Банківські операції

— арбітражну дилерську діяльність, тобто виконання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій раху­нок шляхом виставлення власних цін купівлі-продажу із зобов'я­занням їх купівлі та (або) продажу за заявленими цінами;

— купівлю акцій з метою утримування їх у своєму розпоря­дженні терміном більше ніж 1 рік.

Якщо метою банківської діяльності на фондовому ринку висту­пає одержання доходу у вигляді комісійних винагород від операцій з цінними паперами, то банк буде проводити клієнтські операції:

— андеррайтинг, тобто гарантоване розміщення на ринку ви­пусків цінних паперів клієнтів-емітентів;

— брокерську діяльність, тобто здійснення угод з цінними паперами як повірений чи комісіонер, що діє на підставі догово­ру доручення або комісії;

— діяльність з управління цінними паперами, тобто здійснення від свого імені та за винагороду протягом певного строку довір­чого управління цінними паперами, що належать іншій особі, в інтересах цієї або інших осіб;

— клірингову діяльність: послуги з визначення взаємних зобов'язань (збирання, звірка, коригування інформації щодо угод з цінними паперами і підготовка бухгалтерських документів) та їх заліку з поставок цінних паперів і розрахунків за ними;

— депозитарну діяльність: надання послуг зі зберігання сертифі­катів цінних паперів та (або) обліку переходу прав на цінні папери;

— реєстраторську діяльність: операції зі збирання, фіксації, обробки, зберігання та надання інформації, що складає систему ведення реєстру власників цінних паперів;

— діяльність з обслуговування клієнтських операцій з цінни­ми паперами: надання консультаційно-інформаційних послуг, що безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод з цінними паперами між учасниками фондового ринку.

Крім цього юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть придбавати іноземну валюту через уповноваже­ні банки для виконання власних зобов'язань перед нерезидента­ми.

Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові уста­нови на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом 5 робочих днів з момен­ту зарахування її на його поточний рахунок.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резиден­том для виконання власних зобов'язань перед нерезидентом лише з поточного рахунка в іноземній валюті, з якого, за рішенням ре­зидента, здійснюються всі перерахування з метою виконання його зобов'язань перед нерезидентами в цій іноземній валюті.

У разі порушення резидентами зазначеного строку придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом 5 робочих днів на МВРУ. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникати за такою операцією, щоквартально направ­ляється до Державного бюджету України, а негативна — відно­ситься на результати господарської діяльності резидента. У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на МВРУ та перераховані на користь нерезидента через те, що взаємні зобов'язання повністю або частково не вико­нані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підля­гають продажу на МВРУ. Кошти в іноземній валюті, що надій­шли на адресу резидента — суб'єкта підприємницької діяльності, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок в уповноваженому банку.

Уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усі над­ходження на користь клієнтів в іноземній валюті, що підлягають продажу на МВРУ згідно з чинним законодавством України, про­тягом 5 банківських днів з часу зарахування таких надходжень на їх кореспондентські рахунки. Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають, згідно з чинним законодавством України, продажу на МВРУ, уповнова­жений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані перерахувати на поточний валютний рахунок клієнта без його доручення не пізніше 5 банківських днів з моменту за­рахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Продаж за дорученням клієнта його власних коштів в іно­земній валюті уповноважений банк або уповноважена кредитно-фінансова установа зобов'язані здійснювати протягом 5 банків­ських днів з часу списання цих коштів з поточного рахунка клієнта.

Гривнєвий еквівалент іноземної валюти, проданої на міжбан-ківському валютному ринку України, в усіх випадках має бути зарахований на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше 2 банківських днів після надходження на кореспондент­ський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України при проведенні безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на МВРУ отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Уповноваженому банку та уповноваженій кредитно-фінансовій установі згідно з власними тарифами дозволяється отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів, якщо операції, які вони виконують за дорученням клієнтів, пов'язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту та зі сплатою коштів міжнарод­ним платіжним системам і міжнародним системам зв'язку за ко­ристування їхніми послугами.

2. Товарно-комісійні, складські операції та операції за дорученням

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за такими групами.

1. Кредитні операції — операції з надання грошових коштів проти врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів.

2. Торговельні операції — операції з купівлі та продажу векселів.

3. Гарантійні операції — операції з надання гарантій оплати векселів третіх осіб за певних обставин і в обумовлений строк: ввалювання векселів, видача гарантій на забезпечення оплати векселів.

4. Розрахункові операції — операції з оформлення забор­гованості векселями: прийняття до сплати переказних векселів, виданих на банк кредиторами; видача простих векселів кредиторам банку; видача переказних векселів на боржників банку; видача банку простих векселів боржниками банку; вексельні платежі.

5. Комісійні та довірчі операції — операції з інкасування векселів; доміциляція векселів; зберігання векселів; купівля, про­даж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

6. Врахування векселів — операція з кредитування бан­ком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до на­стання строку платежу за ним з дисконтом (зі знижкою) за гро­шові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя за номінальною вартістю. При цьому сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до строку платежу за ним з прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселя­ми відповідно до Законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про підприємства в Україні», «Про державне регулю­вання ринку цінних паперів в Україні». Механізм проведення банками вексельних операцій базується також на Положенні про простий і переказний вексель (затверджене Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 p. № 104/1341), Правилах виго­товлення і використання вексельних бланків (затверджені По­становою КМУ і НБУ від 10 вересня 1992 p. № 528), Положенні про операції банків з векселями (затверджене Постановою Прав­ління НБУ від 28 серпня 1999 p. № 258).