Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу його затрат

Цех Прізвище Устаткування

та ініціали робітника

7.Маршрутна фотографія застосовується тоді, коли виникає потреба проаналізувати завантаженість робітників, які не мають постійних робочих місць, а виконують свої обов'язки на пересувних робочих місцях (водії, машиністи кранів, трактористи тощо) чи працюють на досить розлогих зонах обслуговування (черговий пер­сонал слюсарів, електриків, наладчики устаткування, прибиральни­ки, підсобні робітники і т.п.).

Такий вид фотографії звичайно виконується двома спо­стерігачами. Один перебуває на початку, а другий — наприкінці маршруту або зони. Можливий і такий варіант, коли спостереження веде одна людина, пересуваючись разом з рухливим робочим місцем. Якщо спостерігач один, він може, залишаючись на одному місці, фіксувати роботу кількох транспортних одиниць, реєструючи їх по­яву в одних і тих самих пунктах, що дістали назву фіксажних точок. Цей вид фотографії ще не набув широкого визнання через недостат­ню увагу до допоміжного виробництва.

8.Цільова фотографія — різновид групової фотографії. Засто­совується з метою розв'язання вузького, конкретно-цільового завдан­ня щодо оцінки якості використання робочого часу протягом певної частини робочої зміни або виконання працівниками конкретної ви­робничої функції. Наприклад, необхідно дослідити, як використо­вується (за якими напрямами) робочий час у першу або останню годину зміни, які величини втрат часу при одержанні інструментів, заготовок, креслень тощо.

Проводиться цільова фотографія здебільшого раптово, без по­передження відповідних служб і людей з метою одержання вірогідної інформації. Це дійовий засіб зміцнення трудової та виконавської дисципліни, поліпшення організації праці.

Описані вище види фотографії робочого часу звичайно здійснюються методом безпосередніх вимірів, фіксацією поточного часу з обмеженою кількістю спостережуваних об'єктів.

Якщо виникає потреба аналізу завантаження устаткування або масової фотографії з метою одержання оперативної вірогідної інформації із залученням до участі у цьому процесі мінімальної кількості спостерігачів, то найбільше виправдовує себе метод моментальних спостережень.

9.Фотографія часу використання устаткування проводиться 2-3 рази на рік з метою визначення степені завантаженості устаткування в часі. Проходячі за маршрутом, спостерігач фіксує лише дві події: "працює" або "не працює". В його завдання також входить дотримуватись методики спостереження.

Не кожне включення устаткування означає його продуктивну роботу, адже машина може працювати й на холостому ходу. Машина "працює" — це коли вона виробляє нові споживні вартості, здійснює певний технологічний процес.

Використання методу моментних спостережень дозволяє не­значними силами кваліфікованих фахівців спостерігати практично за всім верстатним парком підприємства одночасно.

10. Масова фотографія робочого часу застосовується при од­ночасному обстеженні великої сукупності працівників методом мо-меитних спостережень. Поширена на великих підприємствах, де до­статньо підготовлених фахівців.

Проведення значної кількості повторюваних масових фото­графій виправдовує себе з метою створення місцевих нормативних матеріалів з праці, обгрунтування нормативних значень підготовчо-завершального часу, часу обслуговування робочого місця, перерв на відпочинок та особисті потреби.

Хронометраж

Фотографія в усіх її різновидах дає цікаву й корисну інформацію про ефективність екстенсивного використання робочого часу протягом зміни. Чим більша питома вага корисних витрат часу, тим продуктивнішою є праця людей.

Скорочення або повне усунення непотрібних перерв v роботі подовжує корисний фонд змінного часу, проте ніяк не впливає на якість технологічних процесів, на вдосконалення прийомів І методів праці. Звичайно, якщо порівнювати питому вагу часу оперативної роботи у змінному фонді, наприклад, у токаря і гальваника, то можна з'ясувати, у кого більш завантажений робочий день. Однак наскільки інтенсивно працює певний робітник за даними фотографії вирішити неможливо. Для цього потрібен детальніший аналіз тру­дового процесу, цільове дослідження окремих видів затрат робочого часу, розчленування технологічних операцій на дрібні елементи та рсгслі.ішн хронометраж фактичних затрат часу.

Об'єктом хронометражу найчастіше виступає повторювана тех­нологічна операція або окремі її частини. За потреби може прово­дитися хронометраж затрат часу на виконання підготовчо-завершальної роботи.

Хронометраж є одним з основних способів вивчення затрат часу при виконанні циклічно повторюваних елементів операції. Хроно­метраж може проводитися з метою:

· встановлення фактичної тривалості основних і допоміжних еле­ментів виробничої операції;

· виявлення причин невиконання норм часу (виробітку), вста­новлених розрахунковим шляхом;

· виявлення і вивчення передових прийомів і методів праці для їх наступного поширення;

· одержання вихідних даних для розробки нормативів з праці;

· встановлення нових або уточнених діючих норм затрат праці.

Залежно від числа працівників, робота яких вивчається хроно­метражним способом, розрізняють індивідуальний і груповий хроно­метраж.

Індивідуальний хронометраж дозволяє вивчати трудові, процеси (операції) найгрунтовніше, з максимальною деталізацією.

Перевагою групового хронометражу є те, що він дозволяє поряд із вивченням структури і трудомісткості операції визначити реальну міру участі у колективному результаті кожного з членів бригади або ланки з метою раціональнішого поділу функцій та обов'язків.

На етапі підготовки до хронометражного спостереження не­обхідно насамперед визначити об'єкт і мету цього заходу. Ігнорування цієї вимоги може спричинити дискредитацію самої ідеї хронометражного дослідження, звести його до банального перегляду діючих норм затрат праці.

Велике значення має кваліфікація фахівця, який здійснює хро­нометражні спостереження. В його обов'язки входить глибоке озна­йомлення з призначенням і змістом технологічної операції, ор­ганізацією та оснащенням робочого місця, кваліфікацією виконавців, а також виявлення основних факторів, від яких залежить тривалість операції.

До початку безпосередніх вимірів досліджувану операцію слід розчленувати на складові відносно самостійні частини (технологічні переходи або трудові прийоми), встановити фіксажні точки, визна­чити необхідну кількість повторних вимірів часу .

Якщо хронометраж проводиться з метою встановлення обгрун­тованих норм, необхідно до його початку усунути всі перешкоди нормальній роботі, а за об'єкт спостереження брати робітника чи группу робітників із середнім рівнем виконання норм. Коли хроно­метраж проводиться з метою виявлення і поширення передових методів праці, т за об'єкт спостереження обирають передового працівника І ще кілька інших, щоб можна було порівнювати фак­тичні затрати часу, встановлювати розміри відхилень та їх причини.