Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Зміст і еволюція поняття мотивації

Реферати / Менеджмент / Зміст і еволюція поняття мотивації

1. Перспективне планування

1.1. Особливості стратегічного планування

У стратегічному менеджменті планування змін можли­востей поєднується із плануванням стратегій.

На думку відомого вченого-маркетолога Ф.Котлера, фор­мальне планування реалізує 6 принципів.

1. Змушує керівників постійно мислити перспективно.

2. Дає можливість для більш чіткої координації зусиль, що здійснюються.

3. Веде до встановлення показників діяльності для наступ­ного контролю.

4. Змушує підприємство чіткіше визначати свої задачі та пріоритети.

5. Робить підприємство більш підготовленим до випадкових змін.

6. Більш наочно демонструє взаємозв'язок обов'язків усіх посадових осіб.

Планування — поняття багатоаспектне. В сучасній літературі воно розглядається з різних точокх зору: як одна з функцій менеджменту (в класичній теорії управління), як вибір зі кількох альтернатив за умовою невизначеності (концепція прийняття рішень у кібернетичному розумінні), як складова поведінки підприємства, зумовленої впливом зовнішніх і внутрішніх організаційних факторів (поведінкова концепція прийняття рішень).

У теорії і практиці склалися різні види планування:

рективне, індирективне, регулятивне, індикативне, довгострокове, стратегічне.

У країнах з розвинутою економікою застосовується ринкове (маркетингове), ділове (планування бізнесу), ринкового стратегічне планування.

Стратегічне планування (рис.) включає розробку стра­тегій і основних методів їх реалізації, створення і підтриманні стратегічної відповідності між цілями підприємства, його га тенційними можливостями і шансами у підприємницькій сфері.

Головна відміна між довгостроковим (іноді його називаю корпоративним) і стратегічним плануванням полягає трактуванні майбутнього. В системі довгострокового плащ вання прийнято, що майбутнє можна передбачити екстрапі ляцією існуючих тенденцій зростання. У стратегічному план ванні відкидається припущення, що майбутнє обов'язково пі винно бути кращим за минуле, як і придатність мето, екстраполяції для передбачення майбутнього.

1.2. Стратегічне управління підприємством

Стратегічне управління підприємством включає визначей ня місії, формування стратегічних цілей і задач, порівняльні аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства його конкурентоспроможності, оцінку існуючих і перспективних напрямків підприємницької діяльності, вивчев зовнішнього середовища, визначення можливих напрямів конкретних задач бізнесу, розробку стратегічних планів стратегічного управління.

Для реалізації стратегій залежно від конкретних умов використовуються такі моделі: внутрішньофірмового управління у спокійному зовнішньому середовищі; управління в умовах динамічного й різноманітного ринку, перетворення науково-технічного прогресу на постійно діючий фактор розвитку, модель, що пристосована до спонтанних, раптово виникаючих загроз і можливостей у зовнішньому середовищі.

Нині дедалі більшого значення набуває вибір моделі стра­тегії підприємства в умовах зростаючої конкуренції. Розробленню ефективної стратегії переваг на ринку повинні передувати ретельний аналіз конкурентоспроможності підприємства, оцінка зовнішніх і внутрішніх факторів. Така оцінка може бути здійснена за допомогою аналізу сильних і слабких сторін, а також за допомогою визначення ринкових можливостей і загроз (ССМЗ). При цьому можливість розглядається як зов­нішня умова, що являє собою значну перспективу до поліп­шення позиції підприємства відносно конкурентів, а загроз — як зовнішня умова, що спричиняє підрив ринкових позицій підприємства.

При аналізі можливостей і загроз враховуються елементи загального становища підприємства на ринку, які потенційно чи очевидно впливають на здатність підприємства досягти своїх стратегічних цілей: технологічні, економічні, юридичні, політичні, соціокультурні та міжнародні. Враховуються також головні елементи завдань підприємства на ринку, в тому числі спеціальні зовнішні, з якими стикається підприємство у своїй діяльності: споживачі, конкуренти і постачальники.

Водночас дані про сильні і слабкі сторони підприємства доповнюють його внутрішні характеристики. Так, дані про сильні сторони підприємства характеризують його потенціал до підвищення конкурентоспроможності. Йдеться про високу компетентність персоналу, відповідні фінансові ресурси, навички в конкуренції, належний імідж серед покупців, виз­нання на ринку, незалежність від сильного тиску конкурентів, професійну організацію реклами, невисоку собівартість тощо. Слабкі сторони підприємства — це внутрішні характеристики, Які позбавляють його потенціалу до стратегічних переваг над конкурентами. До цих сторін можна віднести: відсутність чіт­кої стратегії спрямованості, обмежені потужності, низьку при­бутковість, відсутність думаючих і талановитих менеджерів, Недосконалу стратегію введення нової продукції, занадто вузьку спеціалізацію, слабку мережу збуту тощо.

2. Зміст і еволюція поняття мотивації

1.1. Поняття і роль мотивації в менеджменті

Домінуюча функція менеджменту включає вплив на інших для того, щоб спонукати виконавців здійснювати роботу у напрямі досягнення намічених цілей. Важливим аспектом цієї функції є мотивація, великий інтерес до якої викликаний підвищенням ролі суб'єктивних факторів у суспільному виробництві, ускладненням умов трудової і позатрудової діяльності, збагаченням і розвитком самої особистості.

Мотивація — це процес спонуковування людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, моти­ваційні установки або диспозиції, ідеали і т. п. У широкому розумінні мотивація іноді визначається як детермінація поведінки взагалі.

В процесі праці у людей цілеспрямовано формується заін­тересоване відношення до неї та її результатів, оскільки мотивація посилює бажану поведінку людини, дає напрямок поведінки і грунтується на внутрішніх і зовнішніх факторах або на мотивах і стимулах. Мотив — це усвідомлена спонуковуюча причина, основа, підстава до якоїсь дії чи вчинку. Мотив є суб'єктивним явищем, усвідом­ленням вчинків, які у кінцевому підсумку перетворюються у постановку цілі, що спонукає людину до дії внаслідок трансформації зовнішнього спонуковуючого фактора (сти­мулу) і його усвідомлення індивідом.

До мотивів відноситься комплекс спонукань, що діють з повною силою на протязі тривалого періоду часу, а також обов'язок, прагнення виконати доручене завдання, надавати допомогу колезі тощо.

Мотиви можуть класифікуватися за різними ознаками. Так, у залежності від стимулюючої сфери, вони можуть бути поділені на мотиви матеріального і морального порядку. У свою чергу, моральні можна поділити на: а) ідейно-політичні (стимули, що діють в усьому суспільстві) і б) моральні стимули, що викликають певні відносини у даній групі людей (почуття колективізму, товариськості, взаємодопомоги в процесі роботи та ін.).

Велику групу мотивів становлять спонукання, які стиму­люються самим змістом трудового процесу: почуття задо­волення від творчого напруження сил, естетичне задоволення від добре зробленої речі і ін.— тобто змістовні мотиви праці. Механізм дії подібних факторів розкривається у теорії "У" Мак-Грегора.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2019 україномовні реферати та навчальні матеріали