Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Експорт соціалізму в країни східної та центральної Європи на завершальному етапі II світової війни

Реферати / Історія / Експорт соціалізму в країни східної та центральної Європи на завершальному етапі II світової війни

План

Вступ

Розділ 1. «Експорт соціалізму» в держави західних словян.

1.1. Польща.

1.2. Чехословаччина.

Розділ 2. Формування комуністичних режимів у державах південних словя.

2.1. Болгарія.

2.2. Югославія.

Розділ 3. Поширення соціалізма у Румунії та Угорщині.

3.1. Румунія.

3.2. Угорщина.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ:

Довгий час історична наука в нашій країні розвивалася в строго визначеному напрямку.Історик повинен був слідувати встановленої доктрині, особливо у висвітленні «слизьких» питань, висновки до яких визначалися політичною кон'юнктурою. Проте зараз, коли ідеологічні заборони зняті, деякі вчені вдарилися в протилежну крайність, огульно очорнив все, що пов'язане з соціалістичним ладом і комуністичними партіями СРСР та інших країн. До числа таких «слизьких» питань відноситься і встановлення соціалізму в східній і центальній Європі.

Актуальність теми: тема Другої світової війни залишається однією з провідних тем вітчизняної історії. Сучасні вчені по-новому намагаються переосмислити і зрозуміти події тих грізних років, більш точно відобразити психологію людей, які своєю самовідданістю, героїзмом і мужністю врятували світ від фашизму. Протягом тривалого часу Друга світова війна вважалася одним з добре вивчених періодів історії радянського суспільства. Однак поява в останні роки значного числа ранніше недоступних документів зумовило новий виток дослідницького інтересу до історії війни, зробило можливим збагачення концепції її вивчення на регіональних прикладах.

Процес встановлення Радянської влади в звільнинх нею країнах являє собою доволі цікавий процес в історії розвитку соціалізму і світової соціалістичної революції.

Мета даної роботи - вивчити передумови і процес встановлення соціалізму в цій країні, визначення основних факторів, що визначили її шлях розвитку в другій половині 40-х років.

Завдання, що випливають з мети дослідження, наступні: 1) показати розстановку сил на політичній арені в Європі в зазначеного періоду; 2) вивчити політику комуністичної партії, її тактику і стратегію; 2) визначити ролі радянського фактора у виборі шляху розвитку соціалістичних країн.

Об'єктом дослідження є східна і центальна Європа в роки Другої світової війни. Предметом дослідження виступають громадські та політичні відносини в східній і центальній Європі, що складаються в роки Другої світової війни.

За післявоєнний період історії накопичилося достатньо великий масив наукової літератури,який був присвячений даній проблематиці. Історіографічну базу з даної проблеми можна розділити на кілька груп: вітчизняні та зарубіжні дослідження радянського часу і сучасналітература.

Вся радянська історіографія побудована на тому, що історики звертали свою основну увагу на боротьбу окупованих країн з окупаційним режимом фашистів, становленню і роботі визвольних фронтів, та партизанській боротьбі.

Сучасна історіографія намагається підійти до вивчення проблематики Болгарії в період Другої світової війни неупереджено, у ній відсутні ідеологічні догми історичних наукпопереднього часу. Крім того, в даний час в науковий обіг вводяться невідомі ранішедокументи і матеріали архівів. При вивченні даної теми підхід у вчених більш об'єктивний, ними розглядаються комплексні проблеми.

Розділ 1. «Експорт соціалізму» в держави західних словян.

1.1. Польща.

Період, що охоплює 1944-1945 роки, тобто початковий етап формування комуністичної влади в Польщі, надалі залишається одним з пріоритетних напрямів дослідження новітньої історії Польщі. В історіографії існують найрізноманітніші дефініції характеристики польського суспільства та державної системи, яка сформувалась на 1948 р. Частина істориків вважає, що це - класичний тип тоталітаризму. Альтернативною є точка зору, що певні ознаки адміністративно-командної системи були, але полякам вдалося зберегти певні демократичні інституції, а тому неправомірно класифікувати дану систему як тоталітарну. Окремі польські історики взагалі заперечують наявність суверенної держави з 1939 р. до 1989 р., характеризуючи зміни 1944-1948 рр. як заміну одних окупантів іншими.

Історіографічна та джерельна база проблеми формування й перших років діяльності комуністичного режиму в Польщі своїми коріннями сягає другої половини 40-х років XX ст. Саме тоді в Польщі відбувається повний перепис архівних матеріалів, а у відповідь на спогади й наукові праці еміграційних діячів твориться «соціалістична історіографія» подій 1944-1945 рр. Також в цей час в еміграції (у Франції, Великій Британії) постають польські дослідницькі інститути, які збирають, а потім друкують матеріали польського уряду в, спогади підпільних діячів та інші джерела, що на сьогоднішній день проливають світло на походження, становлення й діяльність комуністів на шляху до підпорядкування й утотожнення державних органів з партійною структурою ППР.

До аналізу комуністичного режиму в Польщі також активно долучились українські історики - науковців Львівського університету, згуртованих довкола професора Л. Зашкільняка[14].

Звільнення Польщі відбулося в результаті проведення другого етапу Білоруської операції, Львівсько-Сандомирської, Вісло-Одерської і Східно-померанський стратегічних наступальних операцій. З другої половини 1944 по квітень 1945 рр., була повністю очищена територія Польщі від німецьких військ. Зайняття східних польських земель силами Червоної Армії стало доконаним фактом в літку 1944 р., коли в результаті операції «Багратіон» 17 липня радянські війська зламали німецький опір на лінії р. Буг, відсунувши лінію фронту майже на 250 км на Захід[8,с 34-40]. Водночас Москва приступила до реалізації нового завдання - створення залежного від СРСР нового державного апарату майбутньої Польщі. План його утворення був розроблений в Кремлі ще до початку 1944 р. 19-20 липня 1944 р. з особистої ініціативи й участі Й. Сталіна в Москві формується Польський Комітет Національного Визволення (далі ПКНВ) [ 28, с 33-34]. Влада останнього розповсюджувалася спочатку на терени т. зв. Люблінської Польщі (після визволення 22 липня 1944 р. Люблін став столицею і місцем розташування ПКНВ), а в подальшому - і по всій країні. Декларуючи відозву про позицію СРСР щодо Польщі, 26 липня 1944 р. Москва підписала порозуміння з ПКНВ «Про стосунки Головного командування Червоної Армії з польською адміністрацією після вступу радянських військ на територію Польщі», а вже 1 серпня фактично визнала його, обмінявшись дипломатичними місіями . Представником СРСР в Польщі був назначений генерал-полковник М. А. Булганін[22,с 32-39]. Останній був не стільки дипломатом, скільки контролером і організатором нової польської влади. Його представництво охороняв спеціальний батальйон НКВС, утворений в першій полові серпня з випускників спецшкіл НКДБ .

Активність, з якою ПКНВ підпорядковував зазначений терен, була обумовлена розташуванням тут радянської військової адміністрації та близько 2,5 млн солдат Червоної Армії й Війська Польського, утвореного в СРСР, тоді як населення цього регіону нараховувало лише 6,5 млн. Нову державну адміністрацію комуністи створювали паралельно з облавами, арештами делегатів еміграційного уряду та командування АК, що виходили з підпілля. Завдання «очищення» території виконували безпосередньо контррозвідка СРСР «Смерш» і спецвідділ НКВС - особлива дивізія, утворена 15 жовтня 1944 р. Нараховувала вона близько двадцяти тисяч добре оснащених і вишколених вояків. Вже до кінця 1944 р. та дивізія заарештовувала до 17 тис. осіб, головним чином членів підпілля, значну частину яких відразу вислали до спецтаборів вглиб Росії.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали