Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Фондова біржа в Україні проблеми та перспективи розвитку

Реферати / Біржа / Фондова біржа в Україні проблеми та перспективи розвитку

7. З урахуванням реального стану фондового рин­ку України та фінансових можливостей його учасників, робота зі створення ЄБФСУ повинна базуватися на принципі етапності протягом 2001-2005/рр.

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУТАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ (НДСУ)

1. Існуюча практика взаємодії з інститутами НДСУ не може задовольняти вимоги ЄБФСУ, перш за все, щодо оперативності процесу переоформлення прав власності на акції, особливо у ланці "зберігач - реє­стратор".

2. Необхідно удосконалити законодавчу та норма­тивну бази у частині врегулювання взаємовідносин між учасниками НДСУ з метою скорочення циклу переоформлення прав власності на акції. Як показує практика, сьогодні переоформлення прав власності на акції замість встановленого нормативами строку від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап підготування угоди). Зокрема, є необхідним перехід учасників НДСУ на електронну форму ведення дого­вірної документації та розрахунків між ними з визнан­ням електронного підпису (ключа, коду).

4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи

Для успішного проведення грошової приватизації в Україні необхідний аналіз попередніх (за 1995 - 1999 рр.) результатів усіх грошових видів продажу та орієнтації на тих, які є найбільш ефективними і прозорими. 2000 рік є першим роком виключно грошової приватизації, і тому та­кий аналіз дасть змогу забезпечити ефективний вибір видів продажу підприємств, що приватизуються, а також вико­нати завдання з грошових надходжень від приватизації до державного бюджету.

Чільне місце серед грошових способів продажу акцій відкритих акціонерних товариств (ВАТ), що приватизуються, займає їх продаж на фондових біржах. Конкурси, а трохи пізніше продаж на фондових біржах були першими конку­рентними грошовими видами продажу.

Фондові торги були започатковані після виходу в лю­тому 1995 р. Указу Президента України «Про участь Украї­нської фондової біржі в приватизаційних процесах». Із са­мої назви Указу випливає, що на той час єдиним організа­ційно оформленим ринком цінних паперів була Українсь­ка фондова біржа (УФБ). З часом кількість фондових бірж зростала, і на сьогодні Фонд державного майна України пропонує акції ВАТ, що приватизуються, вже на шести фондових біржах (табл.4). Деякі з них мають розвинену мережу філій, як то УФБ та Українська міжбанківська ва­лютна біржа (УМВБ). Як видно з табл. 1, у 1997 р. найбіль­ша кількість акцій була запропонована до продажу на УФБ, хоча за часткою проданих акцій УФБ поступилась УМВБ та Донецькій фондовій біржі (ДФБ): 19,1% проти 32% та 19,4% відповідно. Ця тенденція збереглась і протягом 1998 -1999 рр. з тією лиш різницею, що в 1998 р. найбільша час­тка проданих акцій порівняно до виставлених на продаж була в Позабіржовій фондовій торговельній системі (37,7%), ДФБ (18,3) та Київській міжнародній фондовій біржі (КМФБ) (15,1), а в 1999 р. на ДФБ (75,3) та УМВБ (45,7%). Кращі результати щодо продажу пакетів акцій ВАТ, що приватизуються, на тій чи іншій біржі пояснюються як кількісними, так і якісними характеристиками запропоно­ваних акцій. Результати продажу не залежать від бірж, ос­кільки рівень їх роботи як торговельних майданчиків є приблизно однаковим. Слід зазначити, що подальший роз­виток мережі філій фондових бірж дасть змогу залучити більшу кількість інвесторів у регіонах за місцерозташуван-ням підприємств, що приватизуються.

Відсоток реалізації запропонованих до продажу акцій був найбільшим у 1995 р. - 98,5% (табл. 5). До продажу була запропонована незначна кількість пакетів акцій, оскіль­ки цей напрям приватизації тільки розпочинався і недо­статньо була відпрацьована як технологія біржових торгів, так і нормативна база, яка її мала регламентувати. Це був зовсім новий і невідомий спосіб продажу, який виявився достатньо вдалим. За результатами продажу було отримано 1,85 млн грн. Співвідношення середньої ціни продажу однієї акції до її середньої номінальної вартості становило 4,66. Це свідчить про ліквідність виставлених на продаж пакетів акцій. Якщо врахувати, що стартова ціна акції визначалася на рівні її номінальної вартості, то майже всі акції були про­дані з перевищенням стартової ціни більш як у 4,5 раза.

Найменше було запропоновано пакетів акцій розмі­ром до 1 % від статутного фонду (СФ) - 2, найбільше розмі­ром від 10 до 25% від СФ - 19 (табл.6). Серед галузей ви­робництва найбільше було запропоновано пакетів акцій будівельних підприємств-12, підприємств машинобудуван­ня - 11 та підприємств легкої промисловості - 6 (табл.7). Найбільш вдалими можна вважати біржові, контракти з продажу акцій ВАТ «Українські пухові вироби» (коефіцієнт перевищення стартової ціни становить 37,7), ВАТ «Чортків-ська кондитерська фабрика» (12,8), ВАТ «Київська швейна фірма «Ластівка» (9), ВАТ «Укррічфлот» (9).

У 1996 р. кількість пакетів акцій, які були запропоно­вані до продажу на фондових біржах, збільшилася до 315. Це зразу вплинуло на співвідношення між проданими і зап­ропонованими пакетами. Якщо частка проданих пакетів відносно запропонованих до продажу становила 87,6%, то частка проданих акцій становила лише 33% (див. табл. 5). Тобто найменше було реалізовано пакетів акцій розміром від 25 до 50% та більш як 50% від СФ (табл.5). Серед галу­зей виробництва лідерство по кількості запропонованих до продажу пакетів акцій знову ж таки утримували підприєм­ства машинобудування і металообробки та будівельні підприємства (табл.8). Це пояснюється тим, що процес корпоратизації, який розпочався в 1993 р., найбільше охо­пив ці галузі промисловості. Повністю були реалізовані пакети акцій підприємств хімічної, нафтохімічної, харчо­вої промисловості, а також наукової сфери. Продаж акцій проводився на УФБ та КМФБ. Порівняно до номінальної вартості найдорожче були продані акції ВАТ «Туристичний комплекс «Націоналі»» (у 98 разів), ВАТ «Друкарня ім. Шухевича» (у 80 разів), ВАТ «Луганський електроапаратний завод» (у 40 разів), ВАТ «Хімнафтомашпроект» (у 32 рази), ВАТ «Київський центральний універмаг» (у 29 разів). Але частка цих пакетів акцій у проданих є незначною і тому за 1996 р. співвідношення вартості укладених біржових контрактів до їх номінальної вартості дорівнює лише 1,37.

1996 рік ще був роком переважно сертифікатної при­ватизації. Але в регіонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення грошової приватизації. Знач­но зросла кількість підприємств, акції яких не були реалі­зовані на сертифікатних аукціонах і не могли далі продава­тися на них, оскільки вичерпали дозволений нормативни­ми документами кількісний ресурс виставлення на сертифікатний аукціон. І в 1997 р. почали функціонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кількість запропонованих до продажу па­кетів акцій зросла більше ніж у 2 рази, і 64,6% з них були реалізовані. Оскільки найбільше було продано пакетів акцій розміром менше ніж 1% від СФ (221), то частка проданих акцій до виставлених до продажу становила лише 21,2% (табл. 7). Найменше було реалізовано пакетів акцій розмі­ром понад 50% від СФ-2, або 22,2%. Менше половини від запропонованих було продано пакетів акцій розміром від 25 до 50% від СФ. Найбільше, як і в попередні роки, було запропоновано акцій підприємств машинобудування і ме­талообробки, але відсоток проданих зменшився з 90 до 63,8% (табл. 8). Повністю реалізовано акції підприємств паливної галузі, найменше (40%) медичної промисловості. Найбільш вдалі біржові контракти з продажу акцій по ВАТ «НД1 «Кон­диціонер» (коефіцієнт перевищення стартової ціни стано­вив 28,7), ВАТ «Миколаївський річковий порт» (15,7), ВАТ «Індекс» (14,5), ВАТ «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» (12).

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали