Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР

За нових умов необхідність реорганізації КНС ставала життєво необхідною. Прийнятий ВУЦВК і Раднаркомом УСРР 16 листопада 1925 p. декрет "Про комітети незаможних селян УСРР" набував правової основи практичної роботи щодо перетворення комнезамів на добровільні громадські організації. "Робітничо-селянський уряд, — наголошувалося в декреті, — вважає, що настав момент зовсім звільнити комітети незаможних селян від адміністративної роботи та безпосереднього виконання державних функцій, перетворивши комітети незаможних селян у добровільні громадські організації захисту інтересів сільської бідноти".

Завершення таких перетворень викликало зміни в правовому становищі окрвиконкомів та окружних з'їздів Рад. Це знайшло своє законодавче закріплення в затверджених ВУЦВК в 1925 p. Положен­ні про окружні з'їзди Рад і окружні виконавчі комітети, Положенні про районні з'їзди Рад і районні виконавчі комітети. Положенні про сільські Ради, Положенні про міські і селищні Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Перелічені акти чітко визначили права і обов'язки усіх місцевих органів державної влади УСРР, закріпили дальше розширення їхніх повноважень.

Як зазначалося на Х Всеукраїнському з'їзді Рад, зміцнення низових органів влади, надання їм значних адміністративних і фінансових прав значною мірою пожвавило роботу Рад. Разом із тим залишилося ще багато прорахунків у діяльності місцевих орга­нів влади, що вимагали усунення.

Перш за все звернули увагу на сільські Ради — найбільш поширені органи влади. З метою їх зміцнення ВУЦВК і Раднарком УСРР затвердили інструкцію про роботу комісій сільських Рад, де дали перелік комісій та визначили їхні права і компетенцію. 12 жовтня 1927 p. ВУЦВК прийняв нове Положення про сільські Ради, яке значно розширювало діяльність сільрад. Великих повно­важень набули вони в галузі землекористування і землевпорядку­вання. Сільські Ради в межах своєї компетенції ставали найвищими органами влади на підвідомчій їм території. Обирались вони на один рік. Виконавчим органом сільської Ради була президія у складі голови, його заступника і секретаря. Обиралися також двоє канди­датів у члени президії. Проте і за нових умов значний вплив на сільські Ради мала діяльність комітетів незаможних селян.

Того ж року ВУЦВК затвердив Положення про селищні Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, що створю­вало для них належну правову основу. Селищні Ради користувалися правами юридичної особи, відповідно до Адміністративного кодек­су УСРР видавали обов'язкові для мешканців селища постанови.

Індустріалізація країни потребувала значної перебудови робо­ти міських Рад. Тому ВУЦВК 12 жовтня 1927 p. прийняв нове Положення про міські Ради робітничих, селянських і червоноар­мійських депутатів. Міські Ради здобули право складати бюджети міст і розпоряджатися кредитами. Положення також надавало пра­во міським Радам створювати районні Ради в межах міста.

Нове Положення про районні з'їзди Рад і районні виконавчі комітети значно розширювало компетенцію районних виконкомів у всіх галузях місцевого господарського і культурного будівництва, особливо у фінансово-податковій. Зростало значення райвиконко­мів і в керівництві сільським господарством. 1 грудня 1928 p. ВУЦВК прийняв також нове Положення про окружні з'їзди Рад та окружні виконавчі комітети. Основна увага тут приділялась окрви-конкомам, їхнім структурі та компетенції.

Значна кількість різноманітних законодавчих актів у галузі державного права, прийнятих в УСРР, надзвичайно ускладнювала діяльність органів влади і управління всіх рівнів. Ця обставина обумовила необхідність створення адміністративного кодексу. Він був затверджений ВУЦВК 12 жовтня 1927 p. і вводився в дію 1 лютого 1928 p. Адміністративний кодекс УСРР регулював широке коло суспільних відносин, пов'язаних із правами і обов'язками органів державного управління у взаєминах між ними, а також у відносинах цих органів з громадянами.

Утворення Молдавської АСРР. Подією періоду, що розглядає­ться, стало створення на Лівобережжі Дністра у складі радянської України Молдавської автономної республіки.

Характерно, що рішення про її утворення приймалося за вказі­вкою партійно-державного керівництва СРСР і розглядалося на суто партійному рівні. Так, 7 березня 1924 p. питання про національно-державне самовизначення Лівобережної Молдавії, після того як воно було схвалено ЦК РКП(б) і ЦВК СРСР, було винесено на політбюро ЦК КП(б)У, На засіданні розглядалася записка Г.Котовського "Про утворення Молдавської Соціалістичної Республіки". 29 липня 1924 p. ЦК КП(б)У прийняло постанову про утворення Молдавської автоно­мної республіки, а 12 серпня затвердило план заходів щодо оформ­лення Молдавської радянської національної державності.

В основу організації Молдавської автономної республіки пок­ладалися такі принципи: "АМСРР має повну систему центральних органів. АМСРР має державний і місцевий бюджет. Законодавча автономія в питаннях: а) організації своїх необ'єднаних наркоматів, місцевих виконкомів та їхніх відділів (за принципом організації в УСРР); б) встановлення їх штатів і мережі; в) питання мови; г) в організації народної освіти".

І тільки після того, як рішення про утворення Молдавської АСРР було остаточно вирішене партійними органами Союзу РСР і України, сесія ВУЦВК 12 жовтня 1924 p. прийняла постанову "Про утворення Автономної Молдавської СРР", де передбачалося "орга­нізувати Тимчасовий Революційний Комітет і йому надати повновладність на території АМСРР аж до скликання 1-го З'їзду Рад". 29 жовтня постановою Президії ВУЦВК було утворено Ревком АМСРР, який провів значну роботу по організації автономної республіки.

Президія ВУЦВК доручила розробку проекту Конституції Мо­лдавської АСРР Наркомату юстиції УСРР. 20 лютого 1925 p. політ­бюро ЦК КП(б)У ознайомилось з проектом Конституції, підготов­леним Наркомюстом УСРР, та з проектом у редакції Ревкому Молдавії і передало їх разом зі своїми зауваженнями ВУЦВК для остаточної редакції. У квітні проект Конституції Молдавської АСРР схвалила Президія ВУЦВК.

19—23 квітня 1924 р. в м. Балті відбувся І Всемолдавський з'їзд Рад, який затвердив Конституцію Молдавської АСРР, обрав ЦВК республіки і делегатів до складу Ради Національностей ЦВК СРСР та на Всесоюзний і Всеукраїнський з'їзди Рад. 10 травня 1925 p. Конституцію Молдавської АСРР затвердив IX Всеукраїнський з'їзд Рад, чим і завершилося оформлення Молдавської АСРР у складі УСРР.

Слід зазначити, що в процесі утворення Молдавської автоном­ної республіки виникали значні труднощі, адже Лівобережна Мол­давія за національним складом була неоднорідною. Окрім молда­ван, тут проживали українці, поляки, євреї, болгари, росіяни, німці та ін. Але партійне і державне керівництво досить легковажно підійшло до цієї проблеми. Молдавська АСРР включала території з переважно українським населенням. За переписом 1926 p. 48,5% її мешканців становили українці і лише 30,1% — молдавани. Тимча­сові кордони між Україною і АМСРР були визначені в 1924 p. досить приблизно, їх уточнення тривало аж до вересня 1926 p.