Шоу-бізнес є однією зі складових культури сучасного суспільства, яка, з одного боку, виникає і розвивається в певному соціокультурному контексті і відбиває особливості його як цілісної системи, а з іншого, сама суттєво впливає на розвиток культури. Дане явище багатогранне, включає у себе: музичну індустрію, кіно індустрію, event show (масові свята, дійства, концерти), популярне книговидання, професійний спорт, театр та інші форми сучасного мистецтва.
Системний аналіз сфери шоу-бізнесу передбачає врахування комплексу культурних феноменів — як "зовнішніх" (фестивалі, концерти, шоу), так і "внутрішніх", пов'язаних з психологічними аспектами ментальності, духом епохи, стилем, модою, що зумовлюють попит на певні явища культури. Такого аналізу потребують і явища, що визначаються поняттями „маркетинг”, „підприємництво”, „бізнес” та „політика” і також є структурними елементами культури суспільства.
Глибше розкрити поняття „шоу-бізнес” допомагають його визначальні особливості:
- одержання прибутку;
- видовищність;
- масовість;
- популярність [7, c. 8].
Шоу-бізнес — багатовимірне явище, тому його всебічне вивчення вимагає різних аспектів аналізу. Найважливіші з них — економічний, культурологічний, соціологічний, нормативно-правовий, психолого-педагогічний, художньо-естетичний, історичний. Розглянемо їх детальніше.
1. Економічний аспект. „ .Особливості економічного аспекту шоу-бізнесу передбачають розуміння і значення останнього як складової культури з одного боку та національної економіки — з іншого. Кошти, вкладені в культуру, дають значний прибуток і стимулюють розвиток інших галузей. Тому сферу культури можна вважати важливим чинником економічного зростання” [9, c. 13].
2. Культурологічний аспект. Дослідження шоу-бізнесу спрямоване на аналіз особливостей його функціонування в культурному середовищі різних країн світу і дозволяє простежити динаміку його розвитку у світовому соціокультурному контексті.
3. Соціологічний аспект. Предметом соціологічного дослідження мистецтва є: загальні закономірності функціонування мистецтва в суспільстві; структура і форми художнього життя суспільства; соціальні групи, їх діяльність (поведінка), пов'язана зі сферою музики та інших видів мистецтва; комунікативні аспекти мистецтва; розвиток мистецтва в різних соціальних і технічних умовах.
4. Психолого-педагогічний аспект. „Розкручування” „зірок”, формування смаків, реклама в шоу-бізнесі здійснюються за певними соціально-психологічними законами. Тому важливо проаналізувати соціально-психологічні механізми їх впливу, а також соціально-психологічний (вплив на суспільну свідомість) і педагогічний (формування смаків) ефект.
Розглядаючи явище шоу-бізнесу, не можна його відокремлювати від поняття „маркетинг”.
Маркетинг - це сучасна система управління виробничо-збутовою діяльністю підприємств, що ґрунтується на комплексному аналізі ринку.
Модифікована концепція маркетингу передбачає продаж ідей, послуг тощо. В цьому розумінні поняття маркетингу застосовується і до шоу-бізнесу. Суть маркетингу у сфері шоу-бізнесу може бути викладена таким чином: знати і розуміти споживача, тобто клієнта, прагнути відповідності „шоу-продукції” його запитам.
Найважливішими складовими успіху будь-якого нового проекту в шоу-бізнесі є нова ідея, що потребує концептуального обґрунтування і правильного добору команди для бізнесової реалізації цієї ідеї. Склад організації шоу-бізнесу залежить від поставленої мети. Наприклад, оптимальний штатний розклад продюсерської агенції виконавця є наступним: генеральний продюсер, головний менеджер, художній керівник проекту, головний бухгалтер, менеджер, юрист, бухгалтер, секретар-референт. Перед робочим колективом шоу-бізнесової організації постає низка питань, які групуються у блоки, що ідентичні розглянутим вище в підрозділі 1.1. У наступному розділі автором буде доведено подібність двох на перший погляд різних організацій – передвиборчого штабу і продюсерської агенції [9, c. 39].
Розглядаючи явище шоу-бізнесу, ми перед усім маємо на увазі музичну індустрію. Адже виробничий цикл створення музичного продукту (синглу, пісні) набагато менший, ніж у сфері кіно або модельного бізнесу. Тобто музична індустрія – це найдинамічніший сегмент сучасного шоу-бізнесу, який оперативно реагує на суспільно-політичні та культурні зміни у світі, дозволяє швидше отримати прибуток.
Отже, давайте розглянемо детальніше, що є спільного та відмінного між шоу-бізнесовими процесами та виборами.
Розділ 2. Технологій виборчого процесу та шоу-бізнесу: компоративний аналіз
2.1. Порівняльні аспекти
Історичний аспект. Феномен шоу-бізнесу існував ще за часів античності. Перші комерційні видовищні заходи проводилися у древній Греції. Улюбленими видами розваг були театр і спортивні змагання, а в древньому Римі найбільшою популярністю користувалися бої гладіаторів. З загибеллю античної цивілізації зникли і властиві їй видовищні заходи. У середньовічній Європі культ християнського аскетизму змусив вважати видовища ганебною забавою простолюду. Шоу були реабілітовані в епоху нового часу, коли індустрія дозвілля стала розвиватися як частина сфери послуг. Аж до початку ХХ ст. перед шоуменами стояла проблема – одна вистава не могла забезпечити високий комерційний успіх проекту, адже вона була доступна лише для окремих прошарків суспільства. Лише з появою звукозаписних пристроїв і радіо, а потім кино і телебачення шоу-бізнес набув масштабів «видовища для всього народу». Якщо до «молодіжної революції» 1960-х споживачами продуктів шоу-бізнесу була переважно доросла публіка, то згодом відбулися значні зрушення. Сучасна шоу-індустрія пов’язана перш за все з молодіжною культурою [22].
Створення широкої мережі закладів дозвілля збігається у часі з поширенням ліберальних принципів (зокрема у країнах Західної цивілізації), розвитком друкованих ЗМІ, впровадженням виборчих систем демократичного зразка. Вже наприкінці ХVIII – початку XIX ст. ряд європейських країн (Франція, Нідерланди, Великобританія тощо), а також США залучають до процесів формування влади широкі верстви населення.
Політичні партії використовували у власних виборчих кампаніях досить обмежений набір важелів впливу на свідомість громадян, хоча навіть в XIX ст. вже існували спеціалізовані організації, що надавали рекламні послуги суб’єктам виборчого процесу. Та лише на початку ХХ ст. виборчі кампанії набули стихійного характеру і потребували ґрунтового наукового дослідження. Питання, які поставали перед організаторами кампаній, охоплювали найрізноманітніші сфери людської життєдіяльності: формування бюджету кампанії, акцентування головних принципів програми, використання іноземного досвіду, але найактуальнішою проблемою було залучення достатньої кількості електорату для перемоги на виборах. Минула майже чверть століття і технології, які ефективно застосовувалися і виправдовували себе в області масової культури, поступово почали інтегруватися у виборчий процес. Політичні перегони набули усіх ознак шоу-бізнесу.
Завантажити реферат