Назва реферату: Проблеми масажу
Розділ: Медицина
Завантажено з сайту: www.ukrainereferat.org
Дата розміщення: 16.09.2014
Проблеми масажу
План
1.Вступ:
1.1.Мета роботи.
1.2.Історія масажу.
1.3.Фізіологічний вплив масажу на організм людини.
2.Проблеми масажу:
2.1.Показання і протипоказання до проведення масажу.
2.2.Некваліфікованість та недостатня підготовка спеціалістів.
2.3. Недотримання методик та техніки масажних маніпуляцій.
2.4.Масаж і радіація:
2.4.1.Види відповідних реакцій організму на перший сеанс масажу.
2.4.2.Реакції організму людини на проведення масажу в зонах з підвишеним радіоактивним фоном.
3.Висновоки.
4.Список використовуваної літератури.
Вступ
Метою написання цієї роботи є вивчення, описання та конкретизація основних вимог до масажиста, техніки виконання масажних маніпуляцій, і реакцій організму на перші сеанси масажу в районах з підвищеним радіаційним фоном, а також ознайомлення із основними положеннями підготовки спеціалістів і з показаннями та протипоказаннями до проведення масажу.
Історія масажу
Масаж виник у далекій давнині. Слово «масаж» походить від грецького слова й означає місити, м'яти, погладжувати.
Походження масажу губиться в джерелах народної медицини, в історії Древнього миру. Імовірно, першим застосуванням масажу, зокрема прийому поглажування, був інстинктивний жест самодопомоги для полегшення болю в забитому місці.
Масаж як метод лікування застосовувався вже в третім тисячоріччі до н.е. Із глибини століть до нас дійшло й опис лікувальних методик акупунктури, акупресури, натиснень на певні точки. Пам'ятники стародавності, такі як збережені алебастрові барельєфи, папіруси, на яких зображені різні масажні маніпуляції, свідчать про те, що асирійці, перси, єгиптяни й інші народи добре знали масаж і самомасаж:
Рис. 1. Зображення прийомів масажу на єгипетському папірусі. Свідчить про процвітання масажу в античності трактат, що дійшов до нас, Корнелія Цельса " Про медицину" (біля I в. н.е.), у якому так починається глава про здоров'я: "Здорова людина, що почуває себе добре, не має потреби ні в лікарі, ні в масажисті". У ті далекі часи масаж був у пошані в людей, як виявляється, наприклад, з легенди про імператора Древнього Рима Адріанові: ."Один раз під час подорожі імператор Адріан звернув увагу на один інваліда, що тер свою спину об мармурову колону відкритої лазні. "Чому ти розтираєш сам себе?" - запитав Адріан. "У мене немає рабів, які могли б мене розтирати", - відповів інвалід. Адріан у воздання минулих заслуг старого солдата подарував йому двох рабів і призначив достатню пенсію. По дорозі назад, проїжджаючи знову повз цю лазню, Адріан побачив величезну юрбу людей, що терлася об колони. На його питання, що вони роблять, він одержав таку ж відповідь, як і від інваліда. Цього разу Адріан порадив їм розтирати один одного". Для стародавніх греків, які сповідали культ тіла, масаж поряд зі спортом відігравав важливу роль у зміцненні й розвитку всіх груп м'язів. Втім, ще до виникнення еллінської культури масажні прийоми дуже активно використали древні єгиптяни й вавилоняні. Особняком у цьому ряді тримається Індія з її оригинальними й досить діючими методиками. Обожнюючи власні тіла, індійці завдяки масажу надавали їм надзвичайну гнучкість і пластичність, настільки необхідні для пізнання й оволодіння Камасутрою. Але, взагалі, батьківщиною масажу прийнято вважати Китай, де він застосовувався ще в III тисячоріччі до н.е. Тут говорять, що перші прийоми масажу людині подарував сам Будда. Китайська масажна школа дотепер є самої всеосяжною й сильною. Більшість методик, розроблених у Китаю, тісно пов'язані з релігією й вірою в те, що всілякі недуги можна переборювати, лише зміцнюючи й тіло, і дух . У Європі аж до епохи Відродження масаж був практично невідомий. Колись ця процедура вважалася гріховної, і всюдисущі похмурі інквізитори могли запросто спалити на багатті кожного, хто зважився б допомогти своєму ближньому позбутися від банального остеохондрозу.
В XVIII в. масаж пропагував М. Я. Мудров. В XIX в. розвитку масажу сприяли роботи шведського фахівця П. Лінга, творця «шведського масажу». Німецький професор Мозенгейль був одним з перших, що почали працювати над фізіологією масажу. Шляхом досвідів над тваринами він поставив справу масажу на наукову основу. Більша заслуга в поширенні масажу належить И. В. Заблудовскому; запропонована їм техніка масажу зберегла своє значення й у наші дні. У наш час в Україні масаж застосовують практично у всіх лікувальних і оздоровчих установах.
За останні 30 років лікування масажем зайняло міцне положення в медицині, ним займаються багато хто з видатних лікарів у Німеччині, Франції, Англії й Америці.
У нас, в Україні, масаж, як просте розтирання, застосовувався здавна в лазнях. У цей час він уживається як лікувальний засіб при багатьох хворобах.
Інтерес до масажу нині з кожним роком усе більше зростає, і широке використання масажу пояснюється його практичною доступністю й відносною простотою.
Фізіологічний вплив масажу на організм людини
Масаж робить різноманітний фізіологічний вплив на організм. Суб'єктивні відчуття під час, а також після масажу, при правильному виборі масажних прийомів і методиці їхнього застосування, дозування виражаються в появі відчуття приємного тепла у всім тілі, поліпшенні самопочуття й підвищенні загального тонусу. При неправильному застосуванні масажу можуть виникнути загальна слабість, почуття розбитості й інші негативні загальні й місцеві реакції. Такі явища нерідко спостерігаються при передозуванні масажних рухів навіть у здорових людей, але особливо в осіб літнього віку, у яких тканини мають підвищену чутливість.
Вплив масажу на шкіру.
Масажуючи шкіру ми впливаємо на всі її шари, на шкірні судини й м'язи, на потові й сальні залози, а також впливаємо на центральну нервову систему, з якої шкіра нерозривно зв'язана.
Масаж робить різноманітний фізіологічний вплив на шкіру: - вона очищається від рогових лусочок, що відриваються, эпідерміса, а разом з ними від сторонніх часток (пил і ін.), що потрапили в пори шкіри, і мікробів, що звичайно перебувають на поверхні шкіри; - поліпшується секреторна функція потових і сальних залоз і очищаються їхні вивідні отвори від секрету; - активується лімфо - і кровообіг шкіри, усувається вплив венозного застою, підсилюється кровопостачання шкіри й, отже, поліпшується її харчування, у результаті чого бліда, в'яла, суха шкіра робиться рожевої, пружної, бархатистої, значно підвищується її опірність до механічних і температурних впливів; - підвищується шкірно-м'язовий тонус, що робить шкіру гладкою, щільної й еластичної; - поліпшується місцевий і загальний обмін, тому що шкіра бере участь у всіх обмінних процесах в організмі.
Вплив масажу на підшкірножировтй шар.
На жирову тканину масаж діє опосередковано, через загальний вплив на обмін речовин. Підвищуючи обмінні процеси в організмі, підсилюючи виділення жиру з жирових депо, масаж сприяє "згорянню" жирів, що перебувають у надлишковій кількості в жировій тканині. Треба відзначити, що масаж для схуднення проводять тривалими курсами (мінімум 15 сеансів) і сполучать із фізичними вправами.
Вплив масажу на м'язи й суглоби.
Під впливом масажу підвищується еластичність м'язових волокон, їхня скорочувальна функція, уповільнюється м'язова атрофія, а також зменшується вже розвинена гіпотрофія. Масаж сприяє підвищенню працездатності м'язів, при цьому прискорюється відновлення працездатності після посиленого фізичного навантаження. Навіть при короткочасному масажі (протягом 3-5 хвилин) краще відновлюється функція стомлених м'язів, чим під час відпочинку протягом 20-30 хвилин.
Масаж впливає на суглоби. Під дією масажу поліпшується кровопостачання суглоба й периартикулярних тканин, зміцняється сумочно-зв'язочний апарат суглоба, прискорюється разсасування суглобного випоту, а також патологічних відкладень у периартикулярних тканинах.
Вплив масажу на нервову систему.
Нервова система перша сприймає дію масажу, тому що в шкірі перебуває величезна кількість нервових закінчень. Змінюючи силу, характер, тривалість масажу, можна знижувати або підвищувати нервову збудливість, підсилювати й пожвавлювати втрачені рефлекси, поліпшувати трофіку тканин, а також діяльність внутрішніх органів.
Глибокий вплив робить масаж на периферичну нервову систему, послабляючи або припиняючи болі, поліпшуючи провідність нерва, прискорюючи процес регенерації при його ушкодженні, попереджаючи або зменшуючи вазомоторні чутливі й трофічні розлади. При ніжному повільному поглажуванні знижується збудливість тканин, і це впливає на нервову систему, при енергійному й швидкому поглажуванні підвищується дратівливість тканин. Дуже важлива для впливу на нервову систему атмосфера проведення масажу, тепле повітря, приглушений світло, приємна спокійна музика допомагають підсилити лікувальний ефект масажу.
Вплив масажу на кровоносну й лімфатичну систему.
Масаж викликає розширення функціонуючих капілярів, розкриття резервних капілярів, завдяки чому створюється більше рясне зрошення кров'ю не тільки масажуємої ділянки, але рефлекторно й внутрішніх органів, у результаті чого відбувається посилений газообмін між кров'ю й тканиною( киснева терапія). У спокої в 1мм2 поперечного переріза м'яза працює 31 капіляр, а після масажу їхня кількість збільшується до 1400! Розкриття резервних капілярів під впливом масажу сприяє поліпшенню перерозподілу крові в організмі, що полегшує роботу серця.
Великий вплив робить масаж на циркуляцію лімфи. Лімфотік відбувається дуже повільно - 4-5 мм у секунду, однак швидкість плину дуже мінлива й залежить від різних факторів. Під впливом масажних рухів - поглажування у доцентровому напрямку - шкірні лімфатичні судини легко спорожняються й струм лімфи прискорюється. Крім прямого впливу на місцевий лімфотік, масаж впливає на всю лімфатичну систему, поліпшуючи тонічну й вазомоторну функції лімфатичних судин.
Вплив масажу на обмін речовин.
Масаж впливає на обмінні процеси. Під впливом масажу підсилюється сечовиділення. У крові збільшується кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів. Масаж не викликає в м'язах збільшення кількості молочної кислоти, а також органічних кислот, нагромадження яких веде до розвитку ацидозу. Цим пояснюється доброчинний вплив на стомлені м'язи. Підсилюючи обмін речовин масаж сприяє зменшенню жирових відкладень.
Проблеми масажу
Дуже важливим аспектом, яким нажаль часто знехтують, у практиці масажиста є урахування при проведені масажу показань та протипоказань до нього.
Показання (випадки, коли необхідний лікувальний масаж):
Протипоказання: (Дані в узагальненій формі)
Некваліфікованість та недостатня підготовка спеціалістів
У наш час недостатньо багато уваги приділяють належній підготовці спеціалістів, тому нижче наведені основні вимоги від професіонала, працюючого в області мануальної терапії:
1. Справжній фахівець у першу чергу повинен мати такі моральні та психологічні якості:
- доброта,
- комунікабельність,
- чуйність,
- чіткість у взаємовідношеннях із пацієнтом
- терплячість, тактовність
- спокій і правильність виконання сеансів масажу .
2. Також у роботі масажиста важливе знання фізіологічних і санітарно – гігієнічних основ масажу (важливо, щоб на руках масажиста не було саден, подряпин, тріщин, а нігті були коротко обстрижені. У жодному разі не можна проводити масаж при запальних або грибкових захворюваннях рук, тому що інфекцію легко можна передати пацієнтові під час масажу. Перед початком сеансу масажист обов'язково повинен вимити руки теплою водою з милом, а потім змазати їхнім зм'якшуючим кремом. Під час проведення сеансу масажу на масажисті повинен бути чистий халат, на ногах у нього повинна бути легке, вільне взуття. Годинники, кільця й браслети необхідно зняти, тому що прикрасами й годинниками можна ушкодити шкіру пацієнта).
3. І при цьому необхідно знання шляхів впливу масажу на організм людини, а конкретно трьома потоками:
· Інформаційним (впливаючи на шкірні рецептори, збільшити кількість нервових закінчень і поліпшити тим самим провідності нервових імпульсів)
· Матеріальним (впливаючи на шкіру, тканини й нервові закінчення, нормалізувати обмінні процеси в організмі)
· Енергетичним (вплив на точки меридіанної системи - чакри, які регулюють потік енергії й нормалізують тим самим роботу системи життєзабезпечення організму)
4. У масажі при різних захворюваннях також важливо:
- Знання клініки, етіології й патогенезу захворювань.
- Розуміння біомеханізмів рухової активності і її порушень при травмах і ушкодженнях.
- Знання механізмів реабілітації й використання для цієї мети природних факторів природи, фізичних вправ і масажу на різних етапах реабілітації хворих.
- Використання масажу для профілактики променевих вражень різних органів і систем у системі комплексної терапії при їхній реабілітації.
Недотримання методик та техніки масажних маніпуляцій.
Нажаль дуже часто в практиці мануальних терапевтів зустрічається недотримання методик та технік масажу, а най поширеними помилками є:
Ø Невідповідність масажних дій індивідуальним особливостям організму людини, тобто його фізичній підготовці й функціональності системи життєзабезпечення організму.
Ø Недотримання техніки виконання масажних дій - це може вчинити замість оздоровчого - пагубну дію на організм, що дискридитує цей чудовий метод, а помилка полягає в:
- невмінні визначити ступінь інтенсивності масажних прийомів;
- незнанні техніки виконання основних і допоміжних прийомів масажу, а також механізму їхнього впливу на nrfybyys структури організму людини.
Ø Незнання показань і протипоказань до призначення й проведення масажу.
Ø А при лікуванні захворювань часто проявляється незнання способів сегментарно - рефлекторних впливів засобами рефлексотерапії для стимуляції процессів відновлення.
Масаж і радіація
Відповідні реакції організму на перший сеанс масажу
У перший сеанс дається навантаження масажу, строго відповідного індивідуальності пацієнта, по реакції, на яку оцінюється стан пацієнта. Здорова реакція на масаж, як правило, виражається в появі наступного дня після сеансу відчуття легких м'язових болів різних відтінків, невелике підвищення чутливості шкірної, м'язової й підшкірної сполучної тканини усувається під час другого сеансу по спеціальній "відбудовній" методиці. По ступені, характеру цього болю, а також часу виникнення, продовження й зникнення її можна судити про рівень реактивності даного хворого.
Відповідна реакція організму на перший сеанс масажу, як правило, виражається в такий спосіб:
А-реакція - нейтральна, у стані пацієнта немає ніяких змін ні в гіршу, ні в кращу сторони. Виникає у двох протилежних випадках:
А1-реакція - характеризує організм із сильною, здоровою реактивністю, для якого доза масажу виявилася мала, і організм на неї не відреагував.
А2-реакція - також нейтральна, однак по характеру й по суті, вона є повною протилежністю першої. У стані пацієнта немає ніяких зрушень. Організм ніяк не реагує на масаж. Протягом лікувального курсу може наступити поліпшення в стані хворого. Може відбутися різке, безпричинне погіршення стану пацієнта, що говорить про те, що щирі причини захворювання не виявлені, сховані на більше глибокому рівні. Масажист не контролює ситуацію. Реактивність пацієнта не підкоряється закономірностям правильного напрямку плину реакцій, які проходять в організмі по невідомих напрямках. Наприклад: у стані після перенесеного інсульту однойменна верхня й нижня кінцівки паралізовані й не чутливі. При оптимальній дозі масажу реакції на нього не піде, однак, через кілька сеансів, при тім же навантаженні масажу, можливе загострення, у вигляді підвищення артеріального тиску.
У-реакція. З'являється легка "м'язовий біль", що відчуває тільки при пальпації наступного дня. Сама по собі цей біль пацієнтом не відчувається. Як правило, самопочуття при такій реакції поліпшується відразу ж після першого сеансу. Легка "м'язовий біль" при пальпації говорить про гарну реакцію організму на масаж. Напрямок плину відповідних реакцій м'язів і тканин правильне, говорить про наступній за нею адаптації, як до масажу, так і до зовнішніх проявів життєвих перевантажень (На всі впливи навколишнього середовища організм може відповісти стереотипно, тим самим набором із двох варіантів відповідних реакцій - адаптація й видужання; не адаптація й загострення хвороби). Після другого сеансу відчуття цих болів проходить без усяких змін, як у дозі масажу, так і в методиці. Курс проходить успішно, як правило, без проблем.
З-реакція - "м'язовий біль" після першого сеансу, відчутна "неразм’ятість" м'язів з вечора або на ранок, однак характер болю здоровий, якихось особливих погіршень у стані пацієнта. При пальпації тканини м'язи хворобливі, але не переходять границі неприємного. Млявості й зниження м'язового тонусу немає. Вегетативних зрушень немає. Відчуття сугубо індивідуальні, виходячи з життєвого досвіду пацієнта, наприклад:
"Як після важкої фізичної роботи" "Стан після гарного спортивного тренування"
Після другого відбудовного сеансу або легкої фізичної розминки ці відчуття зменшуються або зникають. Реакція говорить про правильний напрямок протікання й здорове сприйняття організмом навантаження масажу, але з деякою часткою ослаблення реактивності хворого, його відбудовних властивостей. Хоча, треба врахувати, що аналогічна реакція буває й при гарній реактивності організму, але підвищеній дозі масажу.
D-реакція - дуже сильні м'язові болі неприємного характеру, що переходять у млявість, явне зниження м'язового тонусу, можливі апатія або пери хвилювання, погіршення сну, що може тривати 2 - 3 дні. Крім цих симптомів, ніяких інших змін і погіршень у стані здоров'я пацієнта немає.
E-реакція - реакція на масаж з погіршенням стану й загостренням захворювання в пацієнта. При цьому можливі, головні болі, запаморочення, нестабільність артеріального тиску, погіршення діяльності сердечно - судинної системи. Проявляються хворобливості різного характеру, видні явні вегетативні зрушення в несприятливу сторону.
Цілком зрозуміло, що D і Е - реакції небажані, їх необхідно уникати.
Реакції організму людини на проведення масажу в зонах з підвишеним радіоактивним фоном.
Тривала радіація у своїх малих дозах, не випромінює й заражає, вона давить, як додаткова сила ваги на кожну клітинку живого, вона послабляє відбудовні здатності зсередини, підточуючи здоров'я всього організму в цілому.
Небагато поясню. Як відомо, про здоров'я й хворобу судять по ступені і якості реактивності організму, одним із властивостей якого є відбудовна здатність. Радіація в малих дозах не приводить відразу, безпосередньо до хвороби, вона зміщає циркадний цикл життя убік хронічного недовідновлення, наслідком якого є конкретна хвороба, що вдарила по слабкої, що не витримала перевантаження, ланці організму. Природа створена так, що людський організм змушений існувати у вузьких рамках добового ритму, а саме, ритму "навантаження - відновлення" протягом 24 годин, відхилення від якого чревате наслідками для здоров'я. День - це рух, робота, тобто, навантаження. Ніч, - бажає того людина, чи ні, він відновлюється. Якщо ці дві умови не врівноважені, справа рано або пізно піде до хвороби, який саме, не суть важливо, у кожного до своїй. У радіації цей цикл порушений.
У чистому регіоні, на незараженою радіацією місцевості, а також до квітня 1986 р. у м. Речиця Гомільської обл. у здорових людей, з гарною реактивністю у відповідь на навантаження масажу в першому сеансі проявлялися, як правило, А1, У и С - реакції. Д - реакція можлива в людини зі здоровою реактивністю лише при надлишковій, надмірно великій дозі масажу. В іншому випадку Д и Е - реакції характеризують хворих, що перебувають у стадії загострення захворювання, хворих гіпертонією, осіб з ослабленою серцево-судинною системою, а також у стані після перенесеного інсульту й інших важких захворювань. Виходячи із результатів та статистики дослідів і спостережень російського вченого Генадія Аркадьєва можна сказати що у зоні з підвищеним радіоактивним фоном м. Речиця (100 км. від Чорнобиля) у пацієнтів, що проходили в 1986 - 88р. курс масажу, простежувалася явна перевага наступних типів реакцій на перший сеанс - це А2, Д и Е - реакцій.
Якщо навантаження масажу оптимальне для даного стану пацієнта, то надмірну реакцію на масаж можна одержати тільки при ослабленні його реактивності. І все це відбувається в здорової людини? Усе стає на свої місця, якщо врахувати негативний вплив на організм людини, і його реактивні властивості підвищеного радіоактивного фона. Тоді, можна сказати, що передозування масажу можливе, навіть у здорової людини, але при послаблюючому впливі радіації на її реактивність. Явище стає зрозумілим, нагадавши цитату О. Глезера й В.А. Далихо: "На передозування організм відповідає протилежними реакціями. При сегментарному масажі ці передозування розпізнаються по появі небажаних реакцій, як, наприклад, погіршення й зсув рефлексів". Таким чином, А2, Д, і Е типи реакцій на перший сеанс - це "протилежні реакції", явно нездорові, однак характеризують у даній ситуації більше стан зовнішнього середовища і залежного від нього стану організму , чим чистий фактор внутрішнього здоров'я людини. У звичайних умовах чистого регіону до таких реакцій схильні особи, що страждають хронічними й важкими захворюваннями, однак в описуваному випадку, мова йде про різкий, безпричинний прояв цих реакцій у людей практично здорових. Це є, далеко, не нормальним випадком і говорить про те, що навіть здоровий організм перебуває в стані хронічного недовідновлення, стані предхвороби. При цьому джерело патології сховане від масажиста, почасти перебуваючи поза організмом пацієнта й будучи недоступним безпосередньому дослідженню методом масажу й пальпації, він був виявлений досвідченим шляхом, довелося впритул підійти до вивчення відповідних реакцій організму на навантаження масажу, опосередковано виявити додатковий шкідливий вплив такого фактора, як підвищений радіоактивний фон. Крім того, шкідливим є не тільки фактор підвищеної радіації, але й фактор забруднення екології промисловим виробництвом, хоча, щоб надати конкретні об'єктивні дані, необхідні додаткові дослідження.
Так, наприклад, порівнюючи різні види відповідної реакції на перший сеанс масажу в 1990 р. у м. Петербурзі можна виділити серед пацієнтів дві крайні категорії:
Таким чином: рівень реактивності організму в жителів м. Речиці, що проходили курс масажу в 1986-88 р. після аварії на Чорнобильської АЕС, людей, щодо здорових, без явної патології, аналогічний реакціям на масаж у жителів Петербурга, однак людей літнього віку, з ослабленим здоров'ям або страждаючих від тривалої гіподинамії. Тобто, реакція організму на масаж в умовах підвищеної радіоактивності говорить про ослаблення реактивності організму і його відбудовних властивостей, що у чистому регіоні характеризує людей, за рівнем здоров'я перебувають в "зоні ризику". Ослаблення відбудовних властивостей, як організму, так і конкретних органів, м'язів і тканин проявлялося у вигляді неадекватності реакцій організму й тканин на пропоновані "навантаження масажу" (прохання, не плутати з варіантом неписьменного передозування масажу), проявлялося це конкретно у вигляді появі рясних, "свіжих" (тобто, що недавно з'явилися) рефлекторно-сегментарних зон, а саме: шкірних зон гипералгезії, подібних із зонами Захарьїна-Геда, з’єднально – тканевих зон навколо ослаблених суглобів, "ковзних" зон в області прикріплення сухожиль до кістки, проявлялося у вигляді великої патології м'язів від гипо- до гіпертонусів. Все це досить добре свідчить про вплив такого потужного шкідливого фактора, яким є радіація, поява якого неможливо було не помітити після квітня1986р. Зміни в стані пацієнтів стали помітні не відразу після Чорнобиля. Реакції А2, Д и Е активно виявилися лише через 2-3 місяця, починаючи з липня - серпня 86 р. Так, раптом, в стандартній ситуації переважна більшість пацієнтів стала відзначати у відповідь на перший сеанс масажу небажані реакції, ослаблення, погіршення стану й загострення. Тоді ще це не були Д, Е и А2- реакції, потреба в їхній класифікації з'явилася пізніше. Масажист який досліджував ці явища у той час виразився так: “Поки, втративши контроль за навантаженням, я протягом двох, трьох тижнів переживав своєрідну "дискваліфікацію", здавалося, почуття дози й міри змінило мені. Згодом, розібравшись, що справа не в мені, а в появі нового, сильного шкідливого фактора, такого, як підвищений радіоактивний фон, я зрозумів - необхідний перехід на зовсім новий, більше якісний рівень роботи, рівень, що відповідає тим змінам у зовнішнім середовищі й здоров'ї людини, до яких привів Чорнобиль. Саме він змусив глянути на реактивність організму й конкретні реакції м'язів і тканин, як на характеристики, що розкривають певним чином стан пацієнта.
Висновки
Із всього вище зазначеного можна зробити висновок, що мануальна терапія, зокрема масаж, є дуже важливою і діючою методикою, яка побудована з обліком клініко-фізіологічних, а не анатомо-топографічних принципів, є ефективним засобом лікування, відновлення працездатності, зняття утоми, а головне - служить для попередження й профілактики захворювань, будучи активним засобом оздоровлення організму.
Але для найбільш ефективного використання цього чудового методу терапії необхідна повна спеціальна підготовка з урахуванням психологічних та санітарно – гігієнічних аспектів масажу, а також із ознайомленням та використанням сучасних нетрадиційних методів і технік масажу.
При цьому треба пам’ятати про особливості проведення масажу при специфічних зовнішних умовах (в районах підвищеного радіаціонного фону, або в екологічно небезпечних зонах). Для цього треба винаходити принципіально нові пристосовані до цих несприятливих умов методи.
Список використаної літератури:
· В.І.Васічкин Енциклопедія масажу 2003 р.
· Фокін “Повний курс масажу”
· Кунічев “Лікувальний масаж”
· "МАСАЖ" Москва, вид. "Тера" 1997 г
· Марк Еванс "Основы натуральної терапії" Москва "Росмен" 1997 г.
· Вербов А.Ф. Лікувальний масаж.
· Залєсова Е.Н. Энциклопедія лікувального масажу і гімнастики.
· Дубровского В. И. «Спортивний массаж” Москва, dид. «Недра», 2000 рік
· Всесвітня мережа Internet.