Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу його затрат

Найпростіше це питання вирішується на підприємствах компанії ”Дженерал Електрик “(США): кількість вимірів поставлено у залежність від тривалості оперції (табл.1.7)

Табл. 1.7 Число хронометражних вимірів залежно від тривалості операції

В окремих випадках, коли рекомендовані вище таблиці не відповідають специфічним умовам виробництва, число потрібних вимірів n можна розрахувати за такою формулою:

,

де 2 – числовий коефіціент, що враховує ймовірність одержання вірогідного результату ( ймовірність – 0,9545), Кс – нормативний коефіціент сталості хроноряду, Р – допустима похибка результатів спостережень, %.

Якщо розрахункове число хронометражних вимірів менше 20, то його слід збільшити на 3.

До спомтереження у хронокарту заносять загальні відомості, що характеризують:

· робітника (прізвище та ініціали, табельний номер, спеціальність, стаж роботи за фахом, тарифний розряд, середній процент виконання норм).

· виконувану роботу ( назва оперції абор деталі, матеріал і маса заготовки, кількість деталей у партії).

· організацію робочого місця (тип, модель та інвентарний номер устаткування, перелік інструментів та пристроїв, планування робочого місця, порядок його обслуговування тощо);

· технологічні параметри роботи (швидкість, глибина різання, подача тощо).

За потреби у відповідному місці хронокарти робиться спроще­ний рисунок (ескіз) оброблюваної деталі.

Хронометражні виміри протягом робочого дня рекомевдуєті.'-и проводити за два прийоми: перший — за 1—1,5 години після початку зміни, другий — за 0,5—1 годину після обідньої перерви, тобто коли робітник входить у звичайний нормальний темп роботи. Закінчувати спостереження доцільно не пізніше, як за 0,5 години до завершення зміни.

Визначити тривалість окремих елементів трудового процесу можна дпома способами: безперервним і вибірковим.

За безперервного хронометражу послідовно фіксуються затра-. ти часу на всі елементи трудовога процесу від початку до закінчення операції. Цей спосіб звичайно застосовують, якщо тривалість еле­ментів операції перевищує 10 сек. У хронокарті зазначаються зміни поточного часу в рядку "П" (табл. 1.8), тобто момент закінчення одного елемента трудового процесу і початку наступною.

За вибіркового хронометражу ведеться облік часу, що його витричас робітник на окремі, заздалегідь обрані елементи трудового процесу (операції).

До цього способу спостереження звертаються здебільшого у двох випадках: колн немає потреби хронометрувати геть усю опе­рацію, а особливий інтерес становлять якихось 2—3 елементи (ручні прийоми), або коли після безперервного хронометражу один чи дна хроноряди виявилися недостатню сталими, отже виникає потреба критичного перегляду методу роботи та додаткового хронометрування.