Приклад заповненого розрахунковий чеку показаний на рис. 7.1.
Рисунок 7.1 — Розрахунковий чек
Основні господарські операції
1) Отримано путівки у вдома відпочинку, пре знайдені за наявні
Дт 33 Кт 30
2) 2. Отримано путівку у вдома відпочинку по перерахуваннях
Дт 331 Кт 331
3) Видано путівки з повною оплатою через касу
Дт 30 Кт 33
4) Часткова оплата путівок:
а) за рахунок фонду соціального страхування Дт 65 Кт 33
б) за рахунок спец фондів Дт 41 Кт 33
8.Облік валютних операцій
Розрізняють наступні види валюти, використовувані в межах торгового обороту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:
– українська національна валюта, грн.;
– вільноконвертована валюта, що може вільно і необмежено обмінюватися на будь-які іноземні валюти;
– валюта клірингу — це валюта. узгоджена учасниками безготівкових розрахунків на основі взаємного заліку зустрічних вимог і зобов’язань;
– валюта з обмеженою конвертацією (рос. карбованець).
Порядок відображення валютних операцій визначений положенням “По бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті” затвердженому наказом мінфіну України від 14.02.96 № 29 з наступними змінами і доповненнями.
Відповідно до нормативних актів облік іноземних валют здійснюється в національних грошових одиницях (грн.) і у валюті платежів.
Облік наявності і руху ін. Валюти ведеться на рахунку 31, якому відкриваються наступні субрахунку:
311 — поточні рахунки у національній валюті;
312 — поточні рахунки в іноземній валюті;
313 — інші рахунки в банках у національній валюті;
314 — інші рахунки в іноземній валюті.
Для відкриття валютного рахунку необхідно:
1) копія установчих документів;
2) картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком і з відбитком печатки підприємства;
3) копія документів про реєстрацію підприємства;
4) довідка про реєстрацію в податковій інспекції;
тощо.
Бухгалтерський облік готівки в ін. валюті ведеться на субрахунку 302 „Каса в іноземній валюті” рахунку 30 „Каса”.
Бухгалтерський облік валютних операцій в Україні ведеться в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ.
На відміну від розрахункового рахунку підприємство може мати кілька валютних рахунків залежності від виду ін. валюти. З р/р гроші знімає тільки касир, а з валютного рахунку іноземну валюту можуть видати працівнику підприємства, відрядженому за кордон, за заявою власника рахунку з дорученням на надходження їм валюти.
Основні види операцій по русі коштів на валютному рахунку.
1) Зараховані на поточний рахунок наявні, що надійшли з каси:
Дт 312 Кт 302
2) Зарахування на поточний рахунок сум, отриманих от іноземних покупців і замовників в оплату за відвантажені товарно-матеріальні цінності:
Дт 312 Кт 362
3) Зарахування на поточний рахунок сум повної чи часткової передплати, що надійшла від іноземних покупців (замовників):
Дт 312 Кт 681
4) Списання з поточного рахунку сум готівки, виданих банком у касу:
Дт 302 Кт 312
5) Списання з поточного рахунку сум за відвантажені ТМЦ:
Дт 632 Кт 312
6) Списання з поточного рахунку сум у порядку передплати, перерахованої іноземним постачальникам (підрядникам):
Дт 371 Кт 312
Документальне оформлення валютних операцій показано на схемі (рис. 8.1):
Рисунок 8.1 — Схема документального оформлення валютних операцій
Висновок.
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характері й обсязі, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, зобов'язаннях і фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, але і зовнішні користувачі інформації, що мають прямої фінансовий інтерес: банки — при ухваленні рішення про надання кредитів; постачальники — при укладанні договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання прибутків (дивідендів). Кошти необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу, опосередковують зміну форм руху авансованого капіталу з грошової в товарну, і з товарної в грошову. Готівка в касі фірми (підприємства) утворюється з надходжень готівковими грошовими коштами за надані послуги, продані товари або з інших законних джерел і наявних коштів отриманих у банку на заробітну плату соціального характеру й інші потреби, у встановлених законом випадках.
В умовах ринкової економіки найбільше ліквідна частина майна організації — кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. Завданнями обліку коштів є:
1) повна і своєчасна реєстрація операцій, пов’язаних із рухом робочого капіталу в касі і на рахунках у банках;
2) контроль за наявністю коштів, їхньою цілістю і цільовим використанням;
3) повне, своєчасне і правильне відображення в облікових регістрах поточних операцій по надходженню і вибуттю даного капіталу;
4) контроль за дотриманням розрахунково-платіжної і кошторисної дисципліни;
5) контроль за своєчасністю повернення в банк сум, не використаних по призначенню відповідно до виділених лімітів і кошторисів;
6) правильне і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки, операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.
Вирішення цих завдань багато в чому залежить від чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів:
1) вільні кошти повинні зберігатися тільки в банку, а їх видача і використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням;
2) платежі здійснюють у безготівковому порядку після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданні послуг або одночасно з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках передбаченим законодавством і обліковою політикою організації;
3) платежі здійснюються за згодою (акцептом) платника або по його дорученню, без згоди — тільки у випадку передбаченим чинним законодавством;
4) платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок кредитів банку;
Завантажити реферат