Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

Але для організацій бодай одного сектора економіки існує ще додаткова умова виживання на ринку. Принаймні так вважає Рон Зоммер, голова Ради директорів “Дойче Телеком”. Він говорить про виникнення нового супер-сектора, іменованого TIMES. Ця абревіатура розшифровується у перекладі з англійської як Телекомунікації, Інформаційні технології, Мультимедіа, Розваги та послуги Безпеки.

Зокрема, Зоммер зазначає: “досвід США свідчить, що на крупному ринку інновації можуть бути запроваджені швидше й економічніше. Нам в Європі необхідний крупний ринок для того, аби повністю скористатися можливостями, що їх надають нові технології, зокрема наступний стрибок технології – мобільна комерція.

Потрібен дуже великий обсяг інвестицій. Їх повернення напряму пов’язане з розміром ринку, який і виграє від запровадження інновацій. Для інвестування мільярдів в інноваційні технології потрібні підприємства, що мають суттєвий фінансовий базис.

Можливість утримувати взятий темп є такою ж важливою, як і інфраструктурні інвестиції, оскільки такий рівень розвитку може окупатись лише на довгострокові основі. Це є однією з причин, через яку розмір компанії – ключовий фактор в умовах виживання ринку, що швидко розвивається”. 39

Проте Зоммер не наполягає на універсальності застосування цього принципу. Він звужує сферу його дії до TIMES-сегменту ринку: Позиція “не велика компанія змітає малу, але швидка випереджає повільну” більше не є правдою, принаймні не в нашій галузі, – каже він. Сьогодні для того, щоб вижити, компанія має бути і крупною, і швидкою.

Початок процесу злиття компаній було покладено першим об’єднанням, здійсненим згідно законів доби Інтернету. Time Warner, найбільший і найвідоміший у світі медіа-конгломерат, фактично був поглинений компанією AOL, постачальником послуг Інтернету, якому всього кілька років. Це свідчить, наскільки різко баланс корпоративної влади зсунувся під впливом інформатизації.

Якщо ж говорити про виробництво загалом, а не лише про TIMES, слід зазначити ще кілька особливостей, що їх принесла Мережева Доба економіки.

Ще у 80‑ті роки західні дослідники економічної ефективності впровадження інформаційних технологій виявили “парадокс продуктивності” 40, який означає, що в результаті цього впровадження продуктивність на об’єкті зростає дуже мало. 41

Нові дослідження, проведені 1996‑97 року дали пояснення цьому парадоксу. Ефект від впровадження проявляється здебільшого в іншій якості – наприклад, у збільшенні споживчої вартості вироблюваного продукту, у пришвидшенні економічного зростання тощо. 42

Більш точно специфічні параметри гіперпросторової економіки описані економістом і футуристом Кевіном Келлі, одним з редакторів журналу Wired. Келлі звів ці параметри до дванадцяти нових особливостей (чи правил) сучасного економічного середовища. Наведемо найбільш значущі.

По‑перше, поява в мережі небагатьох нових додаткових об’єктів може суттєво збільшити позитивний ефект для всіх користувачів. Ця риса мережевої економіки прямо суперечить двом з найфундаментальніших аксіом доби індустріальної економіки: 1. Цінність пов’язана з рідкісністю, і 2. Велика кількість речей знижує їх вартість.

По‑друге, організаціям доводиться повсякчасно видозмінюватись, аби не опинитися в становищі “найкращого у світі експерта у швидко відмираючій технології”.

По‑третє, старе швидко руйнується й виникає нове, і так знову й знову. Генезис ширяє над хаосом (поетичне формулювання шумпетерівської творчої руйнації).

Що ж до парадоксу продуктивності, то Келлі не переобтяжує себе і читача зайвим клопотом. “Не варто зациклюватись на продуктивності, про це мають піклуватись роботи. В епоху, коли машини забезпечуватимуть виробництво і робити “чорну” роботу, для людини питання “як зробити цю роботу правильно і добре” зміниться питанням “яка робота, що її слід робити, є правильною й доброю”.

Виміряти традиційними мірками продуктивність відкриттів і творчості неможливо. Не вирішуйте проблеми, шукайте нові можливості. Мережева економіка грає на руку людським устремлінням: повтори, копіювання, автоматизація знецінюються, а оригінальність, уява, здатність до творчості зростають в ціні”. 43

Нові можливості і нова вартість з’являються і в стосунках між компанією та особою. Основний вид взаємин між виробником і споживачем в Епоху Мережевого Інтелекту – навчання44. Акт покупки у дедалі більшій кількості випадків означає виникнення довгострокових стосунків між продавцем і покупцем. 45

Поряд з цим, споживач вже не той: він очікує від фірм товарів високої якості, екологічно чистих, що постачаються без зволікань, за низькими цінами, з щонайкращим обслуговуванням, з повним усвідомленням відповідальності перед суспільством. 46

Більше того, з переміщенням до гіперпростору торгівля позбавляється потреби як у посередництві, так і практично повністю – у фізичній торгівельній інфраструктурі. Будівлі з цегли й цементу, котрі залишаться, муситимуть стати дуже принадними, аби туди бодай хтось заходив. 47

Але з труднощами зіткнуться не лише ті, хто не зумів переміститися до гіперпростору, але й модернізовані віртуальні учасники ринку. Досі не встановлено юрисдикції щодо оподаткування оборудок в Інтернеті. І хоча мережеві організації можуть боротися проти ідеї оподаткування в Інтернеті, мабуть, цього все ж не уникнути. Дійсно, якщо суттєва частка економіки переміститься до Інтернету, уряди змушені будуть наполягати на доступі до оборудок, аби наповнювати бюджет. 48

Проте ми наполягаємо на тому, що про будь-який зиск для держави може йтись лише по тому, як віртуальна економіка стане на ноги. Наразі ж єдиним правильним підходом є протекціонізм, що діятиме протягом формування нової економіки. Показовою в цьому плані є позиція Всесвітньої торгової організації, яка на початку 1998 року ухвалила рішення звільнити від обкладання митом дані й програмні продукти, придбані й доставлені за допомогою Інтернету. 49

Щодо національних економічних рішень та їх результатів для країни та окремих компаній, то досвід Ірландії, як на нас, дуже придався б українській економіці. Не гаятимем місця на системний економічний аналіз – це значно краще вийде у фахових економістів. Ми лише хочемо подати такий собі калейдоскоп подій, мозаїку фактів, що є найбільш показовими і цікавими для української аудиторії.

Головною темою всіх ілюстрацій є створення сприятливого інвестиційного клімату. Можливо, ірландський уряд таки несповна розуму і зовсім не турбується про державну безпеку та захист національних інтересів, проте зиск Ірландія від такої легковажності, як побачите самі, отримує чималий.