1. Функції науки загальної теорії держави і права.
2. Вибори в конституційному праві. Види виборів. Виборча система України.
3. Директор підприємства “Оболонь” підписав наказ про прийняття на роботу Квіткаєва І. слюсарем, з випробувальним строком 3 місяці. Чи передбачено законодавством України встановлення строку випробування при прийомі на роботу? Якщо так, то поясніть порядок прийняття на роботу працівників з випробувальним терміном.
1. Функції науки загальної теорії держави і права.
Предметом теорії держави і права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку й функціонування держави і права, а також система основних правових понять і категорій.
Теорія держави і права як фундаментальна теоретична наука виконує ряд специфічних функцій:
Онтологічна функція.
Виконуючи цю функцію, теорія держави і права відповідає на запитання, що таке держава й право, як вони виникли і що являють собою в даний час.
Методологічна функція.
Будучи фундаментальною наукою, теорія права й держави виконує стосовно галузевих юридичних наук методологічну функцію, задаючи їм визначений рівень, теоретичну й логічну цілісність. Узагальнюючи державно-правову практику, теорія держави і права формулює ідеї й висновки, що мають принципове значення для юриспруденції у цілому. Вони є "несучими конструкціями" галузевих і спеціальних юридичних наук, наприклад, категорії "система права", "система законодавства", "правовий інститут", "норма права" і т.д. При цьому методологія теорії права й держави формується в результаті застосування законів діалектики, філософських категорій, соціологічних закономірностей до аналізу права й держави, державно-правових явищ.
Ідеологічна функція.
Під ідеологією розуміється система поглядів і принципів тієї чи іншої групи населення, суспільства, соціального шару. Іноді для великої групи чи населення нації існує єдина ідеологія. Як приклад можна привести колишній СРСР, де існувала тільки одна ідеологія - марксистко-ленінська. Якщо взяти день сьогоднішній, то як приклад можна привести США, де існує так називана американська мрія, де кожен американець вірить, що в нього їсти шанс стати процвітаючим людиною. При втраті суспільством ідеологічного орієнтира в державі починають відбуватися смути й хвилювання, різко виростає крива злочинності. Тому теорія держави і права виробляє свого роду рекомендації, які варто застосовувати для вироблення в суспільства визначеної правової й політичної культури, не суперечній політиці, що проводиться державою. Для цієї мети держава може використовувати різні засоби й методи.
Евристична функція (від грецького слова "еврика" - відкриття).
Теорія держави і права досліджує не тільки відомі вже закономірності понять держави і права і зв'язаних із ними явищ, але і знаходить нові закономірності, породжені реаліями громадського життя.
Практично-прикладна функція.
Будь-яка держава, яким би розвитим воно ні було, чи рано пізно зіштовхується з проблемами, на які відразу відповідь важко знайти. Тоді теорія держави і права, ґрунтуючись на наявному практичному й теоретичному матеріалі, дає рекомендації як вирішити ту чи іншу виниклу проблему.
Прогностична функція.
Як нам відомо, предметом теорії держави і права є загальні закономірності виникнення, функціонування й розвитку держави і права, їхнього місця в житті суспільства і політичній системі. Вивчаючи ці закономірності, теорія держави і права прогнозує подальший розвиток цих понять, зміна державно-правової сфери, що у свою чергу дозволяє уникнути непоправних помилок.
Слід зазначити, що усі функції теорії держави і права тісно переплетені й взаємне доповнюють один одного. Лише у своїй сукупності вони дають нам повне представлення про призначення теорії держави і права.
Гносеологічна функція (функція пізнання).
Виконуючи цю функцію, теорія держави і права виробляє теоретичні прийоми й способи пізнання, що в остаточному підсумку приводить до розвитку правового пізнання.
Виявляється в тім, що в її рамках пізнаються всі державно-правові явища, у першу чергу, право й держава, процес їхнього функціонування. Важливе місце в пізнавальній діяльності належить концепціям, тобто визначеним способам розуміння, трактування державно-правових явищ. Процес пізнання права й держави лише тоді плідна, коли є не одна, а ряд концепцій по однойменних проблемах. Творчий аналіз різних концепцій, дискусії по актуальних питаннях права й держави збагачують і розвивають юридичну науку, дозволяють виробити визначений варіант по тому чи іншому питанню.
Політико-управлінська функція.
Держава і право - це політичні поняття, вони необхідні для утримання політичної влади в руках того чи іншого соціального прошарку. Для того щоб знати, як керувати державою, як користатися таким могутнім засобом впливу на маси, як право, необхідно мати наукові основи внутрішньої й зовнішньої політики, що і покликано робити теорія держави і права.
Інформаційна функція.
Виражається в передачі зведень, їхньої трансформації у знання про право й державу, правові почуття і духовні цінності на основі узагальнення отриманих даних про зміст і сутність права й держави. У свою чергу це сприяє упорядкуванню знань, приведенню їх у визначену систему по конкретних юридичних дисциплінах.
Аналітична функція.
Полягає в дослідженні діючого законодавства, у його систематичному викладі. Функція ця складається насамперед у з'ясуванні змісту закону, ретельному вивченні його змісту. Задача теорії права й держави - вивчити практику застосування закону, ефективність його впливу на ті чи інші суспільні відносини, що дозволяє з'ясувати як достоїнства, так і недоліки законодавства.
2. Вибори в конституційному праві. Види виборів. Виборча система України.
Вибори є найважливішим інститутом сучасної демократії, однієї з головних форм вираження волі народу і його участі в керуванні державними й суспільними справами, через їхнє посередництво народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення його суверенних прав по реалізації влади.
Вибори можуть бути парламентськими і президентськими; органів держави і місцевого самоврядування; черговими, повторними й позачерговими (достроковими); на альтернативній основі і безальтернативними (якщо висувається тільки один кандидат) і т. д
Вибори зв'язані зі складним комплексом суспільних відносин, учасниками яких є державу в особі уповноважених на те органів державної влади, виборчі комісії, політичні партії, виборчі блоки, громадські організації, збори виборців, трудові колективи, кандидати в депутати, їхні довірені особи, виборці й ін.
Стаття 2. Види виборів
Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замість депутатів, що вибули.
Виборча система - це сукупність упорядкованих суспільних відносин, зв'язаних із виборами органів держави і місцевого самоврядування.
У своїй основі ця система регулюється нормами конституційного права, але не зводиться лише до конституційних правовідносин. Вона регулюється і не правовими нормами - корпоративними, моральними й ін.
Завантажити реферат