Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Іудаїзм як релігія

Реферати / Релігія / Іудаїзм як релігія

Третю групу утворюють пророцькі книги: книги пророків Данііла, Черекііля, Іерімія та книги 12 “малих пророків”: Авдія, Аггея, Осія, Амоса та ін.

Відомі дві редакції Старого Завіту – масоретська і септуагинта.

Масорети – це єврейські рабини, які остаточно відредагували Старий Завіт у ІІ ст. до н.е. , а септуагинта – це переклад староєврейського тексту на грецьку мову. Останній текст успадкований християнством і є найбільш розповсюдженим.

Новий Завіт євреями не визнається.

Біблія – це перш за все церковна книга, що виховує у читача сліпу віру у всемогутність бога, але в біблійських текстах також пристутньо багато роздумів про світостворення і першооснови буття, про відносини між людьми, про моральні норми, соціальні цінності і.т.п. , що зазвичай зустрічається в кожній священній книзі.

V. Іудейські обряди та свята.

Значна частина всіх іудейських обрядів має собі за мету відокремити євреїв від неєвреїв.

Чи не найбільш відомим серед них є обряд обрізання. Згідно з біблейськими легендами Бог подарував єврейському патріарху Аврааму землю ханаанську, а вдячні євреї повинні за це у всьому йому підкорятися і на знак союзу з ним у всіх хлопчиків на восьмий день після народження відбувається обряд обрізання. Талмуд вважає, що це повинно бути символом незалежності до богообраного народу.

На житлі віруючого єврея прибивається коробочка з молитвами на пергаменті, щоб до будинку не проникла нечиста сила (медуза – кусок пергаменту, на якому написані вірші з Тори). Такі ж амулети(філактерії) прикріплюються на лоб і на ліву руку під час молитви.

Не останнємісце в іудаїзмі займає ритуальний обряд обмивання. Рабини приписують віруючим напередодні суботи та інших релігійних свят здійснювати обмивання рук в мікві – спеціальному басейні з дощовою або джерельною водою – перед кожною молитвою.

Релігійні свята іудаїзму тісно пов’язані з культом Яхве. Головним з них є Судний день. В цей день Бог вирішує долю кожної людини на майбутній рік. В це свято віруючі повинні виявити найбільшу покірність і смиренність, повинні розкаюватись у гріхах і просити у Бога прощення. Свято обов’язково супроводжується жертвоприношенням. За чоловіка – білого півня, а за жінку – курку.

За дев’ять днів до цього свята відмічається запозичене у вавілонян свято, яке у сучасному іудаїзмі перетворилося у свято нового року. Згідно з вченням іудаїзму в цей день бог Яхве нібито все підраховує, щоб через дев’ять днів винести вирок.

Значне місце в іудейському релігійному календарі займає свято Суккот (кучки). У давніх євреїв його святкували щорічно після жнив і збору винограду. На святі глава сім'ї приносив жертву, частина якої йшла священику, а іншу частину з'їдали чисті. Вісім днів продовжувалися молебни, під час яких древні євреї розмахували на честь Бога зеленими гілками, благали дати хороший врожай, а також проводили обряд водовиливання з метою забезпечити своєчасні дощі. Це давнє свято в сучасному іудаїзмі набуло іншого вигляду і присвячене спогадам про міфічний вихід євреїв з Єгипту. Як і колись свято продовжується вісім днів, під час яких віруючий повинен щоденно вранці та увечері відвідувати синагогу. Рабини у ці дні закликають повернутися до землі батьків, до Ізраїлю — духовного центру іудаїзму.

Віруючі під час свята махають над головою правою рукою з лулавом (своєрідний букет з верби, мірти і пальмових листів), в лівій тримають етрог (плід одного з різновидів лимона). При цьому обов'язково згадують Всевишнього. На шостий день лулавом стукають об підлогу, поки з нього не опаде листя. На восьмий день — з ним танцюють навколо синагоги на знак того, що закінчилося читання останнього розділу П'ятикнижжя Мойсея.

В танці беруть участь всі присутні в синагозі — бідні та багаті. Церковне духовенство трактує цей обряд як прояв єдності та класового миру серед єврейського народу.

В дні зимового сонцестояння також вісім днів відзначається свято Ханука — освітлення будинку божого. Воно повинно нага дувати про запалювання перших свічок в Єрусалимському храмі, надаючи виключного значення цій події як врятуванню релігії євреїв. Головне в обряді — запалювання ханукальних свічок, додаючи щовечора по одній свічці. Нагадаємо, що це свято дуже даввнє і також відмічалося багатьма народами, як день світла. Наприклад, єгиптяни присвячували його богу Осірісу, вавілоняни — богу сонця Шамашу, греки — Діонісу. Іудейські землероби охоче запозичили його у сусідів, але жреці з часом прибрали до рук і цс свято.

Ідеї богообраності єврейського народу підтримуються і розповсюджуються і під час свята Пурим. Воно святкується в березні і являє собою підготовку до весняного свята — Паски. Дуже значним щорічним святом іудейської релігії є Паска Коли давні єврейські племена займались тваринництвом, існувало весняне свято, пов'язане з вигоном тварин на пасовище — Песах. Під час цього свята приносились жертви (ягнятко або козеня) духам плодючості, з метою отримати приплід від худоби і збереження їх молодняка. З часом, головним заняттям древніх євреїв

стало землеробство. Тоді свято Песах перетворилося у свято зем леробства Мацуот, яке проходило під час жнив в Палестині (весною). В жертву приносився перший сніп, з якого випікали священні коржики, котрі отримали назву маци. Пізніше Песах і Мацуот злилися в одне свято Паску, але його вже стали пов'язувати

з біблейським міфом про вихід євреїв з Єгипту. Жертовні церемонії під час Паски повинні віддячити богові за те, що він зробив древніх євреїв обраним народом. Потім рабини, котрі прийшли на зміну жрецям, розробили церемонію святкування Паски, пов'язавши її ще й з вірою в прихід месії, перетворили її в сімейне свято. В одну з пасхальних ночей, проповідують богослови, прийде предтеча месії — Ілля, а за ним сам месія, і повер­не бог Ягве обраному народу його колишню силу і славу,

Ця ідея знайшла своє відображення серед обрядів, котрі винайшли та застосували рабини. За Їх вказівкою двері приміщенння, де відбувається пасхальна вечеря, повинні залишатися відкри-тими, щоб Ілля міг вільно увійти туди. Для нього заздалегідь накривають стіл, наповнюють бокал вином, до якого ніхто не .має права доторкнутися. Перед розчиненими дверима проголошується: «Благословен той, хто повинен прийти». До молитви рабини додали ще й побажання: «В майбутньому році в Єруса­лимі», — то була віра в те, що очікуваний прихід месії здійснить­ся протягом наступного року.

Згідно з нововведенням, заборонялось приносити в жертву тварин, але мацу потрібно було вживати обов'язково. Замість ритуальної проби жертовного м'яса під час пасхальної вечері (сейдера) рабини пропонували вживати страви із смаженого м'яса, риби, яєць, овочів. В такому вигляді Паска, що склалася ще від сьомого століття до нашої ери, дійшла до наших днів. Але ще й тепер в неї вносяться корективи.

Потрібно також сказати і про щотижневе свято суботи (Шабат). Про значення цього свята свідчить те, що в Талмуді про порядок його проведення записано таке: не можна в суботу здійснювати 39 дій — їхати, залазити на дерево, їсти яблуко, зірване в суботу, пити видоєне в суботу молоко, їсти яйце, зне­сене в суботу, запалювати вогонь і т.ін. Біблія висуває такі при­чини святкування суботи: Бог створював світ шість днів, а на сьомий відпочивав, тому в останній день тижня треба відпочи­вати; субота святкується на ознаменування союзу Яхве з іудей­ським народом; суботнє свято відбувається на знак виходу євреїв з Єгипту.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2019 україномовні реферати та навчальні матеріали