Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Корран та Сунна - святий переказ та святе письмо мусульман

Реферати / Релігія / Корран та Сунна - святий переказ та святе письмо мусульман

 

2. Коран і ранній іслам

Іслам зародився в Аравії в VII столітті нашої ери. Походження його ясніше, ніж походження християнства і буддизму, тому що воно майже із самого початку висвітлюється письмовими джерелами. Але і тут багато легендарного. За мусульманською традицією, засновником ісламу був пророк божий Мухаммед, араб, що жив у Мецці; він нібито одержав від бога ряд «одкровень», що записані у священній книзі Коран, і передав їх людям. Коран - основна священна книга мусульман.

Рівень пізнання основ мусульманської релігії дуже різний в різних шарів населення й у різних країнах традиційного поширення ісламу. Усякий мусульманин знає арабське звучання і зміст символу віри релігії ісламу: "немає ніякого божества, крім Аллаха, і Мухаммед - посланник Аллаха". Тут коротко виражені два головних догмати ісламу: існує єдиний, один, і вічний усемогутній бог - Аллах; своїм посланником Аллах обрав араба з Мекки, Мухаммеда, через нього бог передав людям текст священної книги - Корана, його руками він заснував громаду віруючих (умма). За 14 століть з невеликої групи Аравії вона перетворилася в багатомільйонну масу людей різних національностей, різних мов, різних соціальних шарів і культурних орієнтаций.

Зв'язок віри з традиційним життям був характерний для ісламу за всіх часів, але особливо очевидним він постає сьогодні, коли ідеологи і політики, що виступають під гаслом ісламу, намагаються якнайбільше людей оголосити мусульманами тільки тому, що вони дотримуються багатьох звичаїв своїх батьків.

У сучасному розумінні іслам – і релігія, і держава через активне втручання релігії в державні справи.

"Іслам" у перекладі з арабського означає покірність, "мусульманство" ( від арабського "муслім" ) – відданий Аллаху.

Засновником ісламу є арабський "пророк" Мухаммед (Мухаммад чи Магомет), вплив якого на загальну долю людства важко переоцінити, тому на цій історичній особистості треба зупинитися особливо.

Велич бога - Аллаха - виражено в багатьох формулах, добре відомих усім мусульманам і часто повторюваних ними в мові, молитвах, побутових вигуках, а також що постійно зустрічаються у витонченій в'язі арабського письма, на пам'ятниках мусульманської архітектури в Азії, Африці, Європі й Америці: "Аллаху акбар" - "Аллах наймогутніший!" і т.д.

Основні догмати ісламу складались поступово, та й досі в них є розбіжності між різними напрямками мусульманства. Взагалі цих догматів п'ять: 1) вчення про єдинобожжя; 2) віра у божу справедливість та правосуддя Аллаха; 3) визнання пророчої місії Мухаммада та пророків, що йому передували; 4) віра у воскре­сіння, Судний день та потойбічний світ; 5) вчення про верховну владу (імамат-халіфат). Перші чотири догмати спільні для всіх мусульман. Питання про верховну владу — головний предмет розбіжностей між різними течіями.

Найкоротший виклад головного догмата ісламу міститься у 112 сурі (главі) Корану: "В ім'я Аллаха милостивого, милосердного! Скажи: "Він - Аллах єдиний, Аллах могутній. Не народжував і не був породжений, і не було нікого подібного йому, ніколи". По мусульманській доктрині, люди, що не сповідають іслам, - "невірні", серед них іудеї і християни виділяються особливо, як ахль-аль-китаб, тобто "люди Писання". Відповідно до Корану вони вірять нібито в того ж бога, що й мусульмани. Цей бог і їм посилав своїх посланників - Адама, Ноя, Авраама, Мойсея (Мусу), Ісуса (Ісу), але Мухаммед вище їх. Однак люди спотворили і забули те, чому ті вчили. Тому Аллах і направив людям Мухаммеда, свого останнього пророка, з божим словом - Кораном. Це була як би остання спроба наставити людей на праведний шлях, останнє попередження, після якого повинен настати кінець світу і Суд, коли всім людям буде віддано по їхніх справах - вони потраплять у райські сади чи в пекельний вогонь. Існують ангели і злі духи (джини), утім, останні, що перейшли в іслам із древньоарабских вірувань, не завжди злі, вони теж перебувають під владою бога і виконують його волю.

Аллах зображується в Корані як істота з чисто людськими моральними якостями, але в чудовому ступені. Він то гнівається на людей, то пробачає їх; одних любить, інших ненавидить. Як і іудейський і християнський боги, Аллах заздалегідь передбачив долю одних людей до праведного життя і майбутнього блаженства, інших - до беззаконня і загробних мук. Проте, в Корані, як і в Євангелії, бог багаторазово йменується милостивим. Найважливіша якість Аллаха - це його могутність і велич. Тому найважливіше догматичне і моральне розпорядження в Корані - це вимога повної, беззастережної покірності людини волі Аллаху.

3. Історія людства по Корану

У Корані відсутне представлення про людину як "вінці утвору", а також про поступовість розвитку життя на Землі, її біосфери і тим більше ноосфери - сфери людського розуму.

Відповідно до Корана, створенню Аллахом людини передував акт створення їм ангелів і джинів, його небесної крилатої опори. У суре "Ангели" про це сказано: "Хвалу Аллаху, творцю небес і землі, створившему ангелів посланниками, що володіють крилами подвійними, потрійними і четверными. Він збільшує в утворі, що йому завгодно" (К., 35:1); він "створив джинів з чистого вогню" (К., 55:14); "з вогню пекучого" (К., 15:27). І все-таки акту створення людини Аллах, судячи по викладеному в Корані древнеарабскому сказанню, додає особливе значення. Навіть після того як їм був виліплений свого роду манекен людини і залишилося лише його оживити, Аллах вирішив обговорити свій учинок з раніше ним створеними многокрылыми помічниками. Деякі з новітніх коментаторів намагалися углядеть у цьому "обговоренні" ознака особливої демократичності всевишнього.

Тим часом, якщо виходити з Корана, це "обговорення" чи "рада", "бесіда", "змагання" з "верховним сонмом" ангелів виглядає дуже деспотично. У всякому разі, у цьому "обговоренні" не почувалося якої-небудь терпимості, уваги до скликаного ангельського сонму, навіть ознаки толерантності. Творець заздалегідь визначив своє рішення і, вислухавши єдиного що возражали, відразу суворо покарав його.

Коран у декількох сурах повертається до цього епізоду, але щораз викладає усього лише сухий конспект, як би канву розповіді про "раду". Так, у суре 38 читаємо:

"От сказав господь твій ангелам: "Я створюю людину з глини. А коли я його завершу і вдуну в нього від мого духу, то упадіть, поклоняючись йому!" І упали ангели всі разом, крім Ібліса[З цього аята (38:74) виходить, що Ібліс - з ангелів, а, згідно аяту 48 18-й сури Корана, "був він із джинів". Намагаючись знайти вихід з цього протиріччя, автори тафсиров приводять складні "доводи", по одним з яких Ібліс - з ангелів, але судячи з його вчинків - із джинів, а по іншим - він по природі своєї джин, але жив серед ангелів і навіть командував тисячами з них.], - він загордився і виявився невірним.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали