Пістолети

Американський пістолет-кулемет М3 зразки 1943 м

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 757 мм

Маса з патронами - 4.7 кг

Скорострільність технічна 450 пострілів у хвилину

Ємність магазина - 30 патронів

Початкова швидкість кулі - 280 м\з

Вже в ході другої світової війни в системі стрілецького озброєння багатьох армій відбулися багато змін, проте традиційна техніка, створена для піхотинця, не тільки залишалася у військах, але й удосконалювалася з урахуванням бойового досвіду. Це відноситься і до пістолетів-кулеметів, що звичайно називали автоматами.

Наприклад, у 1944-1949 роках конструктори Сімонов, Судаев, Шпагін, Калашников розробили кілька моделей такої зброї калібру 7.62 і 9 мм. Однак усі вони так і залишилися експериментальними, оскільки командування Радянської Армії вирішило, що відтепер усі гвинтівки, кулемети й автомати будуть проектуватися не під пістолетний, а під більш могутній патрон зразка 1943 року.

В Англії наприкінці війни з'явився компактний і простій у пристрої “Стерлінг”, названий так аж ніяк не на честь британської валюти, а по найменуванню фірми, що налагодила його масовий випуск. Пізніше його модифікували. Оснащений нескладним прицілом, що складається металевим плечовим упором, знімним багнетом, він не тільки став основним у британській армії, але й експортувався і вироблявся за рубежем.

Англійський пістолет-кулемет “Стерлінг” зразка 1955 м

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 690 мм

Маса з патронами - 3.4 кг

Скорострільність технічна 550 пострілів у хвилину

Ємність магазина - 34 патронів

Початкова швидкість кулі - 390 м\з

У 50-і роки з'явилося нове покоління пістолетів-кулеметів. Вони полегшали і менше. Цього домоглися, застосовуючи нові матеріали, використовуючи оригінальні технічні рішення. Наприклад, з'явився затвор, що насувався на двох третин стовбура, що дозволило значно покоротшати стовбурну коробку. Магазин стали розміщати в центрі зброї чи в рукоятці пістолетного типу.

До речі, західні дослідники не упускають випадку зайвий раз нагадати, що автором такої схеми був ізраїльський лейтенант Узієл Гал. Виготовлений ним у 1954 році пістолет-кулемет відразу прийняли на озброєння, назвавши на честь винахідника “Узі”. Потім його прийнялися поставляти в інші країни.

Насправді пістолет-кулемет, коробчатий магазин якого розташовувався в рукоятці пістолетного типу, запропонував ще в 1947 році чехословацький інженер Холек - той, котрий наприкінці 20-х років створив одну з перших у світі автоматичних гвинтівок.

Ізраїльський пістолет-кулемет “Узі” зразка 1954 м

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 650 мм

Маса з патронами - 4.2 кг

Скорострільність технічна 600 пострілів у хвилину

Ємність магазина - 25, 32, 50 патронів

Початкова швидкість кулі - 400 м\з

Отож у 1949-1950 роках випускалися пістолети-кулемети моделей “23” і”25” конструкції Холека. Частина їх експортувалося в Сирію. Немудро, що в Гала утворилася можливість ознайомитися з їхнім пристроєм і скористатися технічними рішеннями чехословацького інженера.

Утім, “Узі” не можна вважати копією “23” і “25”, оскільки ізраїльська зброя володіла деякими індивідуальними рисами. Наприклад, у нього була прямокутна, а не кругла стовбурна коробка, металевий, а не дерев'яний приклад, оригінальний магазин на 25 патронів. Незабаром пістолетами-кулеметами “Узі” обзавелися армії ФРН, Голландії й інших країн.

Наприкінці 50 -х років принцип надвигания затвора на стовбур використовував і головний конструктор італійської компанії “Беретта” Доменико Сальця, однак він пішов далі. Затвор його пістолета-кулемета М-12 закрив уже три чверті стовбура, стовбурна коробка була циліндричною. Сольца оснастив свою зброю двома рукоятками, між якими розмістив механізм і спусковий механізм. Виробництво М-12 розгорнули з 1959 року, а після того як їм оснастили армію і підрозділи карабінерів, його стали експортувати в Нігерію, Габон, Саудівську Аравію, Венесуелу й Індонезію.

У 1971 році австрійська компанія “Штейнер-Даймер-Пух” налагодила випуск компактного МП-69, розробленого в 1967-1969 роках її головним інженером Мозером. Затвор цієї зброї охоплював стовбур зверху і з боків, горловина, у яку вставлявся магазин, одночасно служила рукояткою. Мозер широко використовував пластмаси і сплави, тому МП-69 важив на 570 році менше “Узи”.

Польський пістолет-кулемет ПМ-63 зразка 1963 м

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 583 мм

Маса з патронами - 2 кг

Скорострільність технічна 650 пострілів у хвилину

Ємність магазина - 15,25 патронів

Початкова швидкість кулі - 320 м\з

Наступне покоління малогабаритних пістолетів-кулеметів з'явилося в 70-і 80-і роки. Тоді сили поліції і служб державної безпеки багатьох країн виявили підвищену цікавість до компактної, скорострільної зброї, що понадобились для боротьби з терористами і наркомафією.

Треба сказати, що подібна зброя вже існувала, правда проектували його для інших цілей. Наприклад, у Польщі з 1963 року вироблявся пістолет-кулемет ПМ-63 масою усього 1.6 кг , розроблений групою інженерів на чолі з Вільневчецем для підрозділів, що охороняли радіолокаційні станції ПВО. Кожух ПМ-63, об'єднаний із затвором, охоплював стовбур, у дулового зрізу якого мався виступ- компенсатор, що зменшував зсув зброї нагору під впливом віддачі. Магазини, що вміщали 15 чи 25 патронів, розташовувалися в рукоятці пістолетного типу, поруч з яким був спусковий механізм. Друга, складна рукоятка знаходилася під передньою частиною стовбура. Приціл був розрахований на ведення вогню на дистанцію 75 і 150 метрів, режим стрілянини залежав від того, наскільки довго палець стрільця давив на спуск.

Подібне по пристрої і призначенню зброя складалася в арміях багатьох країн. Скажемо, в Іспанії вироблялися невеликі пістолети-кулемети “Старий” моделей Зет-62 і Зет-70Б, поліцейські ФРН розташовували “маузерами” М-57, “вальтерами” МП-Л (“ланг-довгий”) і ДО (“курц-коротки”), а також “хаклер-кохами” МП-5ДО.

Американський пістолет-кулемет “Інгрем” зразка 1970 м

Калібр -11.43 мм

Довжина загальна - 548 мм

Маса з патронами - 3.8 кг

Скорострільність технічна 1145 пострілів у хвилину

Ємність магазина - 30 патронів

Початкова швидкість кулі - 280 м\з

Однак для частин, створених для боротьби з тероризмом, була потрібно і спеціальна зброя, которое можна було б укрити в звичайному одязі.

Замовлення на “міні-системи” виконали досить швидко. Почасти тому, що перший час вони являли собою зменшені копії серійних моделей. Так, ізраїльська фірма “НИМИ” у 1982 році приступила до виробництва пістолетів-кулеметів “міни-узі”, по пристрої не відрізнялися від прототипу, якщо не вважати спрощеного плечового упора і двох пазів-компенсаторів у дуловій частині стовбура. Крім того, “міні-узі” оснащувалися магазинами на 20, 25 і 30 патронів, глушителем, нічним прицілом і гранатометом.