Таким чином в ході проведеного досліду були одержані такі результати
1) Слабий, детензивний рівень НПН спостерігається у 11 з 30 учнів;
2) Помірний, чи інтенсивний рівень – у 13;
3) Надмірний, чи екстенсивний рівень – у 6.
Щодо зниженого настрою маємо такі показники:
1) Відсутність ознак зниженого настрою мають 10 випробуваних;
2) Незначне, але чітко виражене зниження настрою спостерігається у 6 випробуваних;
3) Значне зниження настрою – у 7;
4) Глибоке зниження настрою – у 5 чоловік.
Отже, можна зробити висновок, що лише третя частина випробуваних знаходиться у відносно спокійному стані перед виконанням контрольної роботи. А як мінімум у 5 чоловік спостерігається стан субдепресії чи навіть депресії, що звичайно ж не може пояснюватись лише хвилюванням з приводу успіхів у навчанні, але не слід ігнорувати впливу шкільних проблем на емоційний стан підлітка. Подібна ситуація спостерігається й щодо зниження настрою. Середня величина індексу зниження настрою даного досліду – 57,6 балу, тоді як нормативні дані отримані на 200 здорових чоловік – 40,25 балу. Тож спостерігається значне відхилення в сторону зниженого настрою, що також свідчить про перевагу сильного нервово-психічного напруження серед випробуваних.
Тож можна впевнено зробити висновок про те, що в більшості випадків заходи перевірки знань, що запроваджуються в навчальному закладі мають по відношенню до учня стресовий характер. За результатами досліду, що був представлений вище – лише третя частина випробуваних не мала суттєвих ознак нервової напруги, чи зниженого настрою. Про особистісні причини такого стану речей було говорено вище, щодо зовнішніх чинників, то в даному випадку основним являється недостатність якісної організації навчальної діяльності, що призводить до виникнення подібних реакцій.
ВИСНОВКИ
Отже, підсумовуючи результати даної роботи, присвяченої дослідженню нервово-психічної напруги й оцінці емоційного стану людини можна зробити такі висновки:
1) Нервово-психічна напруга являється захисною реакцією організму й виконує адаптивну функцію.
2) Нервово-психічна напруга виникає при наявності впливу зовнішніх (загроза, виникнення несподіваної ситуації, виконання відповідального завдання і т.д.) і внутрішніх (особистісних) факторів. Домінування одного типу факторів залежить від ситуації.
3) В разі перенапруження адаптивні реакції поступаються місцем функціональним розладам в роботі органів і систем організму, що суттєво знижує ефективність психічної адаптації.
4) Дослідно перевірено, що особливості навчального процесу, що пов‘язані зі звітністю (контрольні роботи, заліки, екзамени і т.д.) являються причиною виникнення достатньо високого рівня нервово-психічної напруги й зниження настрою в учнів. Основні причини такого стану речей:
a) Внутрішні (особистісні) – страх оцінювання, непевність у самовизначенні, недостатність інтелектуального й фізичного рівню порівняно з вимогами навчального закладу, хвилювання за результат і т.ін.
б) Зовнішні – недоліки домашнього виховання, низький рівень організації навчально-виховного процесу.
ДОДАТКИ
Додаток 2.2.1
Опитувальний лист нервово-психічної напруги (НПН)
|
Відмітка випробуваного |
Зміст ознаки |
Номер ознаки |
||||
|
Наявність фізичного дискомфорту: a) Повна відсутність неприємних відчуттів. b) Мають місце незначні неприємні відчуття, не заважають роботі. c) Наявність великої кількості неприємних відчуттів Наявність больових відчуттів: a) Повна відсутність будь-яких болей b) Болі зявляються, але швидко щезають c) Мають місце постійні болі, що заважають роботі Температурні відчуття: a) Відсутність змін у відчутті температури тіла b) Відчуття тепла, підняття температури c) Відчуття холоду, холоду в кінцівках, "ознобу". Стан м'язового тонусу: a) Звичайний м'язовий тонус b) Помірне зростання м'зового тонуса, відчуття напруги c) Значна напруга м'язів, смикання окремих м'язів (тік, тремор) Координація рухів: a) Звичайна координація рухів b) Зростання точності, легкості, координовангсті рухів під час писання чи іншої роботи. c) Зниження точності рухів, координації, погіпшення почерку. Стан рухової активності в цілому: a) Звичайна рухова активність b) Зростання рухової активності c) Різке зростання активності, неможливості всидіти на місці |
1 2 3 4 5 6 |
|||||
|
Відчуття зі сторони серцево-судинної системи: a) Відсутність будь-яких відчуттів b) Відчуття посилення серцево-судинної діяльності, що не заважає роботі c) Наявність неприємних відчуттів - часте серцебиття, відчуття стиснення, поколювання, болі в області серця. Прояви зі сторони шлунково-кишкового тракту: a) Відсутність відчуттів b) Відчуття, що швидко минають - "урчання", легкий голод. d) Неприємні відчуття - болі, зниження апетиту, нудота, спрага. e) Прояви зі сторони органів дихання : a) Відсутність відчуттів b) Збільшення глибини та прискорення дихання c) Зміна дихання - одишка, відчуття недостатнтсті вдиху, "комок в горлі" Прояви зі сторони видільної системи: a) Відсутність змін b) Помірна активізація функції c) Бажання скористатись туалетом, неможливість терпіти Стан потовиділення: a) Звичайне потовиділення b) Помірне посилення потовиділення c) Поява рясного, "холодного" поту. Стан слизової оболонки ротової порожнини: a) Звичайний стан b) Помірне посилення слиновиділення c) Сухість в роті Стан шкіряного покриву: a) Звичайний колір обличчя, рук b) Почервоніння шкіри c) Побліднення шкіри обличчя, шиї, "мармуровий" відтінок на шкірі рук. Сприйнятливість до зовнішніх подразників: a) Звичайна чутливість b) Помірне зростання чутливості до зовнішніх подразників c) Загострення чутливості, відволікаємість, фіксація на сторонніх подразниках Відчуття впевненості в собі: a) Відчуття впевненості в своїх силах b) Підвищення впевненості, віра в успіх c) Відчуття непевності, очікування невдачі, провалу Настрій: a) Звичайний настрій b) Відчуття підйому, задоволення від роботи чи іншої діяльності c) Зниження настрою, пригніченість Особливості сну: a) Звичайний сон b) Гарний, кріпкий сон напередодні c) Неспокійний, з частими пробудженнями сон впродовж попередніх ночей і напередодні Особливості емоційного стану в цілому: a) Відсутність змін в сфері емоцій b) Відчуття відповідальності, азарт, активне бажання діяти c) Відчуття страхи, паніки, відчаю Стійкість до перешкод: a) Звичайний стан b) Підвищення стійкості, здатність працювати в шумі c) Нездатність працювати при сторонніх подразниках Особливості мови: a) Звичайна мова b) Збільшення мовної активності, покращення якості мови c) Порушення мови - довгі паузи, заїкання, тихий голос Загальна оцінка психічного стану: a) Звичайний стан b) Стан зібраності, готовності до роботи c) Відчуття втоми, апатії, зниження психічного тонуса Особливості пам'яті: a) Звичайна пам'ять b) Покращення пам'яті c) Погіршення пам'яті Особливості уваги: a) Звичайна увага b) Покращення здатності до концентрації уваги c) Неможливість сконцентруватися, відволікання Кмітливість: a) Звичайна кмітливість b) Підвищення кмітливості c) Розгубленість Розумова працездатність: a) Звичайна розумова працездатність b) Підвищена розумова працездатність c) Швидке розумове втомлення Прояви психічного дискомфорту: a) Відсутність незвичайних відчуттів з боку психіки в цілому b) Відчуття підйому психдіяльності c) Різко виражені порушення в роботі психіки Ступінь поширеності ознак напруги: a) Одиничні, слабо виражені ознаки b) Виражені ознаки напруги, що не заважають а покращують діяльність c) Велика кількість неприємних ознак напруги, що заважають роботі Частота виникнення станів напруги: a) Відчуття напруги практично ніколи не розвивається b) Деякі ознаки напруги розвиваються тільки у дійсно критичних ситуаціях c) Ознаки напруги розвиваються часто Тривалість стану напруги: a) Не більш ніж декілька хвилин b) Напруга минається одразу після закінчення критичної ситуації c) Не минається ще тривалий час після закінчення критичної ситуації Загальний ступінь вираженості напруги: a) Відсутність (слабий ступінь) напруги b) Помірно виражені, чіткі ознаки напруги c) Різко виражена, надмірна напруга |
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 |
|||||
|
|
||||||
Σ =
Завантажити реферат