Зміст
1.Інновації в українській економіці.
2.Суть і види інноваційних ризиків.
3.Суть венчурного інвестування.
1. Інновації в українській економіці.
На жаль, промислові підприємства України дотепер не оцінили всіх переваг інноваційного розвитку. Лише 5% промислових підприємств в України є інноваційно активними (для порівняння, в кінці 80-х років їх було 60-70%). Більш того, для малих фірм цей показник ще менше – лише 3%, притому, що малий бізнес в розвинених країнах прийнято вважати основою високотехнологічного виробництва. У сфері послуг тільки 2.4% підприємств займаються інноваціями.
Основним гальмом інноваційної діяльності прийнято рахувати нестачу власних засобів. Згідно проведеним дослідженням, 71% підприємств указують саме на цю причину як бар'єр для здійснення інноваційної діяльності. Тут прослідковується явна суперечність. Часто українські підприємства сприймають ці витрати як викидання грошей в нікуди – немає ані віддачі від фінансових коштів, ані чіткої межі, коли ж, нарешті, інвестиції в наукові дослідження можна буде вважати достатніми і припинити виділяти ресурси на них. Проте, вже в майбутньому українські компанії здатні щорічно одержувати тільки від експорту наукоємкої продукції $120-150 млрд. У такому контексті проблема браку коштів у підприємств перестає бути непереборним бар'єром для їх проведення і стає лише питанням пріоритетів підприємств.
Не варто, все ж таки, вважати, що небажання проводити іновації закладено в наших керівниках на підсвідомому рівні. Вони лише реагують на зовнішнє середовище бізнесу; якщо воно поміняється, поміняється і їх поведінка. Є підстави вірити, що багато хто з вищезазначених бар'єрів здійснення інновацій в Україні з часом втратить своє значення. Проведення інновацій взагалі зв'язане із значним ризиком.
Так або інакше, ризик здійснення інновацій розглядали багато дослідників. Кожний з них розглядав ризиковані інновацій у власному оригінальному ключі. А. Дагаєв, наприклад, виділяє три основні види ризику, пов'язаних із здійсненням інновацій:
технічний ризик, пов'язаний з недостатнім технологічним опрацьовуванням проекту;
комерційний ризик, пов'язаний з неясністю долі продукту на потенційному ринку;
екологічний, який полягає в непередбачених наслідках дії продукту на навколишнє середовище
І як уніфікований ризик, що зв'язує всі вищеперелічені, називається фінансовий ризик, пов'язаний з невдалим завершенням проекту.
Спроби виділити чинники ризику інноваційних проектів робилися і у вітчизняній літературі. О.П. Коробейников, А.А. Трофілова і І.А. Коршунов в своїй роботі «Роль інновацій в процесі формування стратегії підприємства» виділили основні невдачі при виведенні нових виробів на ринок:
недостатній аналіз зовнішніх чинників середовища функціонування підприємства, перспектив розвитку ринку і поведінки конкурентів;
недостатній аналіз внутрішніх інноваційних, виробничих, фінансових і інших можливостей;
неефективний маркетинг і недостатня (або непрофесійна) підтримка нового товару при виведенні його на ринок.
Ще один економіст, Менсфілд, приділив особливу увагу точності оцінок. Згідно його дослідженням, проведеним по галузях британської промисловості, фактичні витрати на інноваційні проекти перевищили прогнозовані в 0,97-1,5 рази, а фактичні терміни реалізації проектів були в 1,39-3,04 рази вище запланованих.
2.Суть і види ризиків інноваційного проекту.
Визначимося, що ризиком в рамках нашого аналізу вважатимемо відхилення результатів інноваційного проекту від запланованих, при цьому знак відхилень не враховується. При первинній класифікації всі ризики інноваційного проекту можна розділити на антропогенні, виробничі і комерційні.
Антропогенні ризики – обумовлені так званим людським чинником. Далеко не новина, що персонал робить істотний вплив на інноваційний проект. Всі антропогенні ризики залежать від досвіду і кваліфікації персоналу, від його мотивації в даному інноваційному проекті,
По функціях, які виконують учасники проекту, антропогенні ризики діляться на ризики прогнозу, ризики управління і ризики реалізації.
Ризики прогнозу пов'язані з неадекватним прогнозуванням і плануванням ходу інноваційного проекту і його результатів; умов середовища, в якому реалізовуватиметься проект.
Класичним прикладом для вивчення інноваційного ризик-менеджменту може стати приклад International Business Machines (IBM) - світовий лідер серед постачальників комп'ютерного устаткування. Компанія проводить широкий спектр комп'ютерів - від ноутбуків до великих ЕОМ (mainframe) і мережевих серверів. Окрім цього, компанія виготовляє програмне забезпечення (котируване як №2 після Microsoft) і периферійні пристрої. 35% доходів приносять те, що завжди знаходиться в розвитку, найбільше в світі сервісне відділення фірми. IBM володіє компанією-піонером у області програмних розробок Lotus Development. Дочірнє підприємство - Tivoli Systems - розробляє інструменти по управлінню корпоративними комп'ютерними мережами. Близько 60% своїх продажів компанія здійснює за межами США.
Історія IBM - це історія всієї комп'ютерної галузі. У багатьох людей слово "комп'ютер" дотепер асоціюється із словом IBM. Не можна забувати також новації компанії у сфері організації високотехнологічного виробництва, мотивації співробітників і розвитку цілого нового ринку у світовому масштабі.
Компанія, відома зараз під ім'ям IBM, була заснована 15 червня 1911 року. Але ще в 1890 році співробітник Бюро Перепису Населення США Герман Холлеріх запропонував своїм працедавцям машину для автоматизації обліку населення на основі карток. Винахід виявився вдалим, і Холлеріх заснував компанію Tabulating Machine по виробництву облікових машин. У 1911 році компанія увійшла до об'єднання з компаніями Computing Scale і Time Recording, названого Computing-Tabulating-Recording, або C-T-R.
Компанія відразу взялася за виробництво величезної кількості технічних пристроїв - від обчислювальних машин до різаків для м'яса і сиру. Тоді ж були закладені основи знаменитої корпоративної культури: доглянуті, добре одягнені salesman'и, щедрі премії за наслідками роботи і незламна гордість за свою фірму.
Під час Великої Депресії 30-х років IBM була однією з небагатьох, хто продовжував розвиватися не дивлячись ні на що. Плачевний стан конкурентів дозволив майбутньому гіганту захопити практично монопольні позиції на ринку тих самих облікових машин, внаслідок чого проти IBM навіть була збуджена справа по антимонопольній статті і провина була доведена. Компанії довелося підкорятися рішенню суду. Взагалі, кількість позовів, поданих на компанію, в якомусь сенсі відображає її розмір. Наприклад, протягом 70-х років конкуренти подавали на IBM до суду 20 разів.
У 1944 році почалася історія комп'ютерів IBM - був зібраний "автоматичний калькулятор" Mark I вагою близько 5 тонн. Але вже в 1952-м з'являється IBM 701, перший великий комп'ютер на лампах. У 1956 році син Томаса Уотсона, Томас Уотсон Молодший, змінив батька на посту глави IBM, ознаменувавши початок ери комп'ютерів для життя. Під його керівництвом доходи компанії виросли до $8 мільярдів, а число співробітників - до 270 тисяч чоловік.
Завантажити реферат