Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

Зміст

І. Вступ

1.1 Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

1.2 Стан сучасних телекомунікаційних технологій вУкраїні

ІІ Нові технології в телекомунікації, їх стан тавпровадження в “Укртелекомі”

2.1 Цифрові телефонні мережі та вузькосмугова ISDN.

2.2 Нові технології ІР – мереж.

2.3 Моделі АТМ та широкосмугова ISDN.

2.4 Абоненський радіодоступ та стільникові системи зв’язку.

2.5 Переваги технології високошвидкісного доступа xDSL.

2.6 Система проводового мовлення її стан та перспективи розвитку.

ІІІ Висновки

І ВСТУП

1.1 Розвиток та становлення єлектрозв’язку в Україні.

Початок телефонного звя’зку було покладено винаходом телефонного апарату американцем А.Беллом і створенням у 1878р. першої телефонної станції, телефони в якій діяли з використанням місцевих батарей єлектроживлення. Це стало подією епохального значення , оскільки телефонний аппарат є самим оперативним і надійним засобом двостороннього звя’зку в повсякденному житті людей , обміну інформацією під час вирішиння державних, оборонних , виробничих та інших питань . Його можна заслужено поставити в ряд найвидатніших винаходів, що найбільше вплинули на прогрес людства.

Перша в Україні приватна теле­фонна станція почала діяти в Одесі 1882 р. Тоді ж російський винахідник П. М. Голубицький запропонував свою конструкцію телефону - з ва­желем, що під вагою трубки авто­матично переключає контакти. Цей принцип зберігся у більшості апа­ратів і досі

У 1896 році одеські винахідники М.Фрейденбург та С.Бердичівський – Апостолов запатентували конструкцію АТС із попереднім автоматичним шукачем

Перша станція МБ на 60 номерів була введена в єксплуатацію 1 квітня 1886р. Після цьго державні станції побудували в Харківі , Одесі. Для спорудження телефонних мереж звичайно застосовувались повітряні лініїзі стальнимим проводами діаметром 2,2-2,5 мм, а з часом - мідними та біметалевами. Великі втрати, пов’язані зі встановленням телефону та користування ним визначали склад абонентів. У початковий період експлуатації станцій квартирних абонентів налічувалось не більше 20%.

Проте загальне зростання кількості міськових телефонів було досить інтенсивним. Так на 1 січня 1916р найбільше телефонів було в Київській (5458) і Харьківській (4522) телефонних мережах.

Рік Кількість абонентів

1883 772

1884 1704

1890 4795

1895 9838

1900 25523

1905 46024

1910 97355

1915 205476

1916 232337

Лінійні споруди телефонної ме­режі почали будувати з використан­ням кабелів за двопроводовою сис­темою і застосуванням розподіль­чих плінтових шаф. Тоді ж кабелі прокладались і в Києві, Харкові, Одесі та інших містах України. При прокладанні кабелів почали застосовувати чотирикутні керамічні труби, блок з яких вміщувався в су­цільну бетонну оболонку. Викорис­тання кабелю дало змогу відмови­тися від значної кількості наземних дротяних ліній на міських мережах.

За часів громадянської війни 1918-1921 рр. засоби телефонного зв'язку були фактично зруйновані і ємність телефонних мереж різко зменшилась. Вона була відновлена лише в 1929 р. і тоді досягла 235 тис. номерів.

Перша релецна АТС було змонтовано у 1924р. на Московській телефонній мережі . Це була дослідна АТС 1000 номерів декадно-крокової сиситеми “Сіменс і Гальське”. Перехід до будівництва автоматичних станцій став переломним моментом у розвиткуміського єлектроз’язку.

Міська телефонна мережа в роки перших п’ятирічок набула значногорозвитку , особливо щодо приросту загальної монтованої єм­ності телефонних станцій, причому більша частина діючих номерів при­падає на станції автоматичної сис­теми. Крім того, збільшилась кіль­кість абонентів.

Після Великої Вітчизняної війни ємність телефонних станцій в Укра­їні зростала високими темпами, особливо АТС, завдяки чому за цим показником Україна посіла гідне міс­це серед п'яти найбільших респуб­лік .

Показники розвитку міського телефонного зв'язку в 1967 р.

До початку XX ст. в Російській ім­перії практично не було міжміської телефонної мережі, діяли лише окремі прямі телефонні лінії між де­якими великими містами країни.

Одним із важливих досягнень у той період стало будівництво теле­фонної лінії Петербург-Москва, що велось на кошти державної скарбни­ці. Відкриття її, що відбулося 31 груд­ня 1898 р., стало великою суспіль­ною подією і широко висвітлювало­ся друкованими виданнями. На той час за довжиною вона займала чет­верте місце у світі (618 верст).