Організація,планування та управління маркетингом у фірмі "Пролісок"

Мал. 2.5. Планування стратегії маркетингу фірми “Пролісок” на харчовому ринку Росії у 1999 р.

Таблиця 2.2

Програма маркетингової діяльності фірми “Пролісок” на 1999 рік

8.Цінова стратегія: ціни, цінова динаміка, відповідність ціни якості товару, цінова політика і цінова стратегія, методи стимулювання збуту.

9.Стратегія формування попиту: рекламна політика, види реклами, графік рекламної кампанії, витрати на рекламу, очікувана її ефективність.

10.Бюджет маркетингу: загальні витрати на реалізацію програми, по­слуг експертів і консультантів, витрати на контроль та ревізію.

При складанні програми треба враховувати такі напрямки діяльності маркетингу:

-вивчення оточуючого середовища і розробка комплексу заходів, що по­слабляють його негативний вплив;

-комплексне вивчення ринку, поведінки споживачів, ступеня наси­чення товарами, позиції конкурентів;

-створення диференційованого товарного асортименту, який би мак­симально відповідав запитам споживачів;

-оцінку власних можливостей підприємства і його науково-технічного і виробничого потенціалу, системи сервісу;

-формування маркетингових цілей на близьку і далеку перспективу;

-максимально можливий контроль за збутом;

-розробка методів активного впливу на ринок і споживачів;

-координацію всієї маркетингової діяльності.

В курсовій роботі програму маркетингової діяльності фірми слід показати у вигляді таблиці 2.2.

Висновок за матеріалами розділу 2: формується на основі результатів ана­лізу попиту, схеми і програми маркетингової діяльності фірми.

Розділ 3. Розробка товарної та цінової

стратегії фірми

3.1. Основні вимоги до товарів та послуг

Відповідно до конкретних товарів або послуг, які виробник пропонує споживачам, формується перелік технічних та економічних параметрів, яким вони повинні відповідати. Загальний перелік параметрів наводиться в таб­лиці 3.1.

В курсовій роботі, відповідно до спеціалізації виробництва та асорти­менту продукції та послуг, перераховуються загальні технічні та економічні па­раметри, яким вони повинні відповідати.

3.2. Оцінка конкурентоспроможності

товарів та послуг

Конкурентоспроможність товарів та послуг, які фірма пропонує споживачам, визначається за інтегральним показником конкуренто­спроможно­сті, який визначається за формулою [2]:

, . (3.1)

де К - інтегральний показник конкурентоспроможності товару чи послуги; Р - загальна кількість технічних та економічних параметрів, які відповідають між­народним та національним стандартам за оцінками експертів; С - загальна кіль­кість технічних і економічних параметрів, яка включена в експертну оцінку.

Аналіз конкурентоспроможності товарів чи послуг здійснюється в табли­чній формі (табл. 3.2). Оцінка конкурентоспроможності проводиться за такими критеріями [2]:

К >1 - товар відповідає вимогам міжнародного ринку;

К=0,99-0,85 - товар відповідає вимогам національного ринку;

К=0,84-0,75 - товар відповідає вимогам місцевого регіонального ринку;

К<0,75 - товар неконкурентоспроможний.

Приклад, наведений в таблиці 3.2 свідчить про те, що з 14 параметрів, які характеризують цеглу Рівненського заводу, лише 9 відповідають сучасним ви­могам міжнародного та національного ринку і інтегральний показник його кон­курентоспроможності складає К=10/15=0,67. Згідно з критеріями оцінки проду­кція Рівненського цегельного заводу неконкурентоспроможна не тільки на між­-

Таблиця 3.1.

Загальний перелік вимог до конкурентоспроможних товарів та послуг [2]

народному і національному, але і на місцевому регіональному ринку за такими показниками :

- міжнародним параметрам (розмір, вага, пошкодження);

- міжнародним нормативам (форма, теплоемкість .);

- дизайн;

- кольори;

- упаковка.

3.3. Визначення виду життєвого циклу товарів і послуг

та шляхи підвищення їх конкурентоспроможності

В розвинутому ринку мають місце такі основні види життєвого циклу то­варів і послуг в залежності від попиту на них [3, 8, 9]: традиційний, мода, захо­плення, ностальгія, сезонний (мал. 3.1). У відповідності до сформо­ваного асортименту товарів чи послуг потрібно вибрати відповідні очіку­вані види життєвих циклів і дати їм обгрунтування.

Для підвищення конкурентоспроможності товарів використовують такі шляхи [3]:

1. Створення товарів із споживчими характеристиками, які відпові­дають запитам споживачів.

2. Цінові фактори.

Таблиця 3.2

Оцінка конкурентоспроможності цегли Рівненського цегельного заводу для виконання будівельних робіт у фірмі “Пролісок”