Банківські операції

У загальному значенні вексель — це цінний папір, у якому зазначено безумовне грошове зобов'язання однієї особи щодо сплати іншій особі визначеної суми коштів у визначений строк. Елементами, що в сукупності становлять вексельне зобов'язання та перетворюють його з простого цивільного боргового зобов'я­зання в зобов'язання, що регулюється нормами вексельного за­конодавства, виступають вексельні реквізити, основними серед яких є:

— валюта і сума векселя;

— дата платежу;

— безумовне зобов'язання (наказ) сплатити вексельну суму;

— найменування та адреса векселедавця;

— місце платежу.

На практиці використовують простий і переказний векселі.

Простий вексель — це вексель, виданий у формі безумов­ного зобов'язання здійснити платіж.

Переказний вексель — це вексель, виданий у формі без­умовного наказу здійснити платіж.

Дисконтна ставка, що застосовується банком при врахуванні векселів, тісно пов'язана з процентною ставкою по звичайних кре­дитних операціях і може бути розрахована за формулою

D = ,

де D — річна ставка дисконту, % ;

R — річна процентна ставка, % ;

п — кількість днів до погашення векселя.

Розрахунок суми, яку належить сплатити пред'явнику векселя у момент його врахування банком, можна здійснити за формулою

AP = NV (1 – D ),

де АР — сума, що виплачується пред'явнику за врахований вексель;

NV — номінальна вартість векселя.

Торговельні операції з купівлі та продажу векселів здійсню­ються банками на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору про купівлю (продаж) векселів, в якому, зокрема, по­винні бути визначені:

— ціна купівлі (продажу) векселів;

— строк та порядок здійснення розрахунку;

— умови переходу права власності на векселі;

— строк та порядок передавання векселів тощо. Ціна векселя при купівлі (продажу) встановлюється за домо­вленістю сторін у відсотках до номінальної вартості векселя. Дата переходу прав власності, строк і порядок розрахунку та переда­вання векселів встановлюються договором за домовленістю сторін з урахуванням вимог цивільного законодавства.

Продавець може зробити на векселі один із таких переда­вальних написів (індосаментів):

іменний — індосамент, за яким векселетримач передає права за векселем покупцю та в якому зазначається особа, якій або за наказом якої має бути здійснений платіж;

бланковий — індосамент без зазначення певної особи, який складається лише з підпису векселетримача, за яким векселетри­мач передає всі права покупцю векселя. Вексель з проставленим бланковим індосаментом, який підлягає оплаті за наказом, пови­нен бути оплачений пред'явнику. Векселетримач може перетво­рити бланковий індосамент у повний, зробивши над підписом бланкового індосаменту вказівку на певну особу. З метою уник­нення непорозумінь при пред'явленні банку векселів та контро­лю банком відповідальності за векселем договір про купівлю (про­даж) векселів має містити інформацію про вид індосаменту на векселі (іменний, бланковий) та особу, яка його вчинила.

Гарантійні банківські операції з векселями полягають у на­данні банком забезпечення платежу за векселем за будь-яку із зобов'язаних за ним осіб. Гарантування оплати векселів є фор­мою кредитування банком суб'єкта господарювання і здійснюєть­ся на загальних принципах банківського кредитування за дору­ченням та за рахунок клієнтів. Гарантія платежу за векселем на­дається шляхом ввалювання векселя та письмової гарантії в за­безпечення оплати векселя.

Авалювання — це взяття банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за ним осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк. Як правило, можуть бути авальовані векселі з точно визначеним строком пла­тежу. Аваль оформляється як напис на векселі: «Вважати за аваль», «Як аваліст за (назва особи, за яку видано аваль)», «Ава-льований». В авалі має бути зазначена особа, за яку він виданий. Якщо вона не зазначена, вважається, що аваль наданий за вексе­ледавця. Аваль може бути наданий у будь-який час: при скла­данні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

Гарантія на забезпечення оплати векселів складається бан­ком обов'язково у письмовій формі. Усі гарантії вважаються без-відзивними, якщо не зазначено інше. Взагалі під гарантією платежу за векселем вважається безвідзивне зобов'язання здійснити платіж за векселем у строк за пред'явленням вимоги. Платіж має бути виконаний проти пред'явлення письмової вимоги платежу згідно з умовами гарантії.

Обсяг та порядок відповідальності банку за гарантією визна­чається законодавством тієї місцевості, де надано гарантію, та змістом самої гарантії. Для того, щоб зобов'язання за гарантією регулювалося нормами законодавства про вексельний обіг, до­статньо, щоб в ній були такі реквізити:

— повне найменування банку-гаранта;

— безумовне зобов'язання банку-гаранта про виплату гаран­тійної суми;

— сума гарантії;

— місце видачі.

Крім того, гарантія платежу за векселем, якщо вона обтяжена іншими обставинами та умовами про невиконання зобов'язань щодо угоди, може мати такі реквізити:

— повне найменування позичальника (особи, від імені якої видається гарантія);

— повне найменування бенефіціара (особи, на користь якої видана гарантія);

— посилання на угоду, на підставі якої видана гарантія;

— строк платежу;

— умови пред'явлення вимоги платежу;

— можливе врегулювання скорочення гарантійної суми;

— застереження про витрати.

Питання про те, за яких обставин та на яких умовах банк має виконувати гарантію, а також строк та умови її погашення ви­значаються змістом гарантії та чинним законодавством.

Розрахункові вексельні операції банків здійснюються у ви­гляді оформлення заборгованості векселями та проведення роз­рахунків з використанням векселів. Оформлення заборгованості векселями між банком та іншою особою (боржником або креди­тором банку) полягає у заміні одних зобов'язань іншими — век­сельними. До операцій з оформлення векселями кредиторської заборгованості банку належать:

— акцепт (надання згоди на оплату) переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку;

— видача простих векселів банком кредитору банку. До операцій з оформлення векселями дебіторської заборго­ваності банку належать:

— видача банком переказних векселів на боржника банку і акцепт векселів боржником;

— видача боржником банку простих векселів на користь банку.

До операцій з розрахунків векселями щодо погашення кре­диторської заборгованості банку належать вексельні платежі на користь кредитора, їх зміст полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передавання век­селя, придбаного банком-боржником, кредитору банку.