Упо = ЗВ + НевирВ,
Упо = 1,113+1,382= 2,495
ЗВ – цехові і заводські витрати;
Невир В - поза виробничі витрати.
2. Умовно-змінні затрати - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= М + К + Тр.вит. + Ос.зп + Дод.зп + Відр.,
Узм = 11,9969+2,55+1,1524+0,31792+0,031792+0,3497=16,398
М - вартість матеріалів;
К – вартість комплектуючих;
Тр.вит. - транспортні витрати;
Ос.зп - основна зарплата;
Доп.зп – додаткова зарплата;
Відр. – відрахування.
Розрхуімо точку беззбитковості виробництва:
Упо * N + Мар
ТБ = ;
Ц- Узм
ТБ =(2,495*100000+2000)/(24,388 – 16,398)=31476(шт)
N - кількість товару у виробничій програмі;
Мар – витрати на маркетинг;
Ц - ціна одиниці товару без врахування НДС.
Критичним об’ємом виробництва продукції, вище якого виробництво стає рентабельним, являється 31476 штук. Графічне представлення отриманих результатів показано на малюнку 4.1.[2]
Мал. 4.1. Залежність прибутку і затрат підприємства від об’ємів виробництва.
5. Ринок збуту
5.1. Аналіз споживачів
Розглядаючи продукцію, що виробляє наша фірма – валянкове взуття, ми можемо проаналізувати контенгент споживачів даної продукції. Потенційними споживачами нашої продукції будуть:
1. Організації та установи, що придбають наш товар для своїх працівників;
2. Сільське населення;
3. Люди, що холодний час року працюють на відкритому повітрі;
4. Населення північної частини Росії, та інші закордоні заказники.
Проаналізувавши вище викладені міркування ми робимо висновок, що ринок споживачів нашої продукції з першого погляду обмежений, але у зв¢язку з тим, що в останні роки ми бачимо зростання попиту, то наша продукція буде мати свого споживача.
5.2. Ємність і динаміка ринку
По географічному принципу споживацький ринок України для конкретної продукції можна розбити на 3 сегмента: ринок північної полоси України, центральної полоси і південої. Більшим попитом наша продукція буде користуватися в північній полосі.
За попередніми дослідженнями, попит на продукцію в місті та в сільській місцевості будуть відрізнятися. Це пов’язано з тим, що у сільській місцевості переважно живуть люди з дуже низьким рівнем доходів, що не можуть дозволити собі купувати більш дороге зимове взуття (у тому разі, якщо ми не будемо враховувати замовлення підприємств).
В залежності від відношення споживачів до товару ринки розбивають на сегменти: ті, що не користуються товаром; бувших користувачів; потенційних споживачів; постійних споживачів. Так як валянки не є потенційно новим товаром, то на ринку вже сформувалося коло споживачів. На даний момент конкуренти, що випускали таку ж продукцію, збанкрутували і наше підприємство фактично є єдиним виробником у даному сегменті тому ми плануємо лише нагадати про наявність виготовлення даної продукції.
Отже в якості цільового ринку збуту ми вибираємо ринок північної та центральної частини України, а також орієнтуємося на споживачів з Росії. Основними потенційними споживачами нашого товару є підприємства, що купують товар як спецодяг, та жителі сільської місцевості.
5.3. Оцінка об'ємів продажу
Оскільки ринок не насичений аналогічною продукцією, то нам визначена вся величина збуту. Це спрощує наші дії по заняттю визначеного положення на ринку. Але усе ж необхідно прийняти до уваги той факт, що наша фірма тільки починає свою діяльність, і про якість нашої продукції нікому не відомо, або відомо вузькому колу осіб, тому спочатку необхідно завоювати визнання.
Об’єм продажу буде оцінюватися відповідно до кількості основних споживачів. Відповідно до статистики в сільській місцевості проживає близько половини населення країни і кожний п’ятий користуватиметься нашою продукцією. Але, так як ми не розповсюджуватимемо продукцію в південних районах, то необхідно виключити ще 33%. Загальна кількість валянок: N = (50 000 000-16500000)/(2+5)=4785700 пар. І це не приймаючи до уваги закордонних заказників.
Отже, якщо наші прогнози себе виправдають, то підприємство буде забезпечене заявками найближчі сорок років. За перший рік ми випускаємо N = 100000 пар. Але у зв’язку з динамікою ринку асортимент і кількість випуску може змінитися.[1]
5.4. Аналіз еластичності попиту
Попередні маркетингові дослідження показали, що із зменшеням ціни на товар попит на продукцію буде зростати, тобто попит є еластичним.[7]
ціна
 | |||
 | |||
попит
Рис.1. Графік залежності попиту від ціни.
5.5. Канали збуту
Збут продукції здійснюється через оптову торгівлю. Оптова торгівля займається закупівлею, і продажем великих партій товарів.
Для підприємства є два варіанта здійснення виходу на ринок:
1. Взяти функцію збуту на себя (прямий канал збуту).
2. Скористатися послугами посередника (непрямий канал збуту).
Враховуючи, що ринок горизонтальний (на ньому велика кількість споживачів) і потрібно створити розгорнутий канал збуту, а наша фірма на даному етапі не має для цього можливостей, то прямі контакти нерентабельні через географічно широкий сегмент ринку. Тому можна зекономити на транспортних витратах, поставляючи великі партії товару обмеженому колу оптовиків. В якості оптовиків виступають обласні бази райспоживспілки.
5.6. Мироприємства по просуненню товару на ринок
Так як наша фірма робить на ринку перші кроки, то споживач може відреагувати позитивно лише у тому випадку, якщо він одержав інформацію про товар вчасно й у повному обсязі. Тільки після цього споживач переконається у доцільності покупки.
Для ознайомлення з товаром на ринку передбачається: дати свою рекламу у щорічному виданні “Докладніше про підприємства в Україні”. Для реалізації на ринку України цього буде досить, оскільки подальшим збутом займатимуться обласні бази райспоживспілки.
Завантажити реферат