Особливості функціонування емоційної сфери у дітей, що мешкають у зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття

Досліджуваний нами контингент становив 176 учнів перших-восьмих класів с.Стецева (експериментальна група ) і 148 учнів перших-восьмих класів с. Кутище (контрольна група ). Дослідження проводилось серед спеціально відібраної категорії «практично здорових» учнів, що являється однією з умов вивчення впливу екологічного фактору на функціональний стан організму дітей при масових обстеженнях (8,с.6).

Враховуючи, що психічне здоров`я дітей зумовлене не тільки екологічними та біологічними факторами, однорідність порівнюваних учнівських колективів визначалось також за однією з важливих соціальних ознак - їх приналежністю до сільського населення із спільними соціально - економічними і етно-культурними особливостями Прикарпатського регіонуУкраїни.

Методичний інструментарій дослідження складався з методу спостереження,опитувальників, психометричних та проективних методів. З метою дослідження емоційного стану дітей використовували методику «Дім-Дерево-Людина», яка дозволяє встановити цілий ряд емоційних симтомокомплексів. Іншим проективрим методом, який дав можливість дослідити інтенсивність тривожності, був тест вибору кольору Люшера. Рівень невротизації та психопатизації встановлювався за допомогою медико-психологічного опитувальника Санкт-Петербурзького інституту ім.В.М.Бехтерєва.

Розглянемо отримані результати експериментальних досліджень (див. таблицю 1).

Характеристика емоційних станів школярів

в зоні посиленого радіоекологічного контролю

Як видно з приведених в таб.1 даних, в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК) у школярів простежується наявність таких негативно забарвлених емоційних симптомокомплексів: незахищен³сть (87,3+4,0 і 34,2+5,4; р тривожність (86,3 4,0 і 51,3 5,7; р 0,001), недовіра до себе

(12,3 3,8 і 2,6 1,8; р 0,.01), відчуття неповноцінності (16,4 4,3 і 3,9 2,2; р 0,01), ворожість (29,7 3,8 і 11,2 5,6; р 0,001). Дещо вищими показниками вирізняється конфліктність (22,1+3,4 і 10,1+5,1) та депресивність (8,9 5,6 і 1,1 0,8), хоча результат не досягає статистично значущого рівня, В той же час простежується високий показник симптомокомплексу, пов`язаного із труднощами спілкування у контрольній групі (17,2 3,1 і 20,8 9,6), хоча результат також не досягає статистично значущого рівня. Таке явище, на наш погляд, може бути зумовлене соціальними факторами і не пов`язане із впливом навколишньго середовища.

Якщо прослідкувати динаміку розвитку симптомокомплексів, то побачимо, що показники по таких симптомокомплексах як незахищеність (81,9 4,5 і 75,3 3,4 ), тривожність (58,3 5,8 і 86,3

3,7), ворожість (31,9 5,4 і 27,4 3,8) залишаються відносно стабільними як в молодшому так і в середньому шкільному віці. Виходячи з цього, можна зробити попередній висновок про те, що дані негативно забарвлені симптомокомплекси виникли під впливом несприятливої екологічної ситуації, тобто підвищеного радіаційного фону і є результатом реагування психічної сфери школярів у відповідь на забруднене довкілля.

В той же час такі симптомокомплекси як відчуття неповноцінності (5,5 2,6 і 16,4 4,3; р 0,01),конфліктність (15,2+ 4,2 і 28,7 5,3; р 0,001), труднощі спілкування і (5,5 2,6 і 28,7 5,3; р 0,001), депресивність (0 і 17,8; р 0,001) в середньому шкільному віці достовірно зменшуються. На нашу думку, таке явище пов`язано із психологічними особливостями дітей молодшого шкільного віку. В цей період надзвичайно актуальними є проблеми адаптації до вимог шкільного режиму, побудови міжособистісних стосунків тощо. Пізніше, в міру особистіного зростання, такі проблеми стають більш .збалансованими. З іншого боку, наявність недовіри до себе (12,3 3,8 і 31,9 5,4; р 0,01) у середньому шкільному віці може свідчити про відсутність впевненості у своїх силах. На наш погляд, це спричинено відсутністю позитивної життєвої перспективи, яка породжується перебуванням у ситуації хронічного стресу.