для більшості союзних міністерств і відомств установлені середні норми накладних витрат, на основі яких розроблені граничні нормативи по територіальних або спеціалізованих підвідомчих головних керуваннях, використовувані при розрахунку цін на будівельну продукцію.

Ціна робіт з монтажу устаткування визначається на основі розроблених стосовно до умов першого району ЕРЕР спеціальних цінників, що враховують накладні витрати, диференційовані по видах робіт, але не передбачають частини матеріальних ресурсів, обчислювальних додатково.

Величина прибутку, що включає в ціну будівельної продукції, розраховується пропорційно собівартості будівельно-монтажних робіт з єдиної норми (6%) незалежно від характеру проектованого об'єкта і передбачених способів виконання робіт.

Таким чином, ціна будівельної продукції повинна забезпечувати нормально працюючим будівельним організаціям відшкодування витрат на будівлю об'єкта й одержання визначеної суми прибутку.

Вплив тривалості зимового періоду, рівня середньої негативної температури, потреби в тимчасових титульних спорудженнях і в ряді інших витрат враховується додатково залежно від району будівництва і конструктивних особливостей об'єкта. При істотному розходженні у вартості окремих ресурсів у порівнянні з передбаченої для району будівництва в цілому до кошторисної ціни об'єкта застосовується ряд виправлень1.

Визначення ціни кінцевої будівельної продукції за одиничними розцінками на окремі види робіт вимагає більших витрат праці інженерно-технічних працівників проектних організацій. По об'єктах, будівництво яких ведеться по типових проектах, порядок визначення ціни істотно спрощений у результаті розробки і застосування прейскурантних цін за одиницю кінцевої будівельної продукції (1 м2 площі будинку, 1 м3 будівельного обсягу і т.д.). Можливість розробки прейскурантних цін обумовлена тим, що основні обсяги робіт при будівництві по типових проектах незмінні, а ціни на окремі види робіт у межах міста або адміністративного району або однакові, або розрізняються несуттєво і можуть бути усереднені. У необхідних випадках прейскурантна ціна коректується з метою обліку змін, що випливають із прив'язки типового проекту до місцевих умов.

Крім витрат на виконання робіт, передбачених проектом, у прейскурантні ціни включені по усереднених нормативах додаткові витрати на провадження робіт у зимовий час, витрати на будівлю тимчасових титульних споруджень, зміст прилягаючих вулиць при будівництві в межах міста, непередбачені витрати й ін.

Понад витрати, передбачених прейскурантом, у кошторисі необхідно врахувати лише вартість робіт із пристрою зовнішніх комунікацій, зносу і переносу існуючих будов, благоустрою й ін.

Розширення області застосування прейскурантних цін дозволяє не тільки спростити порядок визначення цін на будівельну продукцію, але і стимулює зниження будівельними організаціями собівартості виконуваних робіт, дає можливість зіставити результати виробничо-господарської діяльності організацій, ведучих будівельно-монтажні роботи в одному місті або адміністративному районі.

Завдяки тому що при використанні прейскурантних цін заздалегідь відома і не підлягає зміні сума засобів, що будівельна організація одержує за будівлю об'єкта, забезпечується її зацікавленість у найбільш економічному розподілі робіт між літнім і зимовим періодами, у використанні ефективних конструкцій тимчасових споруджень.

При розробці нових і удосконалюванні діючих прейскурантних цін важливе значення має вибір такого вимірника продукції, що дозволяв би враховувати її споживчі властивості. Наприклад, вимірник «1 м2 житлової площі», протягом тривалого часу що застосовувався в житловому будівництві, стимулював проектні організації збільшувати житлову площу за рахунок відомості до мінімуму допоміжних площ, необґрунтованого збільшення числа двох- і трикімнатних квартир. Тим часом допоміжна площа також має споживчу цінність. З обліком цього в 1969 р. як вимірник прейскурантної ціни в житловому будівництві

Для подальшого удосконалювання ціноутворення в будівництві необхідне наближення кошторисних норм до суспільно необхідних витрат, що відбивали б середній технічний рівень, будівельного виробництва, характерний для визначеного періоду часу; установлення такого порядку розробки кошторисних цін на місцеві матеріали, при якому виключалася б вольова «прив'язка» і завищення транспортних витрат; удосконалювання методики визначення накладних витрат і планових накопичень з метою наближення кошторисної величини накладних витрат і планових накопичень по окремих видах робіт до суспільно необхідного.

Договірні ціни і вартість будівництва

1. При виконанні будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних робіт часто виникають ситуації, коли підрядні організації застосовують матеріали і механізми, які відрізняються від передбачених у ресурсних елементних кошторисних нормах. Просимо роз'яснити, чи можна при формуванні договірних цін заміняти передбачені кошторисними нормами матеріали, вироби, машини і механізми на інші, якщо технологія виконання робіт, витрати трудових і технічних ресурсів не змінюються, а заміна ресурсів не впливає на якість робіт?

Ресурсними кошторисними нормами передбачені усереднені витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання одиниці відповідної роботи, у тому числі бензину, дизпалива, мастильних матеріалів, необхідних для роботи будівельних машин і механізмів протягом однієї машино-години.

Зазначені кошторисні норми застосовуються при визначенні вартості будівництва на всіх стадіях його здійснення і носять обов'язковий характер для бюджетних коштів.

Заміна ресурсів, передбачених кошторисними нормами, може провадиться у випадках, зазначених у пунктах 3.2.7.7 і 3.2.7.8 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» (із змінами і доповненнями) при визначенні ціни тендерної пропозиції (договірної ціни). Кошторисні норми із зміненими ресурсами, узгоджені замовником у складі договірної ціни, застосовуються в подальшому при визначенні вартості обсягів виконаних робіт і розрахунках за них.

При цьому помилки безперечного характеру підлягають виправленню незалежно від виду договірної ціни та моменту їх виявлення.

Якщо технологія виконання робіт та поопераційні витрати відрізняються від передбачених у чинних ресурсних елементних кошторисних нормах або при виконанні робіт застосовуються будівельні машини та механізми, не передбачені РКНЕМ, у складі кошторисної документації розробляються індивідуальні кошторисні норми. У таких нормах враховуються витрати трудових та матеріально-технічних ресурсів, що необхідні для проведення робіт за конкретною технологією. Індивідуальні норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов'язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для будови (об'єкту) за даним проектом (п.1.2.5 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000, із змінами та доповненнями).

Зауваження та пропозиції щодо державних ресурсних кошторисних норм необхідно направляти на адресу Держбуду України з відповідними обгрунтуваннями.

2. Підрядна організація виконує ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях, що знаходяться на другому і третьому поверхах будівлі (будівля експлуатується, фінансування бюджетне).

Перенесення і піднімання матеріалів (лінолеум, шпалери, розчин, комплектувальні підвісної стелі тощо) здійснюються вручну.

При підписанні Актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в замовник виключає вартість експлуатації машин і механізмів, передбачених нормами (автомобілі бортові, підіймачі тощо), тому що ці машини і механізми фактично не використовувалися.

Просимо роз'яснити, чи правий замовник?

Передбачені нормами РЕКНр автомобілі бортові вантажопідйомністю до 3 т можуть враховуватися при визначенні вартості ремонту у випадках, коли проектом організації ремонту (ПОР) у складі титульних тимчасових будівель і споруд передбачено будівництво тимчасових матеріально-технічних складів (закритих або відкритих) і площадок для збереження матеріалів, виробів і конструкцій (як правило, на великих об'єктах ремонту), у зв'язку з чим є необхідність внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів від приоб'єктного складу до об'єктів ремонту.

Якщо відповідно до ПОР приоб'єктні склади і площадки для складування матеріалів, виробів і конструкцій розташовані в безпосередній близькості від об'єктів ремонту або матеріали, вироби і конструкції завозяться і зберігаються в приміщеннях об'єкту, що ремонтується, і немає необхідності у внутрішньобудівельному транспортуванні матеріальних ресурсів автомобільним транспортом, у розрахунках одиничної вартості видів робіт передбачена нормами робота бортових автомобілів вантажопідйомністю до 3 т при формуванні договірних цін і взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт не враховується. Витрати на транспортування матеріальних ресурсів від заводів-виготовлювачів або підприємств торгівлі до приоб'єктного складу на об'єкті ремонту або безпосередньо до об'єкта ремонту враховуються в поточних цінах на ці ресурси.

Роз'яснення з даного питання при визначенні вартості будівництва на підставі норм РЕКН (ДБН Д.2.2-99) поміщено в Збірнику «Ціноутворення у будівництві», № 3, березень 2003, стор.17 - 18.

Що стосується горизонтального і вертикального транспортування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій на об'єктах ремонту, то нормами РЕКНр враховані відповідні трудові і технічні ресурси (крани переносні, вантажопідйомність 1 т; підіймачі щоглові будівельні, вантажопідйомність 0,5 т, тощо) для виконання цієї роботи (пп.1.14, 1.15 Вказівок щодо застосування РЕКНр).

У випадку, якщо підрядник планує виконувати вертикальний транспорт матеріальних ресурсів без застосування передбачених нормами вантажопідйомних механізмів (вручну), при формуванні договірної ціни провадиться заміна передбачених нормами механізмів на ручний труд з відповідними економічними обгрунтуваннями згідно з п.3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000.

У економічному обгрунтуванні провадиться зіставлення вартості виконання робіт із застосуванням передбачених нормами РЕКНр вантажопідйомних механізмів для вертикального транспортування матеріалів (крани переносні, підіймачі щоглові) з відповідною вартістю цих робіт із застосуванням ручного труда. У випадку, якщо розрахункова вартість робіт із застосуванням ручного труда перевищує нормативно-розрахункову вартість цих робіт із застосуванням вантажопідйомних механізмів, передбачених нормами для вертикального транспортування матеріальних ресурсів, підрядник може вносити пропозиції щодо розроблення і затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм у складі проекту.

Якщо розрахункова вартість робіт із застосуванням ручного труда не перевищує їх нормативно-розрахункову вартість, у договірній ціні та Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) зазначається розрахункова вартість робіт із застосуванням ручного труда з посиланням на відповідне економічне обгрунтування за скоригова-ною нормою.

Список використаної літератури

1. Гаркавенко С. С. Маркетинг – К: Лібра, 2002 -708с.

2. Ламбен Ж.Ж. Стратегічний маркетинг – СПб.: Наука, 1996 – 589с.

3. Перепелюк А. В., Єйтутіс Г. Д. Основи маркетингу на залізничному транспорті – Дніпропетровськ: Континент, 1996.-84с.

4. Под редакцією д-ра техн. Наук, проф. А. Е. Гибшиана Москва „Транспорт” -376с.

5. Ціноутворення в будівництві №6 червень 2004 Київ „Інпроект” 128с.

6. Положення служби НКВ