Характеристика поліграфічної галузі України

ЗМІСТ

Вступ

1.Характеристика галузі.

2.Оцінка сил конкуренції та визначення сильних сторін галузі.

3.Перспективи розвитку галузі.

Висновок про привабливість галузі в цілому.

Список використаної літератури

Вступ

Ми живемо в епоху, визначальну для України. Це епоха її перших кроків, можливо, інколи слабких і невпевнених, а іноді поспішних та рішучих, коли наша країна крокує до свого власного майбутнього, сподіваюсь, світлого. Саме на цей час припадають її перші спроби заявити про себе як країну і прагнення до визнання як такої на міжнародній арені. Але що є головним в любій країні? Це народ. І наскільки вихований, обізнаний, духовно багатий він, настільки залежить і благополуччя країни в цілому.

А через що найбільше ми здобуваємо свої знання? Звісно, із книг, журналів, газет і інших інформаційних видань. Все це – основна продукція поліграфічної галузі України, котра зараз переживає не найкращі свої часи, хоча є надзвичайно важливою галуззю економіки України і не тільки в духовному аспекті: після проголошення незалежності України утворена нова важлива підгалузь - виготовлення грошових знаків, цінних паперів, документів суворої звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено висококваліфіковані кадри. В результаті держава забезпечила себе цією стратегічно важливою продукцією.

Водночас дії Міністерства фінансів щодо розширення переліку документів суворої звітності призвели до необґрунтованого монополізму у цій справі і до значного подорожання такої продукції. Українська академія друкарства, поліграфічний факультет Національного технічного університету України (КПІ) перебудовують свою роботу відповідно до ринкових умов — організували підготовку фахівців нових спеціальностей: таких як менеджмент поліграфічних підприємств, посилили контакти з виробництвом. Серед найближчих завдань — налагодження післядипломного підвищення кваліфікації керівників і фахівців галузі.

Завданням моєї контрольної роботи є висвітлення стану поліграфічної галузі, оцінка найбільш на неї впливових факторів і можливі перспективи розвитку цієї галузі.

1.Характеристика галузі

Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та в суміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних даних.

У поліграфічному секторі економіки активно утверджується тенденція до збільшення кількості господарюючих суб’єктів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч колективної—56.6%, приватної - 21.8%. Це свідчіть про те, що поліграфія все в певніше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.

Численні приватні, колективні поліграфічні підприємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланкової, та іншої комерційної продукції. Заради об’єктивності слід сказати, що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованої продукції.

В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструктуру, великі виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.

Як видно з наступних графіків, обсяги випуску книжок з 1990 по 2002 рр поступово зростають: 1990 – 1994рр - книговидавництво в стані занепаду, але, починаючи з 1994 р кількість випущеної книжної продукції росте. У 2002 р випущено 12 444 книжкові примірники, що майже в 2 раза більше ніж у 1990р і в 2,5 рази більше, ніж у 1994р. Кількість випущених журналів та інших періодичних видань стрімко зростає: з 185 видів у 1990р. до 1923 вида у 2002р. Кількість газетних видань теж зросла майже вдвічі (3045 у 2002 р.).

Високі показники за обсягом робіт мали видавництва з державною формою власності:

"Освіта", "Наукова думка", а також комерційні видавництва "Сталкер", "БАО", "Фоліо" та "А.С.К.", які видали відповідно 176, 76, 62,137,136,127 назв книг.

Основною причиною такої депресії у книговиданні є те, що в Україні не створені необхідні економічні умови, які б сприяли формуванню помірних цін на книгу, зробили б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання і книго-розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині —від 1 до 7 відсотків.

Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебіторська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.

Підсумки роботи у 2002 році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїі деяку стабілізацію економічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 2001 роком, з усіх натуральних показників: по книжковій продукції – на 17%, журнальній — на 17% , газетній — на 12%.

Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.

2001 рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками.

Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід виокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика АТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрунзе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають в належній кількості.

Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.

Пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг-рафімпорт", "Прес-сервіс", представництво фірми "Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.

Але наведені вище статитстичні дані свідчать про можливість потенційного і порівняно значного росту поліграфічної галузі. Основними, на мій погляд, рушійними силами розвитку поліграфічної галузі України є:

§ державне втручання і стимулювання попиту на продукцію вітчизняного виробництва, шляхом зменшення податкового тиску та норми амортизаційних відрахувань і відповідно зменшення собівартості продукції;

§ державне стимулювання розвитку поліграфічної промисловості і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції шляхом відновлення переліку товарів критичного імпорту, які при ввезенні на митну територію України не обкладаютьсяподатком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, які в Україні не випускаються, а також зменшення ввізного мита на них;

§ вихід на вітчизняний поліграфічний ринок фірм, що здійснюють поставки устаткування, забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій;

§ поширення технологічних ноу-хау, що дозволяють покращити якість продукції та знизити її собівартість

§ висока конкуренція на ринку книговидання.

В наступній частині я хочу також зосередити увагу на останньому чиннику, оскільки з економічного погляду він є одним із найвагоміших майже в любій галузі.

2.Провідні фактори успіху поліграфічної галузі

Сильні сторони галузі інакше називають провідними факторами успіху. Провідні фактори успіху (ПФУ) визначають фінансовий і конкурентний успіх у тій чи іншій галузі. Провідні фактори успіху підкреслюють те, що повинно пильно вивчатися усіма фірмами галузі - специфічні результати, що вирішують для досягнення успіху у виробництві і на ринку, що роблять самий безпосередній вплив на рентабельність компанії.

ПФУ в поліграфічній галузі є:

· використання поліграфічних потужностей (для підтримки низьких витрат виробництва),

· розгалужена мережа збуту (для одержання доступу до максимально можливого числа роздрібних магазинів що торгують книгами),

· наявність в регіоні достатнього числа підприємств, які зацікавлені в якісній поліграфічній рекламі та пакуванні і розумна реклама (повідомити споживача, про вихід нових книг, донести до фірм – виробників інформацію про асортимент випускаємої пакувальної продукції).

Я акцентую увагу саме на даних факторах, оскільки вважаю, що поняття конкуренції і провідних факторів успіху є нероздільними для характеристики любої галузі, а особливо поліграфічної, адже саме конкуренція і є основною розвиваючою силою для цієї невеликої, але цікавої для дослідження галузі.

Визначення ключових факторів успіху - основна задача стратегічного аналізу. Тільки в самому кінці, коли керівництво достатньо добре знає стан галузі, можна зробити висновок про те, які фактори мають більше значення для успіху в конкурентній боротьбі, а які менше. По великому рахунку ПФУ можуть служити фундаментом стратегії бізнесу - часто компанія може домогтися переваги в конкуренції, концентруючи свої зусилля на одному чи декількох ключових для даної галузі факторах успіху.

ПФУ міняються при переході від однієї галузі до іншої, а також з часом у межах однієї і тієї ж галузі в міру того, як міняється характер рушійних сил і умови конкуренції. У будь-який даний момент часу будь-яка галузь, як правило, характеризується 3-4 факторами успіху. І навіть серед цих трьох-чотирьох один чи два, звичайно, важливіше інших. Тому розроблювачі стратегій не повинні захоплюватися віднесенням великого числа факторів до числа ключових. Ціль визначення ключових факторів успіху складається у виділенні основних факторів, що мають вирішальне значення для досягнення успіху в конкурентній боротьбі, серед менш важливих. Конкурентна боротьба – це явище, яке найкраще стимулює розвиток галузі. Вона є невід’ємною для всіх суб’єктів галузі і найкраще характеризує її можливості з боку аналізу основних сил конкуренції.

Суперництво серед конкуруючих продавців.

Суперництво в галузі дуже високе, але конкурентами, в основному, для вітчизняних підприємств книговидання виступають великі російські видавництва. Тому що якість, асортимент та ціна їхньої продукції більш задовольняє покупця ніж продукція українських видавництв. Що стосується випуску різної поліграфічної продукції, такої як: пакування, етикетки, календарі та ін., то тут конкурентна боротьба відбувається, в основному, серед вітчизняних підприємств. Доля імпорту незначна.

1. Сила конкуренції потенційних новачків.

Щодо потенційних новачків, то ця загроза досить таки суттєва. Не дивлячись на те, що вхід в галузь достатньо дорогий (обладнання, технології, кваліфікований персонал), виробництво поліграфічної продукції є високорентабельним бізнесом. Але тут слід відокремлювати книговидання і друкування пакувальних матеріалів та рекламної продукції. Книговидання на сьогодні в Україні є скоріше збитковим чим прибутковим бізнесом і тому поява новачків тут не несе серйозної загрози.

2. Сила конкуренції продуктів-замінників.

Тут також слід відокремлювати книговидавничу діяльність і випуск поліграфічної продукції. В першому випадку продуктів-замінників які хоч на 50% могли б замінити книжку не існує. Така продукція як газети, журнали і т.п. не може представляти реальної конкуренції книговиданню. Випуск різної рекламної поліграфічної продукції та пакування більш вразливий щодо продуктів замінників, і якщо оцінювати вплив цієї складової конкуренції за 5-ти бальною шкалою, то це буде відповідати приблизно 3.5.

3. Сила постачальників.

Ця складова досить сильно впливає на конкуренцію в галузі. Постачальники, в основному, зарубіжні фірми, які поставляють якісну сировину. І люба зміна в податковій політиці держави дуже гостро впливає на виробників. Ця сила має вирішальне значення в галузі.

4. Сила покупців

Це також одна із вирішальних складових. Вся продукція галузі досить таки стандартна і покупець має вибір серед продукції фірм конкурентів.

3.Перспективи розвитку галузі

В Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості

Серед першочергових дій направлених на покращення стану галузі є:

§ прогнозування розвитку поліграфії та суміжних галузей;

§ підтримка і захист інтересів підприємств, діяльність яких пов'язана з поліграфічним виробництвом та його обслуговуванням у державних, недержавних і громадських органах та організаціях;

§ підготовка проектів законодавчих актів та нормативних документів з метою поліпшення економічних та правових умов діяльності вітчизняних виробників поліграфічної продукції;

§ тісна взаємодія з органами законодавчої і виконавчої влади, Державним комітетом інформаційної політики України, Спілкою журналістів. Асоціаціями видавництв, книгорозповсюджувачів, підприємств поліграфічного машинобудування, з суміжниками — паперовиками, хіміками:

§ сприяння створенню інформаційної системи моніторингу ринків поліграфічної продукції і забезпечення членів Асоціації відповідною інформацією, допомога в пошуку партнерів, ринків збуту, сфер виживання;

§ організація та проведення виставок, конкурсів, оглядів, семінарів, " круглих столів", встановлення міжнародних зв'язків з організаціями поліграфістів інших країн; сприяння організації навчання та підвищенню ділової кваліфікації фахівців галузі:

§ допомога членам Асоціації у вирішенні правових, інвестиційних, фінансових, технічних, кадрових питань, підтримка їх ініціатив та починань.

Але, як на мою думку, пріоритетним напрямком для розвитку полікрафічної галузі буде етикетно-пакувальний та видавницто різних рекламних листівок, буклетів тощо. На жаль, час та науково-технічний прогрес витісняють зі столів та полиць книжки, заміняючи їх комп’ютерами.

Висновок про привабливість галузі в цілому.

Навіть якщо буде зроблений висновок про непривабливість галузі з погляду внутрішньогалузевих моментів, то вона може виявитися привабливої з погляду окремої компанії, що непогано улаштувалася в галузі, чи з погляду сторонньої фірми, що має в своєму розпорядженні достатні ресурси для придбання якоїсь діючої в галузі компанії, щоб перетворити знову придбану компанію в один з основних учасників галузі.

Оцінка привабливості галузі з погляду окремої компанії галузі припускає облік наступних додаткових аспектів:

§ конкурентна позиція компанії в галузі, чи буде позиція компанії підсилюватися чи слабшати (міцна позиція лідера нехай навіть не в настільки привабливій галузі може все-таки приносити досить значний прибуток),

§ потенціал компанії скористатися уразливістю більш слабких конкурентів (тим самим, перевівши непривабливу галузеву ситуацію в потенційно цікаву для компанії можливість),

§ чи ізольована дана компанія (чи здатна вона захищатися) від дії факторів, що роблять галузь у цілому непривабливої, чи збільшує тривалу участь компанія у виробництві даної галузі її можливості зміцнення своїх позицій в інших галузях, у яких вона представлена.

Остаточний висновок про привабливість галузі і конкурентної ситуації в ній буде мати важливе значення для вибору стратегії компанії.

Список використаної літератури:

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. – К.:Вища школа, 1999

2.За ред. проф. Шаблія О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994.

3.”Економіка України”, 2000, №3

4.http://www.ukrstat.gov.ua/ - офіційний сайт Державного комітету статистики України