 |
Мал. 1.5. Третій щабель автоматизації
Нарешті, автоматизація всього документообігу підприємства /мал. 1.6/ фактично ставить знак рівності між поняттями "підприємство" і "інформаційна система".
Мал. 1.6. Останній щабель автоматизації
Необхідність консалтинга
Простота приведеної послідовності, що здається, спроможна ввести в помилку. Наприклад, може здатися, що впровадження інформаційної системи обмежується установкою комп'ютерів, мережного устаткування і деякого програмного забезпечення. При цьому загальна вартість проекту як би виходить рівною сумі вартостей указаных компонентів, що просто візмуть на себе основну частину рутиних операцій, нічого не змінюючи в стилі роботи керівництва і персоналу підприємства.
Але це не так. Навіть перший щабель автоматизації, хоча і дозволяє застосувати типові рішення (бухгалтерське, торгове, фінансове програмне забезпечення і т.п.), потребує роботи по впровадженню останніх. Вже на другому щаблі необхідні ретельне передпроектне обстеження і консалтинг, і чим "легше" віднесуться замовники і виконавці до цієї частини проекту, тим тяжче їм буде працювати на стадії оптимізації оргштатної структури, що у цьому випадку неминуче стане "прямою і безпосередньою погрозою" існуючим методам керівництва підприємством.
Четверта стадія автоматизації підприємства - сама складна. Типових рішень по документообігу все рівно що немає, упровадження будь-яких існуючих пакетів трудоміско і потребує кропіткої попередньої роботи системних аналітиків. Немає нічого надзвичайного в тому, що послуги консультантів і системних аналітиків коштують дорожче, чим устаткування - така світова практика. Комп'ютерна інформаційна система підприємства не може бути річчю в собі, просто комплексом АРМів, зв’язаних, припустимо, із єдиною базою даних, у цьому випадку вона мертва. На етапі консалтинга повинні бути вироблені регламенти і посадові інструкції, що вдохнуть життя в комп'ютерну інформаційну систему. Таким чином, корпоративна інформаційна система - це комп'ютерна інформаційна система й організаційно-інформаційна система, що зрослись, як сіамські близнюки. [9, c. 31-33]
Корпоративна інформаційна система
На сьогоднішній день типовий підхід до питання автоматизації на підприємстві, пов'язаний в основному з безсистемним накопиченням додатків, що працюють з окремими бизнес-процесами. Можливо, це виправдовує себе на етапі становлення малого бізнесу, але не дозволяє керівництву великого підприємства досягти сукупності вищеперелічених цілей. Але зараз вже багато хто розуміє необхідність створення корпоративної інформаційної системи, а це, у свою чергу, неминуче призводить до кардинального перегляду ролі засобів і відділів автоматизації.
Що таке корпоративна ІС
Корпоративна ІС - не просто сполучення додатків, що виконують усі функції, необхідні для організації у визначений момент її розвитку. Вона є цілісним програмно-аппаратным комплексом, що дозволяє задовольнити як поточні, так і майбутні потреби підприємства в опрацюванні даних.
Можна виділити чотири чинника цілісності цього комплексу:
· концептуальна узгодженість бізнес-процесів, для автоматизації яких створюється ІС, що зберігається на всьому протязі її життєвого циклу;
· технологічна цілісність, яка проявляється в застосуванні погодженого набору промислових інформаційних технологій для управління інформаційними ресурсами підприємства;
· відповідність функціональності робочих місць співробітників їхнім посадовим обов’язкам;
· єдиний регламент обслуговування й експлуатації всіх компонентів ІС, розроблювальний при її створенні.
Сполучення цих властивостей принципово відрізняє ІС від суми додатків з тим же набором функцій і дозволяє їй справлятися з комплексом проблем, непереборних при безсистемній автоматизації бізнесу.
Корпоративна ІС - це модель бізнесу
Корпоративна ІС заснована на моделі бізнесу - звільненому від другорядних деталей схематичному описі діяльності підприємства. Модель формалізує окремі бізнес-функції (наприклад, виписування накладної або прийом замовлення) і регламентує структуру бізнес-процесів, тобто послідовність виконання бізнес-функцій у повсякденній діяльності підприємства. Наприклад, пошук співробітника на вакантну посаду супроводжується публікацією опису вакансії, збором анкет і резюме, перевіркою фактів, що знаходяться в них, співбесідами і т.п. На різних підприємствах ці бізнес-функції можуть бути пов'язані порізному, що і відбиває специфіку роботи відділів кадров.
Модель визначає, яка послідовність дій співробітників, що працюють із ІС, припустима, а яка - ні. Наприклад, якщо, відповідно до моделі, відвантаження товару можливе тільки після його оплати, ІС просто не дозволить виписати накладну, поки інформація про оплату не буде внесена в систему.
Модель фіксує логічні взаємозв'язки даних, відповідно до яких зміна якоїсь інформації викликає каскад узгоджених змін. Наприклад, оплата рахунку на виписаний товар викликає бухгалтерські перевірки і робить можливим видачу товару покупцю.
Орієнтація на промисловий рівень базових технологій на етапі створення системи збільшує початкові витрати і складність системи. Але корпоративна ИС створюється з розрахунком на розвиток бізнесу, тому слабкі ланки неминуче прийдеться змінювати на працючій ІС, що сполучено з набагато більшими витратами, чим закладка тривкого фундаменту вже при створенні ІС. Це практично цілком виключає "настільні" технології зі списку будівельних блоків ІС. [14, c. 216-222]
2 . КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ РИНКУ МЕТОДАМИ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Ринок по своїй сутності тяжіє до стихійності і непередбачуваності розвитку. Дія ринкового механізму виявляється у верогідних, стохастичних процесах, у постійному коливанні основних параметрів ринку. Споконвічно на ринку боролися дві тяжкопримеримі тенденції: потяг до концентрації капіталу і, як слідство, прямування до монополізму, з одного боку, і прагнення до розширення невтримної конкуренції як головному засобові проти стагнації - з інший. Стихійність ринку і непередбачуваність його розвитку погрожували суспільству сильними економічними і соціальними потрясіннями. Саме тому ще наприкінці минулого сторіччя в США з'явилися перші закони, спрямовані проти монополізму і регулюючої конкурентної боротьби, а в 10-20-х роках XX ст. деякі американські вчені-економісти зайнялися розробкою теорії, що мала ціллю істотно обмежити стихійність ринку і зробити основні процеси товарного обігу керованими або регульованими. Ця теорія надалі одержала назву маркетингу (marketing) і дуже швидко ввійшла в практику ринкових відносин спочатку в США, а потім в усьому світі .
Завантажити реферат