Оформлення курсових робіт

ЗМІСТ.

I. Мета і значення курсових робіт.

II. Зміст курсових робіт.

III. Схема викладу, обсяг та оформлення курсових робіт.

IV. Порядок виконання курсових робіт. План курсової роботи.

V. Робота з літературою.

VI. Написання курсової роботи. Захист курсової роботи.

VII. Висновки.

VIII. Список використаної літератури.

I. МЕТА І ЗНАЧЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ.

Важливим етапом в навчанні студентів у ВУЗі, є виконання курсових робіт. Це зобов'язує всіх студентів освоїти елементи методики наукових досліджень, сприяє розвитку раціонального творчого мислення, організації їх оптимальної розумової діяльності. За період навчання, студент виконає ті або інші наукові дослідження під керівництвом не одного фахівця.

В результаті вивчення теоретичного курсу і виконання досліджень по вибраній темі, студент повинен освоїти методологію і методику наукових досліджень, а також уміти відбирати і аналізувати необхідну інформацію, формулювати мету і задачі, розробляти теоретичні передумови, зіставляти результати і формулювати висновки наукового дослідження. Курсова робота є складовою частиною процесу науково- методичної і професійної підготовки студента. Це досить складна форма самостійної, творчої роботи. Курсова робота є засобом перевірки не лише теоретичної і методичної підготовки майбутнього фахівця, але і його вміння працювати з літературою, спостерігати, аналізувати та узагальнювати науковий досвід, вести науково- специфічні дослідження під керівництвом викладача.

Курсові роботи розвивають наукове мислення студентів, їх вміння працювати із спеціальною літературою, аналізувати та порівнювати різні погляди на певні питання, чітко та логічно викладати свою думку, аргументувати свої позиції за допомогою конкретних фактів з загальнолюдського досвіду.

Курсові роботи підвищують теоретичну та методичну підготовку студентів, як майбутніх фахівців, дають їм початкові навички наукового дослідження з фаху.

Курсові роботи виконують на старших курсах навчання, як узагальнюючі роботи з того чи іншого навчального предмета (за визначенням навчальної програми, або деканату). У курсових проектах систематизується саме той практичний досвід, який був накопичений студентами під час практики. Теми курсових робіт та наукових керівників визначають кафедри на початку читання курсу лекцій з того чи іншого предмету, з тим , щоб студенти мали час для підготовки до виконання курсової роботи.

II. ЗМІСТ КУРСОВИХ РОБІТ.

У курсовій роботі студент повинен творчо викласти певну наукову проблему з загальних, або окремих питань навчального курсу. Серед інших, актуальною проблемою курсового проектування, є методика викладання конкретного предмету. Наприклад, методика викладання хвильової оптики, у навчальному курсі з квантової фізики, формує у студентів основи наукового світогляду за розділами сучасної фізики, або окремими темами навчальної програми.

При виконанні курсових робіт не останнє місце займає вдосконалення методики:

1. Політехнічного навчання студентів.

2. Формування найважливіших фахових законів, категорій, понять, визначень тощо. Наприклад, для майбутніх фізиків- це такі категорії, як маса, сила, енергія, електричний опір, електрорушійна сила, речовина, поля тощо.

3. Вивчення у ВУЗі окремих тем і питань програми (особливо нових).

4. Різноманітних видів навчальної роботи з певного предмету, наприклад, методика фронтального експерименту, проведення контрольних та самостійних робіт, використання технічних засобів у процесі викладання тощо.

5. Техніки експерименту (наприклад фізичного), зокрема описання структури, принципу дії та методики використання пристроїв та установок, що допомагають наочно ілюструвати ті чи інші закони та закономірності з певних розділів, тем або питань навчальної програми.

6. Удосконалення різних видів роботи з певного предмету.

7. Вивчення організації та проведення різних видів самостійної роботи. Наприклад, фізичного практикуму, використання технічних засобів навчання.

Тематику курсових робіт затверджує завідувач кафедрою за поданням викладача, що веде лекційний курс. Для опрацювання певної теми призначається керівник- викладач кафедри. Як виняток, окремі теми можуть запропонувати самі студенти. Такі теми повинні погоджуватись з завідувачем кафедри.

Кожну тему виконує, як правило, один студент. Але над організацією конкретного експерименту з певного виду науково- методичної роботи може працювати невелика група (з 3-5) студентів.

Виходячи з вимог програми з методики викладання того чи іншого навчального курсу, курсова робота повинна мати творчий характер та певну наукову цінність, а також конкретне значення для розвитку наукових проблем. Бажано, щоб висновки, що випливають з курсового проекту, були цінними у практиці. Звідси випливає, що курсова робота не може бути переказом написаного в літературі, або описом простого спостереження. Якість курсової роботи повинна бути такою, щоб після захисту цієї роботи, усі бажаючі мали змогу використати її результати, як певний методичний посібник.

Результати курсової роботи грунтуються на глибокому, осмисленому вивченні теоретичної та методичної літератури, узагальненні спостереження натурних, або лабораторних експериментів, досить повному аналізуванні конкретних матеріалів виробничої практики. Курсову роботу за кожною з тем треба проводити, виходячи з вимог нової навчальної програми.

III. СХЕМА ВИКЛАДУ, ОБСЯГ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ.

Курсова робота є творчим рукописом студента, в якому послідовно викладається матеріал теми з необхідними доведеннями та ілюстраціями. Оформлення курсових робіт треба проводити за правилами.

Основна частина наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. В розділах основної частини подають:

ü Огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень.

ü Виклад загальної методики і основних методів досліджень.

ü Експериментальну частину і методику досліджень.

ü Відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження.

ü Аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини наукової роботи.

В другому розділі, як правило, обгрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукових досліджень. в теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних- принципи дії і характеристики розробленої апаратури, допустимі неточності у процесі вимірювання та ін.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітлення того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обгрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалів підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в науковій роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки та практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

В кожному пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), її практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обгрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

а) у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукової роботи),

б) у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,

в) у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття:

ü Проміжні математичні доведення, формули і розрахунки.

ü Таблиці допоміжних цифрових даних.

ü Протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту.

ü Інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, які розроблені в процесі виконання наукової роботи.

ü Ілюстрації допоміжного характеру.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм.) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288мм. до 210х297мм. і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.

Обсяг основного тексту, для курсової роботи, повинен становити 20-35 сторінок (для суспільних і гуманітарних наук 35-45 сторінок). Аркуші потім зшивають у тверду папку. Всі примірники роботи повинні бути ідентичними.

Курсову роботу оформляють за схемою: титульний лист, зміст, текст, бібліографія, додаток (якщо він потрібен). На малюнку 1 наведено приклад оформлення титульного листа курсової роботи. Можна обкладинку курсової роботи художньо оформити, наприклад, малюнком, фотознімком, орнаментом, схемою, художньо виконаним текстом. Але основні складові титульного листа повинні чітко прочитуватись. На титульному аркуші наводяться:

1. Повна назва учбового закладу (університету, кафедри) та міністерства, до якого належить цей учбовий заклад (вгорі).

2. Назва курсової роботи (всередині).

3. Прізвище, ім’я та по батькові студента (в родовому відмінку), (нижче).

4. Прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника- наукове звання, або посада (у називному відмінку).

5. Місто, в якому розміщено навчальний заклад та навчальний рік (в кінці сторінки).

Малюнок 1 Титульний аркуш курсової роботи.

На наступній сторінці подається розгорнутий зміст- план курсової роботи: вступ, нумерація та назва розділів, параграфів, висновки.

Текст роботи- це послідовний виклад матеріалу з необхідними та потрібними математичними, або логічними доведеннями й ілюстрацією прикладами.

Курсову роботу пишуть або чітким розбірливим почерком, або, що найкраще, друкують на комп’ютері. Кожний розділ та висновки слід починати з нової сторінки, а перед текстом подати назву того чи іншого розділу. Розділи роботи повинні бути логічно зв’язаними між собою й викладені в єдиному стилі. Фотографії, ілюстрації тощо, виготовляють на окремих аркушах і вклеюють у відповідному місці роботи.

Бібліографія- це перелік літератури, використаної студентом під час підготовки роботи. Бібліографія повинна охоплювати всю літературу, використану студентом. У тексті повинні бути посилання на літературу з обов’язковою повною назвою джерела та автора, або посилання на номер і сторінку джерела за переліком у кінці курсової роботи, або, нарешті, висновки та примітки. Використовувати цитати з літературних джерел без посилань на них забороняється.

Текст роботи треба виконувати грамотно як стилістично, так і з дотриманням норм орфографії та пунктуації. Скорочення слів та назв повинні відповідати загальноприйнятим правилам.

У додатку може бути вміщений опрацьований студентом матеріал: наприклад, конспекти уроків, тексти контрольних робіт та інші матеріали, що допомагають повно розкрити головну ідею курсової роботи. Усі сторінки курсової роботи нумерують, крім першої.

IV. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ. ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ.

Готуючись до виконання курсової роботи, студент обирає її тему. Тема повинна особливо зацікавити студента, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Лише за такими умовами, в процесі опрацювання теми студент здатний практично реалізувати поставлену у роботі головну ідею, зробити свій внесок у розвиток цієї теми, викласти свої уявлення та думки щодо тематики роботи.

Після визначення теми проводять першу настановну консультацію з науковим керівником. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, основна література та інші джерела, які підлягають вивченню, зміст та методика спостережень, обсяг, методика та лабораторна база для виконання експерименту. Після цього студент постійно користується консультаціями наукового керівника.

Відповідно до строку подачі курсової роботи для захисту і враховуючи період перебування на виробничій практиці, студент подає керівникові на затвердження графік виконання роботи. Графік визначає строки виконання таких етапів роботи:

1 Добір теми та настановної консультації.

2 Затвердження графіку виконання роботи.

3 Складання бібліографії з теми.

4 Вивчення літератури та інших джерел.

5 Затвердження плану курсової роботи.

6 Виконання спостережень та експерименту.

7 Підготовка першого варіанту роботи.

8 Перевірка керівником першого варіанту роботи.

9 Внесення змін у план та зміст роботи, оформлення роботи.

10 Подача курсової роботи для захисту.

Курсову роботу треба виконувати точно за графіком, за кожний етап роботи студент звітує науковому керівникові. Враховуючи поради наукового керівника, студент самостійно відшукує додаткову літературу й складає бібліографію за різними джерелами: каталогами книг, журнальних статей, бібліографічними довідниками, за списками літератури, поданими в науковій та навчальній літературі.

Під час роботи з літературою рекомендується спочатку робити на окремих аркушах необхідні нотатки та помітки з зазначенням номера сторінок, у верхній частині зазначається розділ курсової роботи і питання, яких стосуються ці виписки та помітки. Потім цей матеріал систематизують. У процесі написання роботи не можна допускати наведення фактів без відповідного їх аналізування та висновків, тобто декларативності (позиції автора без доведення).

Основні положення роботи треба доводити за допомогою спостережень та експериментів, вони повинні бути мотивовані, підтверджені фактами, прикладами з практики роботи.

Ілюстрований матеріал (карти, схеми, таблиці, рисунки, діаграми, фотознімки тощо) повинні пов’язуватися з текстом, підтверджувати головну ідею курсової роботи.

В курсовій роботі використовуються цитати з літературних джерел. Вони повинні підтверджувати думку автора курсової роботи авторитетним висловлюванням вченого або текстом офіційного документа. Цитати беруть у лапки, записують їх точно за оригіналом й обов’язково подають вказівку або посилання на джерело, звідки взято цитату. Текст цитати може бути використаний у тому розумінні, в якому він поданий в оригіналі (джерелі).

Після вивчення основної частини додаткової літератури (відповідно до графіку) складається план курсової роботи. Студент, виходячи з теми роботи і опрацьованої літератури, складає перелік основних питань, які треба викласти в курсовій роботі. Потім визначається послідовність втілення питань в роботі, враховуючи, що:

1. Першими у курсовій роботі повинні бути викладені загальні питання, які є вступом до змісту роботи.

2. Наступні питання, які розкривають основний зміст теми, повинні розміщуватися у строгій послідовності відповідно до логіки та хронології розвитку проблеми.

3. Останнє питання плану- висновки, де автор курсової роботи повинен узагальнити її зміст.

Якщо це необхідно, до окремих питань плану курсової роботи повинні включатися підпитання та додаткові матеріали.

V. РОБОТА З ЛІТЕРАТУРОЮ.

Джерелами матеріалу для курсової роботи може бути навчальна література, монографії, офіційні державні документи (директиви, накази, постанови керівних органів), документація. Під час опрацювання літератури для курсової роботи студент конспектує матеріал з тих чи інших джерел, підкреслює основні думки і положення, важливі для даної теми, виписує необхідні цитати та матеріал, що ілюструє основні положення. Офіційні документи автор курсової роботи використовує для підтвердження його принципових позицій, з цих документів студент може наводити цитати або давати посилання на них, документація підприємств може застосовуватись у курсовій роботі, звіти, протоколи, бухгалтерія, робота планово- економічного відділу.

Відповідно до теми курсової роботи матеріали, наведені в цьому переліку, студент відбирає, вивчає, аналізує матеріали, робить виписки, а іноді їх переписує повністю. В усіх випадках обов’язково фіксується прізвища та ініціали фахівців, назви виготовлених приладів, дати виконання відповідних видів роботи.

Вивчати та опрацьовувати перелічені джерела треба критично, тоді автор курсової роботи зможе зробити висновок про стан методичної роботи і визначати конкретний зміст (напрям, методику та базу необхідного експерименту).

Спостереження та експеримент є обов’язковими елементами виконання курсових робіт, методики, якщо вони передбачені темою роботи. Тема роботи визначає також зміст, а отже, напрямок і методику спостереження експерименту. Для спостереження визначається мета, методичне завдання, яке треба розв’язати під час цього спостереження. Потім, спостерігаючи, студент з’ясовує, як фахівець розв’язує це завдання, а саме:

1 Яке місце і роль цього завдання в системі роботи фахівця.

2 Які засоби і методи використовує фахівець для розв’язання завдання.

3 Яка роль фахівця у розв’язанні цього завдання.

4 Яка ефективність розв’язання методичного завдання.

5 Які основні переваги і недоліки у розв’язанні завдання.

Природно, що об’єктивність висновків повинна забезпечувати якомога більшу кількість спостережень, занять. На підставі викладеного студент опрацьовує методичні рекомендації з даного конкретного питання. Це поки що його робоча гіпотеза, яку треба експериментально перевірити. Велику складність становить організація і проведення методичного експерименту, але він необхідний для перевірки якості рекомендацій, розроблених автором курсової роботи. Щоб поставити експеримент, студент визначає зміст і опрацьовує методику його проведення. Водночас з керівництвом підприємства визначаються експериментальні та контрольні групи. Ці групи повинні працювати в максимально однакових умовах. Мету проведення експерименту науковий керівник теми обов’язково погоджує з завідуючим кафедрою, з керівництвом підприємства. Усі відомості про експеримент фіксуються в особливому зошиті студента. Вести зошит можна в довільній формі, але в ньому студент повинен відбивати такі дані про експеримент:

1 Мета, з якою проводять експеримент.

2 Коли відбувається експеримент або заходи.

3 Зміст експериментальних завдань.

4 Аналіз і оцінка виконання завдань, виходячи з мети цих завдань.

5 Висновки про подальше проведення дослідів.

Науковий керівник теми записує у зошит студента всі принципові вказівки і зауваження автору курсової роботи, а також пропозиції про зміну характеру, напряму або обсягу експерименту. Наслідки та висновки з експерименту обговорюють фахівці спільно з науковим керівником, як правило, з тими фахівцями, які брали участь в експерименті. Висновки з експерименту, його коротку характеристику та методику проведення студент заносить до курсової роботи.

VI. НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

Приклад титульного аркушу курсової роботи наведено на малюнку 1. Після вивчення літературних та інших джерел, консультацій з науковим керівником у автора курсової роботи накопичується достатній матеріал, на грунті якого він повинен написати курсову роботу. Для викладення матеріалу курсової роботи можна рекомендувати таку послідовність

У вступі треба обгрунтувати теоретичну та практичну цінність роботи, тобто обгрунтувати саму постановку проблеми курсової роботи. Потім, дотримуючись хронологічного порядку, коротко зазначити, як тема роботи висвітлюється в наведеній методичній літературі. Далі слід розглянути результати спостережень і показати, як практично розв’язується ця методична проблема. Спостереження треба підтвердити матеріалами з технічної документації, якщо вона відбиває характер цієї проблеми, потім викласти і обгрунтувати попередні рекомендації автора курсової роботи для фахівців, які становлять робочу гіпотезу.

Переважну частину курсової роботи треба відвести викладанню змісту методичного експерименту, проведеного автором роботи і фахівцями, яких студент залучив до нього. Далі можна навести результати експерименту і обгрунтувати висновки по наслідках роботи. При цьому в курсовій роботі автор повинен вказати, як експериментальна перевірка змінила зміст попередніх рекомендацій, тобто робочої гіпотези. Студент повинен вказувати, що саме він використав із своєї практики, або з практики інших студентів.

Захист курсової роботи має на меті перевірку самостійності виконання роботи, тобто, наскільки глибоко студент розуміє матеріал теми, чи правильно обгрунтовує рекомендації та висновки, подані в роботі. Захист курсової роботи звичайно відбувається на відкритих засіданнях комісії з захисту курсових робіт, затвердженою завідувачем кафедрою. До складу комісії обов’язково входить науковий керівник роботи. До захисту роботи студент ознайомлюється з рецензією на неї наукового керівника і готує свій виступ для захисту роботи. Під час захисту курсової роботи студент називає тему роботи і обгрунтовує її вибір. Коротко викладає план та зміст роботи, методику її виконання, зазначає назву підприємства, фахівців, літературні та документальні джерела, використані в роботі та вказує, що конкретно в роботі перевірено під час експерименту або спостережень. Студент вказує ті методичні висновки і пропозиції, які він рекомендує з досліджуваного питання, висловлює своє ставлення до рецензії наукового керівника, дає оцінку недоліків курсової роботи і визначає шляхи подальшої роботи з удосконалення теми, якщо така робота передбачається. Якщо результатом курсової роботи є виготовлений студентом якийсь прилад, то, крім викладеного, він оглушує назву приладу та його параметри, пояснює будову та принцип дії приладу, дає його описання. Студент повідомляє ідею, схему і конструкцію приладу. Коротко треба зазначити, чи оригінальний цей прилад, чи він є запозиченим. Якщо це так, тоді треба конкретно наголосити, де саме і перелічити, які зміни було внесено у схему або конструкцію приладу під час його виготовлення. Розповісти про процес виготовлення, пояснити, які матеріали були використані і які труднощі подолані при цьому. Необхідно вказати приблизну вартість приладу. Крім цього, необхідно навести, як саме використовувати прилад, тобто методику і техніку експерименту, або продемонструвати роботу з цим приладом, його схему, або рисунок приладу, чи самий прилад у дії, розповідаючи при цьому про порядок його зберігання, регулювання і підготовки до роботи, а також заходи безпеки під час роботи з ним, якщо це потрібно.

Після доповіді студент, який захищає курсову роботу, відповідає на запитання. Присутні на захисті викладачі та студенти обговорюють роботу. Виходячи з цінності роботи, а також у випадку успішного її захисту комісія оцінює роботу і повідомляє про це студента. Водночас комісія може дати висновок про доцільність подальшої роботи над темою з тим, щоб її підготувати як дипломну роботу та рекомендувати курсову роботу на наукову студентську конференцію, або рекомендувати роботу для опублікування у науковому збірнику. Якщо курсову роботу оцінено незадовільно, то студент другий раз виконує роботу за даною темою.

VII. ВИСНОВКИ.

Виконання курсової роботи є одним з основних етапів навчання студентів у ВУЗі. Мета курсової роботи полягає у: систематизації, закріпленні, розширенні теоретичних і практичних знань із спеціальності, застосування цих знань при конкретних наукових, технічних, економічних і виробничих завдань, а також завдань культурного будівництва, розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експериментування, з’ясування питання щодо підготовленості студентів до самостійної роботи в умовах сучасного виробництва.

Курсова робота полягає передусім у тому, що їх підготовка і захист органічно входять до змісту навчання майбутнього фахівця, забезпечують поглиблення та розширення (в галузі певної проблеми) теоретичних знань, практичних умінь, удосконалення навиків самостійної роботи студентів, творчої діяльності і наукових досліджень, вбирають вивчення та узагальнення передового досвіду, літературне оформлення результатів виконаної роботи.

VIII. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1 Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник.- К.: “Професіонал”, 2004. -206ст.

2 Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учебное пособие. (Под редакцией Лудченко А.А. – 2-е видання, стер.-К.: “Знання”, КОО, 2001.- 113ст.