Причинно-наслідкові відносини подані в БСР у зворотному порядку.Тому логічно,що дія питального речення відбувалася раніше , ніж дія розповідного . Кореляція часових планів може виступати додатковим покажчиком при розмежуванні причинних ( наслідок – причина ) і наслідкових ( причина – наслідок ) відносин. Так, поєднання часів індикативу передає відносини від наслідка до причини :
La guerre civile continua ; la soupe du matin etait-elle trop salee ? [ Bazin . Vipere; 106 ].
В різнокомунікативних реченнях лише кореляція часових форм індикативу може допомогти розмежувати різновиди одного семантичного типу БСР ( наприклад, наслідково-причинні , умовні ) .
Засоби зв’язку різнокомунікативних БСР , як і однокомунікативних , можуть бути різні: редуплікація , анафоричне вживання займенників з узагальненим значенням , кореляція часових форм :
1. L’idee de s’absenter pour deux mois l’epouvantait : que resterait-il de son empire lors de son retour ? [ Bazin. Vipere; 63 ].
2. Tu ne te rends pas justice ,Benjamin ; n’es-tu pas joli garcon entre tous , n’es-tu pas aimable , n’es-tu pas homme d’esprit? [ Tillier.Mon oncle; 82 ].
3. Il n’en a pas pour longtemps , l’abbe dont le nom ne marque pas dans ma memoire ; pourquoi revois-je encore le visage de ce doux conscrit de l’eveche ?
[ Bazin. Vipere; 65 ].
4. Moi , je suis charretier …je suis d’Aiglepierre …tu es venu remonter cette maison? [ Clavel. Saison; 159 ].
У першому прикладі спостерігаємо підрядні відносини , на що вказує вживання дієслова у Conditionel. Однак ці відношення не змінюють характеру синтаксичного зв’язку речень. Він лишається безсполучниковим . У четвертому прикладі речення зв’язані переривчастим зв’язком.
У складі безсполучникового комплексу питання іноді буває виражено неповним реченням :
Helmut Kohl n’est pas au bout de ses peines : il sera certes reelu a la presidence de son parti , mais avec quel pource ntage ? [ Le point ; 49 ].
Після впевненості у тому, що даний політик неодмінно буде знову обраний на посаду головного у своїй партії , йде неповне питальне речення , що виражає сумнів в кількості виборців. З’ясувати повну структурну схему ( як при еліпсі ) неповного питання не є можливим, тобто його значення обумовлено лише ситуативно . Таку неповну конструкцію монолога можна прирівняти до неповних речень – реплік діалога. Комунікативний предикат з суб’єктом “ avec quel pourcentage” розташован у препозиції до теми , групи слів “ sera reelu “. Те, що аналізуєме питання є неповним , не означає його комунікативної незавершеності .
Зустрічаються також БСР моделі Р + П , де питання є закритим для відповіді . Питання у таких випадках не є власне питанням , а тільки закликом до читача сприйняти зміст розповідного речення .Це питання типу “ comprenez-vous? savez – vous ? ” Констатація , що міститься у питанні монологічного висловлення , іноді є настільки переконливою для слухача, що зміст усього питального речення служить основою для продовження розповіді. Питальна частина адресується конкретній людині , що позначена займенником “ vous “ або “ tu “, підмети розповідного та питального речення ніколи не співпадають , а дієслово питальної частини завжди стоїть у теперішньому часі .
Різнокомунікативні БСР завжди потенційно двочленні . Їм властива закрита структура . Приєднання інших частин веде не до розширення самої структури , а до комбінації декількох типів БСР та створення ускладненого різкомунікативного речення:
1. M. Rezeau prit tres mal la chose ; ma vie privee ne regarde pas Monseigneur: de quoi se mele-t-on , a l’archeveche? [ Bazin. Vivere; 62 ].
2. La tension nerveuse a laquelle j’ai soumis ma pauvre mere a-t-elle precipite l’heure de la crise ? si oui , quelle consolation ! je souviens de tout , la moindre detail me revient [ Bazin.Vivere; 75].
2.2. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ.
Питальні БСР – це однокомунікативні безсполучникові комплекси . Вони можуть бути загальнопитальними ( Пз + Пз ) та частковопитальними ( Пч + Пч ) . Для цих речень характерною є симетрична структура , на що вказує принцип синтаксичного паралелізму , що лежить в основі їхньої побудови .
1. Qu’est - ce qu’on m’a laisse , qu’est - ce qu’on m’a transmis ?
[ Observateur ; 10 ].
2. Qu’eut-il fait si cet homme lui avait laisse le temps de repondre , qu’allait-il faire lorsqu’il le reverrait , avait-il le droit de se taire ? [ Clavel. Saison ; 169 ].
3. A quoi bon sert un parrain , a quoi bon sert une marraine , a quoi bon deux cautions au lieu d’une ? [ Tillier. Mon oncle; 155 ].
З наведених прикладів видно,що однокомунікативні безсполучникові комплекси можуть містити більш , ніж два елементарні речення , і формувати многочленні відкриті конструкції .
Загальнопитальні БСР ( Пз + Пз ).
У БСР такого типу,крім модального значення дієслова-присудка , в детермінації можливої відповіді мають значення змістові відносини , що в узагальненому вигляді формують опозицію змістова рівновага – ієрірхія . Однак,оскільки ці змістові відносини в БСР не мають формального вираження , певного значення отримує ситуативна обумовленість змісту питань ( Мінкін , 1974 ; 106 ) .
За звичаєм , кожне з загальних питань БСР моделі Пз + Пз має орієнтацію на окрему відповідь . Однак, іноді при нейтральній детермінації можливої відповіді , її зміст визначається тільки ситуацією , в якій ці питання виникли .
1. Sa pensee etait occupee par le regard de Jesuite et celui d’Antoinette . Est-ce que le Pere Boissy lui pardonnerait d’avoir faute avec cette creature , est-ce que cette femme detenait reellement un pouvoir surnaturel ? [ Clavel . Saison; 125 ].
2. N’avait-il pas un peu servi le diable depuis la nuit avec l’ensevelisseuse, n’avait-il pas trahi le pretre et trahi Dieu au meme coup ? [ Clavel. Saison; 148 ].
3. Comment ! Vous accusez mon pere , vous accusez Etien Rambert d’etre Guru ? est-ce vrai,est-ce possible ? [ Arsene Lupin; 337 ].
Кожне питання перших двох прикладів потребує своєї конкретної відповіді , тоді як у третьому прикладі між питаннями , хоч вони і мають вигляд самостійних речень , існують відношення змістової рівноваги . Ці питання є синонімічними та структурно ідентичними реченнями . Звичайно, для синонімічних питань достатньо однієї відповіді . Зміст ситуації припускає позитивні відповіді на питання наведеного прикладу .
1. Tu le crois? Le mal serait-il encore plus grave ? [Tillier. Mon oncle ; 115 ].
2.Tu la veux tout de suite , tu defilerais de ma parol?[Tillier.Mon oncle ;
118 ].
У даних загальнопитальних БСР ситуативна обумовленість змісту питань з відносинами змістової рівноваги реалізується модальними значеннями дієслів-присудків .
Bien,mon cher ,serais-tu content de ta journee, te trouverais-tu bien comme ca?[Tillier.Mon oncle;63].
Модальне значення можливості загальнопитальних речень у взаємодії зі значенням комунікативної настанови детермінує заперечну відповідь. Организуючу роль в об’єднанні даних питальних речень виконує синтаксичний паралелізм їхньої структури , який створює сприятливі умови для поєднання окремих членів . Сполучені члени , як й анафоричні, виконують роль своєрідного засобу зв’язку , що укріплює єдність складного речення .
Завантажити реферат