Облік орендних і лізингових операцій та бухгалтерія підриємства

1. Облік орендних та лізингових операцій

Лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яке заклечається у представленні лізингодавцем в індивідуальне використання на зазначений термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця або яке останній купує за дорученням або згодою лізингоотримувача у відповідного продавця майна, при умові сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.

Орендою є засноване на договорі платне використання майна, необхідного орендатору для здійснення підприємницької та іншої діяльності на зазначений строк.

Основними документами які регулюють лізингові та орендні відносини є:

1. Цивільний кодекс

2. Закон про лізинг

3. Закон про оренду

4. Закон про прибуток

5. П(С)БУ 14 «Оренда»

В Бухгалтерському обліку в відповідності з вимогами П(С)БУ 14 об’єкт, який отриманий в оренду, відображається наступним образом:

У випадку фінансової оренди у орендатора:

- орендований об’єкт обліковується одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінки – справедливої вартості активу або справжньої вартості суми мінімальних орендних платежів;

- витрати на поліпшення об’єкту фінансової оренди, яке здійснюється з митою збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються як капітальні інвестиції та включаються до вартості об’єкта;

- амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується на протязі періоду використання об’єкта фінансової оренди за методом, вибраним орендатором у відповідності с П(С)БУ 7 «Основні засоби» і П(С)БУ 8 «Нематеріальні активи»

Фінансовими розходами орендатора визнається різниця між сумою мінімальних орендних платежів і вартість об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений в бухгалтерському обліку орендатора на початок строку фінансової оренди, яка відображається в бухгалтерському обліку тільки в сумі, яка відноситься до відповідного звітного періоду.

У орендодавця:

- об’єкт фінансового лізингу, який представляється в оренду, обліковується як дебіторська заборгованість орендатора в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, який підлягає отриманню, с визнанням іншого доходу (від реалізації необоротних активів);

- залишкова вартість об’єкту одночасно виключається із балансу і відображається у складі інших витрат.

Фінансовим доходом орендодавця є різниця між сумою мінімальних орендних платежів негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта та справжньою вартістю вказаної суми, визначеної за орендною ставкою відсотка.

У випадку операційної оренди у орендатора:

- об’єкт обліковується по вартості, вказаної у згоді про оренду на позабалансовому рахунку;

- витрати на поліпшення об’єкта, які приводять до збільшення майбутніх вигод, які очікуються від його використання, відображаються як капітальні інвестиції в створення (будівництво) інших необоротних активів.

Витратами орендатора признаються платня за використання об’єкту операційної оренди, яка відображається в бухгалтерському обліку як інші операційні витрати.

У орендодавця:

- вартість об’єкта враховується на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 «Необоротні активи»;

- амортизація нараховується за методом, який використовується на підприємстві на аналогічні активи вибраним у відповідності с П(С)БУ 7 «Основні засоби» або Законом про прибуток та відображається на рахунку 13 «знос необоротних активів»

Дохід від операційної оренди признається як інший операційних дохід відповідного звітного періоду с врахуванням способу отримання економічних вигод від використання орендованого майна.

2. Бухгалтерія підприємства, її побудова та основні функції. Права та обов’язки головного бухгалтера

В бухгалтерському обліку формується інформація про: наявність та рух різних видів запасів та грошових коштів, якими володіє підприємство; обсяг виробництва та реалізації продукції, її собівартість; стан розрахунків з іншими підприємствами, організаціями і приватними особами; витрати на заготівлю матеріалів; розмір статутного та резервного капіталу, кредитів банку; фінансові результати господарської діяльності тощо.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і послідовно в міру їх здійснення, що забезпечує суцільне та безперервне спостереження і контроль за діяльністю підприємства. Цим бухгалтерський облік відрізняється від інших видів обліку, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження.

Обліковим підрозділом на підприємстві є спеціальна управлінська служба – бухгалтерія. Бухгалтерія – це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ). В бухгалтерії працюють спеціалісти, які здійснюють бухгалтерський облік господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Бухгалтерія виконує певні функції, що регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців.

Функції бухгалтерії:

1. Інформаційна – безперервний збір, обробка, узагальнення, зберігання, передача для потреб управління фактичних даних про основні показники діяльності підприємства.

2. Контрольна – перевірка законності і доцільності господарських операцій, забезпечення збереження коштів, ефективне їх використання

3. Аналітична – оцінка (аналіз) досягнутих результатів, підсумків діяльності. Аналіз, як правило, проводиться спільно з іншими економічними службами.

В бухгалтерії здійснюється розподіл облікової роботи за функціональними відділами і за конкретними виконавцями.

До складу підрозділу бухгалтерії, як правило, входять:

- розрахункова група, працівники якої на підставі первинних документів виконують всі розрахунки по заробітній платі, утримання з неї, здійснюють контроль за використанням фонду оплати праці, ведуть облік розрахунків по відрахуваннях до позабюджетних фондів, розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами;

- виробничо-калькуляційна група, працівники якої ведуть облік витрат на всі види виробництва, калькулюють фактичну собівартість продукції (робіт, послуг), що виготовляється, складають звітність, визначають склад витрат на незавершене виробництво;

- загальна група, працівники якої здійснюють облік інших операцій, ведуть Головну книгу та складають бухгалтерську звітність;

- фінансова група (виділяється на великих підприємствах), працівники якої ведуть облік грошових коштів та розрахунків з дебіторами та кредиторами, юридичними і фізичними особами;

- матеріальна група, працівники якої ведуть облік придбання матеріальних цінностей, розрахунків з постачальниками матеріалів, надходження та витрат матеріалів в розрізі місць їх зберігання, використання тощо (на невеликих підприємствах в матеріальній групі ведеться облік основних засобів, МШП і готової продукції, на великих – для обробки даних цієї ділянки обліку створюються окремі групи).

Чисельність персоналу в апараті бухгалтерії і розміщення облікових кадрів на окремих ділянках облікового процесу залежить від обсягу і характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами обліку та ряду інших умов.

Роль одного бухгалтера особливо помітна на невеликому підприємстві, де він один виконує весь обсяг бухгалтерських та більшість аналітичних робіт.

Бухгалтерія здійснює безпосередній вплив на виконання плану постачання, виробництва і збуту продукції, рентабельність та інші економічні показники діяльності підприємства.

Коло обов’язків бухгалтерії визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі якого кожне підприємство розробляє своє положення про бухгалтерську службу. В якому зазначається мета обліку і контролю, їх фундаментальні принципи та завдання: обов’язки, права, відповідальність.

Головна бухгалтерія підприємства є його самостійною структурною частиною і не може входить до складу будь-якого іншого організаційного підрозділу. Вона очолюється головним бухгалтером, що підпорядковується у адміністративному відношенні директору підприємства, а у відношенні порядку та методів ведення обліку – головній бухгалтерії вищестоящого органу.

Однією із основних посадових осіб на підприємстві є також головний бухгалтер. Він вирішує, як відображати витрати і представляти звітність, складає її та інтерпретує, проводить аналіз господарської діяльності, розробляє і управляє системами руху інформації і слідкує, щоб вона була достовірною.

Головний бухгалтер призначається та звільняється з посади лише керівником підприємства, якому безпосередньо підпорядковується.

В процесі звільнення головного бухгалтера відбувається передача справ працівнику, який призначений наказом керівника. При цьому проводиться перевірка стану бухгалтерського обліку та достовірність звітних даних із складанням акту, який затверджується керівником підприємства.

Керівник підприємства повинен створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити виконання іншими підрозділами, службами та робітниками які причасні до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера відносно до порядку оформлення та представлення до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер:

- забезпечує на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання та представлення в встановлені строки фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформлені матеріалів, пов’язаних з недостачею і відшкодуванню втрат від нестачі, крадіжки і порчі активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших підрозділах підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бухгалтерський фінансовий облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ.посіб. / За ред. С.Ф.Голова. – Д.: ТОВ “Баланс-клуб”, 2000. – 768 с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. –Житомир:ЖІТІ, 2001. – 672 с.

3. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у виробничих і торгових підприємствах. – К.:А.С.К., 2000. – 608 с.

4. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках:Навч.посіб. для студ.вузів .- К.:А.С.К., 2001. – 416 с.

5. Завгородній В.П.Бухгалтерський облік в Україні (з використанням національних стандартів):Навч.посіб. для студ. вузів . –К.:А.С.К.,2001. – 848 с.

6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.:А.С.К.,2000. – 770 с.

-