Постанова Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 22 грудня 1995 року N 22 "Про практику призначення судами кримiнального покарання" зобов"язуе суди звертати особливу увагу на iндивiдуальний пiдхiд до кожного злочинця.[106]
Характер суспiльноi небезпеки вчиненого злочину - це iндивiдуальна ознака конкретного злочинного дiяння, а ознака, яка характеризуе вагу злочину певноi групи, чи певного виду. Так, характер суспiльноi небезпеки залежить вiд того, чи вiднесено злочин до тяжких ( ст.7 КК Украiни ), чи до злочинiв, якi не являють великоi суспiльноi небезпеки, наприклад, в ст.51 КК Украiни, в яку групу злочинiв вiн включений в системi особливоi частини КК.[107] Так, злiсне i особливо злiсне хулiганство, передбачене ч.2 i ч.3 ст.206 КК Украiни, визнаються згiдно ст.7-1 КК Украiни тяжким злочином, що являе за своiм характером велику суспiльну небезпеку, вимагае i застосування бiльш суворого покарання.
Ступiнь суспiльноi небезпеки - це ознака, що характеризуе конкретне злочинне дiяння. Ступiнь суспiльноi небезпеки е складовим поняттям, що визначаеться на основi врахування всiх об"ективних i суб"ективних ознак, що характеризують вчинене дiяння.
При визначеннi ступеня суспiльноi небезпеки вчиненого злочину суд мае виходити з сукупностi всiх обставин, при яких було вчинено конкретне злочинне дiяння (форма вини, мотиви, спосiб, обстановка, стадiя вчиненого злочину, ступiнь i характер участi кожного iз спiвучасникiв злочину та iнше).
Однаковi за характером суспiльноi небезпеки злочини можуть вiдрiзнятись за ступенем суспiльноi небезпеки. Так, наприклад, хулiганство, поеднане з нанесенням середньоi тяжкостi чи легких тiлесних ушкоджень, що потягнули розлад здоров"я, охоплюються однiею i тiею ж квалiфiкацiею за ч.2 ст.206 КК Украiни, хоча ступiнь iх суспiльноi небезпеки е рiзною i мае бути врахована судом при визначеннi конкретноi мiри покарання.
При визначеннi конкретного покарання суд мае врахувати особу винного, так як обставини, що ii характеризують, мають дуже важливе значення. Врахування особи винного означае всi тi обставини, якi вiдносяться до особи, якi набувають значення злочину - його характеру i ступеня суспiльноi небезпеки, крiм обтяжуючих i пом"якшуючих обставин.[108]
Встановленi по справi данi, якi негативно характеризують пiдсуднього (зловживання спиртними напоями, погане ставлення до працi, порушення громадського порядку тощо) пiдлягають врахуванню при призначеннi покарання, оскiльки вони вiдносяться до особи винного, а не до обтягуючих вiдповiдальнiсть обставин, вказаних в ст.40 КК Украiни.
При призначеннi покарання суд зобов"язаний врахувати обставини справи, якi пом"якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть. Цi обставини тим самим дають пiдстави для вибору законного, обгрунтованого, гуманного, iндивiдуалiзованого i справедливого покарання.
Пiд пом"якшуючими i обтяжуючими обставинами прийнято розумiти рiзного роду фактори, якi вiдносяться до особи винного i до злочину, який вчинено, якi вiдповiдно зменшують чи пiдвищують суспiльну небезпеку злочину i злочинця, а вiдтак i ступiнь його вiдповiдальностi.[109]
Наявнiсть пом"якшуючих обставин дае суду право:
1. призначити покарання ближче до нижчоi межi санкцii статтi КК, яка передбачае злочин, в скоеннi якого визнано винним пiдсудного;
2. при наявностi альтернативноi санкцii - призначити менш важкий вид покарання, з тих якi в данiй санкцii передбаченi;
3. в силу статтi 44 КК, призначити покарання нижче найнижчоi межi санкцii статтi, що передбачае злочин, який було вчинено;
4. перейти, керуючись ст.44 КК, до iншого бiльш м"якого виду покарання, в порiвняннi з тим, який вказано в санкцii статтi;
5. застосувати умовне покарання;
6. при призначеннi ВТК, в силу ст.25 КК призначити вiдбування покарання в колонii менш суворого режиму.
При наявностi обтяжуючих обставин, суд вправi:
1. призначити покарання у виглядi максимуму чи близько до максимуму санкцii статтi КК, яка передбачае злочин, що скоено;
2. при альтернативнiй санкцii - призначити бiльш важкий вид покарання з тих, якi в данiй санкцii вказанi;
3. виключити перехiд до iншого, бiльш м"якого покарання, що в санкцii не передбачений;
4. виключити застосування умовного засудження;
5. застосувати, в силу ст.25 КК, бiльш суворий вид ВТК при засудженнi особи до позбавлення волi.
Проаналiзована мною слiдчо-судова практика свiдчить про те, що найбiльше в справах про хулiганство зустрiчаються такi пом"якшуючi обставини, як: добровiльне вiдшкодування завданоi шкоди; вчинення злочину в станi сильного душевного хвилювання, що визване неправомiрними дiями потерпiлого; вчинення злочину неповнолiтнiм; щире розкаяння та допомога в розкриттi злочину.
Добровiльне вiдшкодування шкоди полягае у тому, що винний добровiльно, в результатi усвiдомлення своеi неправильноi поведiнки вiдшкодовуе потерпiлому чи органiзацii нанесену хулiганськими дiями шкоду. Таке вiдшкодування шкоди може мати мiсце як одразу ж пiсля вчинення злочину, так i до чи в ходi судового розгляду, але до винесення судом вироку.
Вчинення злочину пiд впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомiрними дiями потерпiлого вважаеться пом"якшуючою обставиною, якщо:
1. стан сильного душевного хвилювання у виного мав мiсце пiд час вчинення ним злочину;
2. такий стан був викликаний неправомiрними дiями iншоi особи (осiб), наприклад, фiзичним, або психiчним насильством, образою, iншим приниженням честi i гiдностi винного тощо;
3. злочин винним вчинено по вiдношенню саме до тiеi особи, неправомiрнi дii якоi викликали у винного стан сильного душевного хвилювання.[110]
Вчинення злочину неповнолiтнiм (не виповнилось 18 рокiв) визнаеться пом"якшуючою обставиною, тому що формування неповнолiтнього як особистостi ще не завершилось (емоцiйно-вольова сфера його психiки ще не набула стiйкостi, вiн немае належного життевого досвiду, сталих соцiальних орiентирiв) i вчинення злочину, як правило, тiею чи iншою мiрою зумовлено даними факторами.[111]
Щире розкаяння мае мiсце мае мiсце в тих випадках, коли особа повнiстю визнае свою вину у вчиненому злочинi, дае своiй поведiнцi належну оцiнку i дiйсно готова нести передбачену законом вiдповiдальнiсть. Щиро розкаятись винний може як на стадii попереднього розслiдування, так i пiд час судового розгляду.
Сприяння розкриттю злочину полягае в тому,що винний в будь-якiй формi подае допомогу органам правосуддя в з"ясуваннi тих обставин вчинення злочину, якi мають iстотне значення для повного його розкриття.[112]
Серед iнших пом"якшуючих вину обставин, що найбiльш часто зустрiчаються в судовiй практицi про хулiганство,е наступнi: подання щодо особи виключно позитивних характеристик, поганий стан здоров"я, наявнiсть на утриманнi непрацездатних членiв сiм"i, добровiльна праця по лiквiдацii наслiдкiв аварii на ЧАЕС, притягнення до кримiнальноi вiдповiдальностi вперше.
Обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть особи, наведенi в ст.41 КК Украiни. Перелiк цих обставин е вичерпним, тому суд у вироку не вправi посилатись на iншi обтяжуючi обставини, не передбаченi цiею статтею (невизнання пiдсудним своеi вини, невiдшкодування шкоди тощо).[113]
Завантажити реферат