Теоретичне питання
14. Реалізація стратегічного плану. Тактика. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила. Бюджети. Оцінка стратегічного плану.
Стратегічне планування являє собою процес визначення цілей організації і їхніх змін, ресурсів для їхнього досягнення і політики, спрямованої на придбання і використання цих ресурсів.
Стратегічне планування спрямоване на те, щоб забезпечити успіх підприємства, закріпити завойовані ним позиції на ринку збуту, визначити перспективи для подальшого росту
Стратегічний план, з одного боку, зорієнтований на віддалену перспективу, а з іншого боку – повинний бути досить гнучким, щоб при необхідності можна було внести в нього зміни. Практично це програма діяльності підприємства протягом тривалого часу; її необхідно пристосовувати до постійно мінливої ділової і соціальної обстановки.
Процес стратегічного планування можна умовно розділити на чотири фази.
Перша фаза – фінансове планування. Воно обмежується процедурою складання річного бюджету і базується на оцінках і інтуїції вищого керівництва.
Друга фаза передбачає сполучення фінансового і довгострокового планування. Фінансові результати прогнозуються звичайно на 3 – 5 років уперед, найчастіше ґрунтуючись на результатах минулої економічної діяльності.
Недолік такого підходу полягає в тому, що майбутнє важко передбачити, використовуючи тільки фінансові показники. У наш час рішення за такою схемою приймають підприємства з нескладною організаційною структурою.
Третя фаза – концентрація уваги на факторах зовнішнього оточення: новітніх технологічних розробках, демографічних, соціальних, економічних. На основі отриманих даних і заглибленого дослідження ринків збуту можуть розроблятися альтернативні стратегії.
Четверта фаза – стратегічний менеджмент. Крім дій, що відносяться до попередніх фаз, тут підприємства основну увагу приділяють збереженню і зміцнення позицій на ринках. В даний час усі ведучі корпорації розвинутих країн в області планування використовують стратегічний менеджмент.
Процес стратегічного планування можна представити у виді схеми:
|
|
Основною ідеєю, як видно зі схеми, є місія організації. Відповідно до обраної місії вищим керівництвом ставиться мета. Для реалізації цілей необхідно досліджувати усі фактори зовнішнього і внутрішнього оточення для того, щоб згодом сформулювати можливі стратегії. Аналіз розроблених стратегій і вибір оптимальної виробляється з урахуванням можливостей фірми і факторів зовнішнього оточення. Вибором стратегії в основному закінчується процес планування. На етапах реалізації і наступної оцінки прийнятої стратегії виявляються її сильні і слабкі сторони, при необхідності вносяться відповідні корективи. Багато підприємств після аналізу реалізації розроблених планів коректують і місію організації.
Світовий історичний досвід незаперечно доводить, що ефективний і стійкий розвиток підприємств у різних сферах бізнесу досягається за рахунок оперативного використання у своїй господарській діяльності відкриттів, винаходів, і інших інновацій, що забезпечують стратегічні конкурентні переваги на ринку.
Стратегічне планування набуває значення тоді, коли воно реалізовується.
Після вибору основної загальної стратегії її необхідно реалізувати, об'єднавши з іншими організаційними функціями.
Важливим механізмом зав'язки стратегії є розробка планів і орієнтирів: тактика, політика, процедури, правила.
Тактика являє собою конкретні короткострокові стратегії. Політика представляє загальні орієнтири для дій і прийняття рішень. Процедури наказують дії, які повинні бути зроблені в конкретній ситуації. Правила точно вказують, що потрібно робити в конкретній ситуації.
Тактика - це плани на короткі терміни, які розробляються на рівні керівників середньої ланки.
Політика - загальні орієнтири для дії і прийняття рішень, які полегшують досягнення стратегії. Політика, як правило, формується вищим керівництвом на більш тривалий період часу.
Для керівництва управлінськими діями однієї політики часто буває недостатньо, В такому випадку керівництво розробляє процедури. Процедура - вказівка відносно того, які дії слід приймати в конкретній ситуації. Процедури, як правило, описують послідовність дій, які необхідно приймати в конкретній ситуації.
Правила - точне визначення того, що потрібно робити в конкретній ситуації. Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне і обмежене питання. Розробка правил та процедур сприяє досягненню намічених цілей через те, що вони:
- Вказують працівникам напрям дії, які відповідно до досліду діяльності повинні бути успішними і призведуть до бажаних наслідків;
- Підвищують ефективність діяльності шляхом виключення зайвих повторів процесу;
- Дають можливість керівникові точно передбачити, що будуть робити його підлеглі в конкретній ситуації;
- Дозволяють проводити точні порівняння з минулими результатами (оскільки аналогічні завдання виконуються, як правило, аналогічним способом, то завдання повинні виконуватись кожний раз з однаковою чи зростаючою ефективністю).
Таким чином, застосування тактики, політики, процедур та правил дозволяє створити певний організаційно-розпорядчий механізм, спрямований на забезпечення реалізації цілей.
Економічний напрямок базується на формуванні бюджету та управлінню за цілями.
Одним із основних завдань планування є можливість більш ефективно використовувати ресурси.
Для того, щоб вирішити питання, які ресурси є в наявності у підприємства, керівники використовують бюджет. Бюджет - це метод розподілу ресурсів у кількісній формі. Бюджет можна розглядати з різних позицій:
а) з позиції виявлення майбутнього стану організації;
б) з позиції відображення діяльності підприємства (розпис надходжень та видатків, які повинні бути збалансованими);
в) з позиції реалізації контрольних функцій, що характеризує формування та рівень зростання;
г) з фінансової точки зору (відображає надходження та використання коштів для забезпечення функцій організації).
Бюджети класифікуються за такими ознаками:
Ознаки класифікації - Види бюджетів
1. За періодом дії - Місячний, квартальний, річний
2. За об'єктом бюджетування - Бюджет виготовлення окремих виробів, бюджет робочих груп, відділів, підрозділів, зведений бюджет
3. За формою вираження - Грошовий, негрошовий
4. За відповідністю видатків та надходжень - Дефіцитний, збалансований
5. За сферами діяльності - Операційний, фінансовий, інвестиційний
6. За видами витрат - Бюджет поточних витрат, бюджет капітальних витрат
7. За моментом відображення надходжень та видатків - Бюджет на певний період, бюджет на певну дату
8. За способом врахування витрат - Поелементний, постатевий
Оцінка стратегічного плану
Завантажити реферат