Органи чуттів. Орган зору

План.

1. Значення зорового аналізатора.

2. Топографія ока.

3. Будова ока.

4. Фізіологія ока.

5. Гігієна зору.

6. Перша допомога при ушкодженні очей.

Очі - це душа людини, в них відображається вся різноманітність її душевного стану: гнів, радість, задоволення, незадоволення, сум, горе, а також і фізичний стан: депресія, хвороби внутрішніх органів, неправильний спосіб життя, неправильне харчування, фізичне перенапруження. Орган зору це найважливіший орган з усіх органів чуттів. Орган зору - це око, що дай відіграє важливу роль в пізнаний навколишнього світу, в правильній орієнтації в навколишньо­му середовищі. При допомозі ока людина одержує уяву про форму і вели­чину предмету, про відстань на якій він знаходиться, про напрямок і швидкість його руху, про освітлення і колір, ступень освітленості. Щоб визначити смак їжі не обов'язково коштувати її - досить на неї глянути. Колір розпаленого металу сигналізує нам про його температуру.

Знання анатомії людини допоможе Вам опанувати таку клінічну дисципліну як очні хвороби, сестринську справу. В майбутньому хтось з Вас буде працювати медсестрами в очному кабінеті чи відділенні, де кожний раз потрібно здійснювати різноманітні маніпуляції на оці. Працюючи в шкільних закладах, дитячих установах Ви будите здійсню­вати профілактичну роботу, щоб запобігти захворюванню очей.

Орган зору (оrganon visus) складається з трьох частин:

1) Периферична частина, де проходить сприйняття зовнішніх подразнень. Вона включає: очне яблуко, зоровий нерв, допоміжні органи, судини, нерви.

2) Проміжна частина включає: провідні шляхи зорового аналізатора, підкоркові зорові центри (верхні горбики пластинки чотиригорбикового тіла середнього мозку, зорові горби, латеральні колінчасті тіла середнього мозку)

3) Центральна частина представлена ділянкою кори великого мозку, а саме корковий зоровий аналізатор в потиличній півдолі півкуль великого мозку. Тут проходить аналіз і синтез сприйнятого відчуття.

Око (oculus лат. назва; ophthalmas грецька назва). Закладене в очній ямці.

Назвіть стінки орбіти:

1) верхня;

2) нижня;

3) медіальна;

4) латеральна;

Чим утворена кожна з них?

1. Верхня стінка утворена: очною частиною лобної кістки; малими крилами клиноподібної кістки.

2. Нижня стінка утворена: очною частиною верхньої щелепи, величною кісткою, очним відростком піднебінної кістки.

3. Латеральна утворена: очною поверхнею великих крил крилоподібної кістки, виличною кісткою.

4. Медіальна стінка утворена: лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною пластинкою решітчастої кістки, тілом клиноподіб­ної кістки і очною частиною лобної кістки.

Очна ямка межує з зовнішньою стінкою носової порожнини, а саме з решітчастим лабіринтом; зверху - з очною частиною передньочерепної ямки, де розміщується лобна доля мозку, з лобною пазухою лобної кістки. Зовні межує з скроневою ямкою, знизу - з верхньою стінкою гайморової па­зухи верхньої щелепи.

Знання топографії очної ямки необхідно при постановці того чи іншо­го діагнозу. Так, наприклад, виникнення пухлини мозку, гнійного процесу чи запалення мозку може впливати на погіршення зору. Травма решітчастої пазухи може привести до вип'ячування очного яблучка. Фурункул на носі або в носі може викликати сильну біль, яка віддає в зуби, а також в око. При фронтіті відмічається біль в очній ямці, набряк верхньої повіки, світлобоязнь, сльозоточивість.

Очне яблуко кулястої форми тіло складається з трьох оболонок і внутрішнього очного ядра. Є такі три оболонки:

1) зовнішня - фіброзна оболонка

2) середня - судинна оболонка

3) внутрішня - сітчаста оболонка або сітківка.

Зовнішня оболонка розміщується ззовні навколо ока, відіграє механічну роль, тобто, виконує захисну функцію і є опорою ока. Розрізняють два відділи цієї оболонки:

1) задній – склера

2) передній – рогівка.

Задній відділ представлений білковою оболонкою, яка складається з непрозорої щільної волокнистої сполучної тканини, має білий колір, в повсякденному житті відома під назвою білкова оболонка. До неї прикріпляються м'язи. Білкова оболонка не пропускає світло­вий промінь. Має кровоносні судини і нервові закінчення. Отже - склера це є біла тверда непрозора оболонка.

Передній відділ - рогівка є безпосередньо продовженням склери. Рогівка являє собою прозору, округлу, блискучу, вологу пластинку, яка має схожість з годинниковим склом, або випуклою лінзою. Рогівка багата нервовими закінченнями, але в ній відсутні кровоносні судини. Вона пропускає світлові промені в середину ячного яблука. На межі з рогівкою в товщі склери проходить круговий венозний канал, який нази­вають Шлеммів канал.

Судинна оболонка - м’яка оболонка лежить відразу під склерою, складається з пухкої сполучної тканини. Містить велику кількість кровоносних судин, які беруть участь в живленні ока, тобто виконують трофічну функцію та в виділенні рідини, яку називають водянистою во­логою камер ока. В ній розрізняють три відділи:

1. Задній відділ - власне судинна оболонка займає більшу частину судинної оболонки, вистиляє з середини всю склеру.

2. Середній відділ – війкове тіло. Війкове тіло - це є середня потовщена частина судинної оболонки. Воно розміщене кільцеподібне навколо кришталика в області переходу склери в рогівку. Війкове тіло прикріплюється з допомогою циннової зв'язки. Основа війкового тіла складається з війкового м’язу. Війковий м’яз змінює, регулює кривизну кришталика і фокусує його на ближні і дальні предмети, тобто бере участь в акомодації ока.

3. Передній відділ – райдужка. Райдужна оболонка або райдуга є передній відділ судинної оболонки, в центрі якої є круглий отвір його називають зіницею ока, через який проникає світло в середину очного яблука. Діаметр зіниці змінюється в результаті скорочення двох шарів гладких м'язових волокон, що знаходяться в товщі райдужної оболонки. Це свінктер зіниці - звужує зіницю ока і ділятатор зіниці - розширює зіницю ока. Отже райдужка відіграє роль діафрагми, яка регулює кількість світла, що поступає в око. При сильному освітленні зіниця ока звужується, при слабому світлі зіниця ока розширюється. Рисунок райдужки індивідуальний і може змінюватися в результаті перенесеного захворювання, травин. Піг­ментні клітини розташовуються в райдужці не рівномірно. Розміщення пігменту і хід судин утворюють рисунок райдужки. На цьому принципі побудований принцип іридодіагностики. Райдужна оболонка крім судин містять велику кількість пігментних клітин. Кількість пігменту визна­чає колір очей. Якщо пігменту багато, то колір очей темно-коричневий і навіть чорний. Якщо відсутній повністю пігмент, то очі червоні, а якщо пігменту мало, то очі голубі. (у білих кроликів очі червоні).

Сітчаста оболонка або сітківка - це тонка, внутрішня, м'яка пластинка, яка прилягає до судинної оболонки, являться складним нервовим утворенням, по своїй функції і будові поділяється на два відділи:

1. Центральний відділ. Складається з світлочутливих рецепторів-колбочок.

2. Периферичний відділ. Складається з паличок. Колбочки приймають світлові промені при яскравому освітленні і одночасно являються рецеп­торами кольору, їх називають рецепторами денного світла. В колбочках міститься фермент йодоксин. Палички функціонують при сутінковому світ­лі, їх називають рецепторами сутінкового світла. В паличках міститься фермент йодоксин або зоровий пурпур. При дії світла в паличках і кол­бочках здійснюється фізичний і хімічний процес. В результаті цього виникають нервові імпульси, які з сітківки ока передаються по зоровому нерву в мозок, де розміщується корковий аналізатор (потилична область).

Відростки паличок і колбочок утворюють з’єднуючись зоровий нерв. Місце виходу зорового нерву має форму овального підвищення і називають диском зорового нерва. В області диску зорового нерва палички і колбочки відсутні і цю ділянку називають "сліпою" плямою. В центрі сітківки розміщується ділянка діаметром 2 мм, зафарбована в жовтий колір і називають її жовтою плямою. На плямі є заглибина - це є центральна ямка, яка містить велику кількість колбочок і являється місцем найкращого бачення.

Внутрішнє очне ядро складається з прозорих світлозаломлюючих середовищ. Це є безсудинні анатомічні утворення. До них відносяться склисте тіло, кришталик, водяниста волога, яка наповнює камери: передню і задню.

1. Склисте тіло виповнює порожнину очного яблука і являє собою прозору студенисту масу, розміщується по заду кришталика.

2. Кришталик. Має форму двовипуклої лінзи. Він прозорий, еластич­ний. Завдяки його еластичності, кришталик змінює свою кривизну і набирає форму для "далекого" і "ближнього" бачення. Розміщуєть­ся позаду зіниці у виїмці склистого тіла. В склистому тілі І криштали­ку немає кровоносних судин і нервів.

3. Камери ока: передня і задня камера ока. Порожнина між рогівкою і райдужною називається передньою камерою ока, а порожнина між райдужної і кришталиком називається задньою камерою ока. Вони заповнені водянис­тою вологою. Це прозора рідина, яка з'єднаються між собою через зіницю.

Рідина камер ока знаходиться під тиском, який називається внутрішньоочним тиском. В нормі від 16 - 26 мм.рт.ст. Водяниста волога проду­кує кровоносним судинам війкового тіла і райдужки. Бере участь в живлені рогівки, склистого тіла, кришталика, підтримує на певному рівні тиск в середині очного яблука. Одночасно з утворенням водянистої вологи відбувається її відток, який здійснюється через шлемів канал.

Самостійна робота учнів: мал. "Сагітальний розріз очного яблука". Відмітити складові частини внутрішнього очного ядра.

Допоміжні органи ока складаються з захистних пристосувань віднося­ться брови, вії, повіки.

Брови захищають око від поту, що зтікає з чола.

Вії знаходяться на вільних краях верхньої і нижньої повіки захи­щають ока від порошинок, снігу, дощу.

Повіки - або шкірні складки. Зовні покриті шкірою, з середини - сполучною тканиною. Цікава дізнатися чому ми часто кліпаємо, здійснюємо від 2 до 5 рухів в хв. Виявляється, що поверхня очного яблука завжди висихає, створюються неблагоприємні умови для рогівки. Отже повіки захищають око від висихання. А також дозують силу світлового подразнення.

Слізний апарат складається з слізної залози, слізновивідних шляхів, слізного озерця, слізного мішечка, слізних канальців, носослізного каналу і дрібних слізних залоз.

Існує таке народне прислів'я: "Хто про очі дбає, той горя не знає". Подбати про очі і зняти зорову втому допоможе нам студентка. Вона проведе з нами фізкультхвилинку. Такі гімнастичні вправи для очей.

Вправа І. Виконується сидячи. Міцно заплющити очі на 3-5 сек. А тоді розплющити на 3-5 сек. Повторити 6 разів.

Вправа 2. Виконується сидячи, швидке кліпання протягом 1 хв.

Вправа 3. Виконується сидячи. Заплющити повіки, масажувати їх за допомогою кругових рухів пальця. Повторяти протягом 1 хв.

Фізіологія ока.

1. Акомодація ока. Для ясного бачення предмету необхідно, щоб промені всіх точок падали на сітківку. Людина з нормальним зором може розглянути як і далеко так і близько розміщені предмети. Пристосуванця ока до бачення рівно віддалених предметів називають акомодацією ока. Часто бувають порушення зору: короткозорість і далекозорість.

Причини короткозорості - видовжена форма очного яблука, а причина далекозорості - це вкорочення форми очного яблука.

Адаптаціям ода. Без світла немає зору, Ми бачимо тільки при наявності зору. Якщо людина перейде з темного приміщення в світле в перший момент наступає осліплення. Але з часом око адаптується.

Відчуття кольору. людина володіє здатністю розрізняти кольо­ри, а це забезпечує додаткову інформацію. В сітківці є три типи фоточутливих колбочок, які сприймають три кольори. Червоний, зеле­ний, синьо-фіолетовий. Часто людина не може відрізнити зелений колір від червоного, ці кольори сприймаються як сірий. Такий недолік називають кольороаномалією.

Перша допомога при ушкодженні очей.

Необережність і невміння користуватись приладами домашнього вжитку може привести до важкої травми ока. Якщо трапилось нещастя треба вміти надати першу допомогу. Коли в око попадає порошинка, промиєте око водою, потім протріть чистою ваткою. Але перед чим треба вимити руки.

Якщо око важко поранене то не можна промивати. У цьому випадку треба накласти чисту пов'язку і відправити в лікарню чи поліклініку.

Коли в око попадає кислота чи отруйна речовина одразу промити око під протічною водою протягом 15-30 хв., потім негайно звернутися до лікаря.

Закріплення даної теми.

Перегляд діафільму по даній темі.

Домашнє завдання.

1. Л.Ф. Гаврілов "Анатомія" ст. 345 – З53.

2. П.А. Воробйова "Анатомія і фізіологія" ст.

3. С.А. Георгіева "Фізіологія" ст. 379-386

4. В.Я. Липченко "Атлас нормальної анатомії людини".

Гігієна зору

Графологічна структура „Очне яблуко”

Очне яблуко