Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Аналіз суттєвих відмінностей культури від цивілізації

Реферати / Культура / Аналіз суттєвих відмінностей культури від цивілізації

ЗМІСТ:

I. ВСТУП. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ”.

II. БУДОВА І СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА КУЛЬТУРИ. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ. ВПЛИВ ОСОБИ

III. ВПЛИВ НА СТАН КУЛЬТУРИ, ЕКОНОМІКИ, ПРОГРЕСУ І ПОЛІТИКИ

IV. СВІТОВА КУЛЬТУРА. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК І ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ. ІДЕАЛ КУЛЬТУРНОЇ ЛЮДИНИ. ВІДМІННІСТЬ КУЛЬТУРИ ВІД ЦИВІЛІЗАЦІЇ.

V. ВИСНОВОК.

VI ЛІТЕРАТУРА.

I. ВСТУП. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ”.

 

Культура та цивілізація, як явище суспільного життя, є об'єктом вивчення для багатьох наук. Її досліджує історія і естетика, психологія і соціологія, археологія і етнографія. Наприклад: етнографію цікавить культура етносу, тобто конкретної народності, нації або всього народу. Естетика вивчає художню культуру, яка створюється в рамках різних видів мистецтва. Кожна наука реалізує свій, специфічний інтерес, при вивченні цього складного феномена. Історія, культурологія та філософія також вивчають культуру та цивілізацію, але не її одиничні прояви, а як цілісне і багатовимірне. Культура- від латинського CULTURA обробіток, розвиток, шанування- це історичне визначення рівня розвитку суспільства і людини. Виразів в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. В більш вузькому значенні прийнято говорити про матеріальну (техніка, виробничий досвід, матеріальні цінності) і духовну культуру (наука, мистецтво, література, філософія, мораль, освіта і т.д.) Культура- явище історичне, що розвивається залежно від зміни суспільно-економічних формацій. В безпосередній або опосередкованій формі Культура створюється діяльністю широких трудящих мас. Будучи залежною, від матеріальних умов, духовна Культура не змінюється автоматично вслід за своєю матеріальною основою, а характеризується відносною самостійністю (спадкоємність в розвитку, взаємовплив культур різних народів, успадковувавши прогресивні досягнення минулого, національної культури)[1]

“ Культура “ – не структурна частина цілого, а безумовно якісний стан суспільства на етапі його розвитку, його продуктивне існування. Культура- це праця, і залучення до неї – праця не менша.

В ній утілюються не тільки фізичні, але і духовні якості людини. Філософія розглядає культуру як ЦІЛОСНЕ і БАГАТОВИМІРНЕ явище життя. Філософія прагне відповісти на питання про те, що таке культура, яке місце вона займає в історичному процесі і яку, в соціалізації людини. Філософію цікавлять найзагальніші проблеми. Вперше термін – “ культура “ був застосований римським оратором і філософом Цицероном. Він розумів - позитивна дія філософії на розум людини, тобто “культура розуму”, тонкий інструмент для пізнання миру і людини в ньому. В середні століття асоціювалася, перш за все, з особистою досконалістю людини. Це богоподобіє людини, самопізнання, його служіння Богу і саме приборкання. В епоху Відродження, стало поняття про відповідність людини високому гуманістичному ідеалу. Просвітителі XVIII в. (Ф. Вольтер, Д. Дідро) розглядали культуру, як втілення розумного. Тобто культурність нації протиставлялася ними стану варварства народів, їх дикості. Культура вимірювалася досягненнями наук і ремесел, а мета – зробити всіх людей щасливими. В німецькій класичній філософії культура сприймалася як сфера духовної свободи людини. Ця філософія рішуче розділяла весь навколишній світ, на світ природи і мир культури. Підкреслювалося, що культура- це мир ідей і речей, створений в ході людської діяльності. Зростання культури розглядалося як один із законів історії суспільства, І.Гердер найбільш виразно проявив в своїй творчості. Він обгрунтував, що культура: прогрес в розвитку здібностей людського розуму. Народ створює свою власну самобутню культуру, яка виконує цивілізуючу функцію.

В російській філософії поняття культура традиційно мало високо етичне наповнення. В цьому виявився дух православ'я, з його ідеями добра, милосердя, справедливості і солідарності між людьми і народами. Наприклад: Добро протистоїть Злу, а значить в цьому полягає основне призначення людської культури. Добро- це, як мораль і мудрість. В російській філософії відображається спосіб життя, традиції, форми економічного життя, культ добра і справедливості, а не речей і крамарювання. Поняття культури охоплює всі сторони людської діяльності: праця і виробництво, побут, мистецтво, наука, виховання і освіта, розвиток сім'ї і т.д. Підсумовуючи отриману інформацію можна прийти до такої формули:

Культура = жива діяльність людини + суспільна діяльність людини.

В своїй реальності вона представляє комплекс досягнень людства.

Слід розрізняти поняття “культура” та “цивілізація”. Останнє вживається, як для позначення етапу розвитку людського суспільства, так і для характеристики будь-якого суспільства. У першому випадку- це розвиток продуктивних сил- додатковий продукт, що веде до трьох головних етапів розвитку людства: “дикість, варварство та цивілізація”(Л.Морган). В іншому випадку, цивілізацію протиставляють культурі: цивілізація може служити культурі, а може відриватися від неї. Людина може бути цивілізованою (освіченою, умілою), але малокультурною, якщо бездуховна.

"Цивілізація", від латинського CIVILIS- цивільний, державний, синонім культури, рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної і духовної культури (антична Цивілізація, сучасна Цивілізація), в деяких ідеалістичних теоріях- епоха деградації і упадку, на противагу цілосності, органічності культури2. Первісна культура стає початком людської цивілізації: виникає суспільство, зароджується релігія, мораль, мистецтво. Це найтриваліший період в історії людства, починається 1,5млн. років тому і закінчується 5тис. Років тому. Перші цивілізації виникають в Азії і в Африці, в кінці IV тисячоліття до нашої ери, а в Європі- з І тисячоліття до нашої ери, в Америці- в І тисячолітті нашої ери. У процесі становлення людської цивілізації, на першій фазі розвитку, остаточно закріплюється відділення людського роду від тваринного світу, зароджується глибока диференціація суспільства, спеціалізація праці, виникає державність. З”являються перші цивілізації (державні утворення). Стародавнього Сходу та античної Європи.

II. БУДОВА І СОЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА КУЛЬТУРИ. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ. ВПЛИВ ОСОБИ.

У перший період йде становлення первісного суспільства, з”являється “первісне людське стадо, праобщина”, виготовлення і застосування знаряддя праці, виникає збиральництво та мисливство, розвиваються мислення і мова, виникають зародки релігії, ідеологічних уявлень, елементи магії та зародки мистецтва. З новою технікою обробки каменю (скребла, ножі, наконечники і тд.), поступово з”являється родова община, яка замінює людське стадо. Пізніше (50-20тис. до н.е.) починає формуватися класова диференціація. Відбувається перехід від привласнення готових продуктів природи до їх виробництва (збирання, полювання поступово замінюються продуктивним господарюванням). Збільшується обсяг інформації: з”являються зародки піктографії, зразки первісної графіки, наскальні малюнки, усна народна творчість (перекази про подвиги предків, виникнення світу), поширюється землеробство і скотарство (збагачуються знання в галузі селекції, штучний добір). Також різко зростає населення, що сприяє розподілу праці (відокремлення ремесел від землеробства). Всі ці процеси сприяли становленню перших цивілізацій, державних утворень.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2022 україномовні реферати та навчальні матеріали