В межах БСР спонукальне речення може поєднуватися з питальним , що призводить до утворення моделі С + П ( спонукання + питання ) . Для таких речень характерними є відносини змістової залежності .
В реченнях з відносинами умова-наслідок залежне спонукальне речення займає початкову позицію :
Allez donc vite , Pierre , executez les ordres de monsieur ; ne voyez-vous pas qu’il est seul maitre ici pour le moment ? [ Tillier. Mon oncle; 121 ].
Можна також зустріти БСР типу С + П , в яких спонукальна частина виражена імперативом дієслова “ dire “ :
1. Dis-moi , mon cher , tu ne vois pas la clarte du soleil sur le plancher ? [ Tillier.Mon oncle; 38 ].
2. Dites-moi , monsieur , pourquoi vous ne voulez pas interrompre un moment le cours de votre lecture? [ Tillier.Mon oncle; 208 ].
Залежно від ряду структурних ознак форми “ dis, dites “ у таких реченнях змінюють своє лексичне значення (від конкретного до абстрактного) Ці значення обумовлюють комунікативно-функціональну роль спонукальних речень з даними формами дієслова “ dire”. Узуальні комунікативні варіанти визначають позиції конструкції “ dis, dites + питання “ у синтаксичній системі французької мови .
ВИСНОВКИ .
Безсполучниковим складним реченням , як і складносурядним , властива зовнішня синтаксична рівновага . Однак, проведений аналіз одно- та різнокомунікативних типів БСР продемострував, що принцип відповідності структури та комунікативного плану повністю не реалізується . Симетрія або асиметрія структури різнокомунікативних БСР залежить від значення їхніх цільових настанов і формальних засобів вираження .
Для безсполучникових комплексів типу Р + П є характерними такі ознаки : асиметрична структура, модальна рівнозначність або нерівнозначність предикативних частин, фіксований порядок розташування частин.
При модальній рівнозначності – нерівнозначності частин різнокомунікативного БСР розповідне та пительне речення можуть мати значення констатації або можливості . Питання при цьому завжди орієнтовані на незалежні відповіді .
У БСР типу Р + Пз спостерігаєтьсч схильність до симетричної структури предикативних частин за рахунок використання інтонації та зворота “est-ce que “.
Питальні БСР бувають трьох типів, які мають свої загальні та індивідуальні риси . До загальних рис належать симетрична структура, модальна рівнозначність предикативних частин , вільний порядок розташування частин .
Для речень типу Пч + Пч характерними є відносини змістової рівноваги. Моделі цього типу можуть розрізнятися за однотипністю / неоднотипністю питань . При однотипних питаннях можуть формуватися синонімічні питальні речення. Питальні БСР типу Пз +Пз можуть містити як відносини змістової рівноваги, так і змістової ієрархії . Речення типу Пч + Пз зустрічаються досить рідко і характеризуються відносинами змістової залежності .
БСР , що містять спонукальні речення , займають своє місце в синтаксичній системі . Реченням типу Р + С та С + П властиві відносини змістової залежності , а БСР типу С + С можуть характеризуватися обома видами зміствих відносин залежно від ситуації мовлення.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
За комунікативною настановою ( цілеспрямованістю , цільовою настановою , що характеризує функцію висловлення у конкретній ситуації ) лінгвісти виділяють розповідні, питальні та спонукальні речення.
Складне речення в комунікативному плані відрізняється від простого тим, що може бути як монокомунікативним , так і полікомунікативним. Складнопідрядні речення мають одну комунікативну настанову . Кількість комунікативних настанов у складносурядному та безсполучниковому реченні може відповідати кількості предикативних частин.
Безсполучникові складні речення займають у системі складних речень окреме місце . З одного боку , вони розчиняються серед конструкцій складносурядних та складнопідрядних речень, з іншого – мають свої особливості , до яких можна віднести слабку змістову мотивацію структури речення й те , що форма БСР не виражає змістових відносин , але певний зміст є закріпленим за цією формою.
Було виділено вісім одноцільових та різноцільових моделей БСР. Одноцільові : Пз + Пз , Пч + Пч , Р + Р , С + С ; різноцільові : Пч + Пз , P + П , P + C , C + П . Для моделей Пч + Пз , Р + C, C + П є характерними відносини змістової залежності , для моделі Пч + Пч – змістової рівноваги . Інші типи характеризуються обома видами змістових відносин.
При аналізі мовленнєвих реалізацій типових моделей БСР було визначено, що при вживанні в мовленні комунікативна настанова предикативних частин нівелірується , виникають нові змістові відносини , тобто образуються мовленнєві типи мовних типових моделей.
Таким чином , комунікативно-функціональні типи БСР є автономними синтаксичними структурами , що доповнюють моделі категорій сурядності та підрядності і являють інтерес для подальшого вивчення.
БІБЛІОГРАФІЯ.
1.Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл . – М.: Наука, 1976,
200 стр.
2.Базанова С.И. О бессоюзном сложном предложении в современном французком языке. – Л.: Изд-во ЛГПИ им.А.И.Герцена,1959,184 стр.
3.Банару В.И. Некоторые вопросы функциональной перспективы предложения.-Кишинев: Штиинца , 1975, 65 стр.
4. Бенвенист Э. Общая лингвистика . – М.: Прогресс, 1974, 270 стр.
5. Воронина М.Ю. Интеграция системных и речевых свойств в монокоммуникативных и поликоммуникативных моделях французких сложносочиненных предложений // 7 Міжнародна конференція . Франція та Україна , науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Т.1. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського університету , 2001, ст.5-6
6. Гак В.Г. Сравнительная типология русского и французкого языка .- М.: Просвещение , 1989, 437 стр.
7. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французкого языка.- М.: Добросвет, 2000, 795 стр.
8. Гуляев Ю.А. О бессоюзном вопросительном предложении в английской разговорной речи // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи.- Горький, 1968, стр.263-265.
9. Илия Л.И. Очерки по грамматике современного французкого языка.- М.: Высшая школа, 1970, 268 стр.
10. Илия Л.И. Пособие по теоретической грамматике французкого языка.- М.: Высшая школа, 1979 , 317 стр.
11. Минкин Л.М. Коммуникативные типы сложных предложений в современном французком языке ( повествовательно-вопросительные и вопросительные конструкции ) . – Курск: Изд-во Курского государственного педагогического института ,1974 , 202 стр.
12. Минкин Л.М. Бессоюзные сложные вопросительные предложения во французком языке // Структура предложения и классы слов в романо-германских языках. Вып.4.- Калинин: Изд-во КГУ , 1975 , стр. 149-155.
13. Минкин Л.М. Основные типы сложносочиненных и бессоюзных предложений с побудительными предложениями в их составе ( на материале современного французкого языка ) // Вопросы теории романо-германских языков .Вып.6. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского университета, 1975 , стр. 117-121.
14. Минкин Л.М. Потенциальная смысловая однозначность и многозначность сложных предложений ( на материале французкого языка ) // Тезисы 4 всесоюзной конференции по романскому языкознанию.- Калинин: Изд-во КГУ,1978, стр. 88-90.
Завантажити реферат