Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання

Перелік скорочень, умовних символів

абз. – абзац;

ЗЕД - зовнішньоекономічна діяльність;

ІРЛ – індивідуальний режим ліцензування;

КпАП – кодекс про адміністративні порушення;

КК – кримінальний кодекс;

КМ – Кабінет Міністрів;

МЗЕЗ – Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків;

МВБУ – Міжбанківська валютна біржа України;

НБУ – Національний банк України;

п. – пункт;

пп. – підпункт;

ст. – стаття;

США – Сполучені Штати Америки;

ч. – частина;

Реферат

Дана робота складається із сторінок, у тексті зустрічаються скорочення типу ЗЕД, КК.

При написанні дипломної роботи було використано джерела.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, перелік посилань, список використаної літератури.

Мета роботи: висвітлення та аналіз юридичної відповідальності в сфері валютного законодавства; виявлення недоліків та проблем застосування на практиці норм, що регулюють валютні відносини.

Задачі роботи:

1) дослідити розвиток нормативної бази, регулюючій валютні відносини;

2) проаналізувати чинне законодавство в сфері валютного регулювання;

3) дати характеристику основним нормативним актам валютного регулювання;

4) дати характеристику кримінальної відповідальності в сфері валютного регулювання;

5) дати характеристику адмінистративної відповідальності в сфері валютного регулювання;

6) висвитити спеціальні санкції за порушення зовнішньоекономічної діяльності.

Об`єкт дослідження: юридична відповідальність в сфері валютного регулювання.

Предмет дослідження: різноманітних видів юридичної відповідальності, котрі застосовуються до порушників валютного законодавства.

Методи дослідження: логіко-правовий, системний, порівняльно-правовий, метод аналізу та синтезу, співставлення.

Основні терміни: зовнішньоекономічна діяльність, юридична відповідальність, валютне законодавство, резиденти, нерезиденти, уповноважені банки, валюта, валютні цінності.

Зміст

Вступ

Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання

I Правові засади валютного регулювання в Україні

I.1 Розвиток та формування нормативної бази регулюючої

валютні відносини

I.2 Аналіз юридичної відповідальності по діючому

законодавству в сфері валютного регулювання

II Відповідальність за порушення валютного законодавства

II.1 Характеристика кримінальної відповідальності

ІІ.2 Адміністративна відповідальність

ІІ.3 Спеціальні санкції

Висновки

Перелік посилань

Перелік літератури

I. Правові засади валютного регулювання в Україні.

I.1 Розвиток та формування нормативної бази, регулюючої валютні відносини.

Вітчизняна система валютного контролю і валютного регулювання сформована за досить суперечливих і важких соціально-економічних умов. На процес її становлення впливав ряд негативних чинників, зокрема, розрив традиційних господарських зв'язків між республіками колишнього Радянського Союзу, різке падіння виробництва, постійне зростання інфляції тощо.

Нормативно-правові умови управління валютною сферою були закладені ще прийняттям 16 квітня 1991 року Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1). В цьому Законі вперше були сформульовані такі поняття як валютні кошти, валютні цінності, зовнішньоекономічна діяльність (далі — ЗЕД), іноземна валюта та інші. Наприклад, Закон ототожнював поняття валютні кошти і валютні цінності і визначав, що це:

- іноземна валюта готівкою;

- платіжні документи (чеки, векселі, тратти, акредитиви) в іноземній валюті;

- цінні папери (акції, облігації, бони, векселі та інші) в іноземній валюті;

- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також цінні папери номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.

Поняття «іноземна валюта» Закон визначав як:

- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, монети, білети державної скарбниці), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;

- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та у міжнародних розрахункових одиницях;

- кошти у грошових одиницях іноземних держав та у міжнародних розрахункових одиницях, які знаходяться на рахунках, вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами(2).

Також цим Законом встановлювались основні принципи, види, основи, ЗЕД, були визначенні суб'єкти, а також органи державного регулювання ЗЕД. Так стаття 9 «Закону про ЗЕД» (3) визначала, що найвищим органом здійснюючим державне регулювання ЗЕД, є Верховна Рада України.

Також до органів державного регулювання ЗЕД входили ще: Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, а також органи місцевого управління (стаття 10) (4). Треба визначити, що в цей перелік контролюючих органів Антимонопольний комітет і Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі були введені лише у 1995 році.

В розділі 6 Закону України «Про ЗЕД» (5) була визначена відповідальність суб'єктів ЗЕД; Згідно із статтею 33 було встановлено, що у сфері ЗЕД, що визначається цим та пов'язаними з ним Законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

- майнова відповідальність;

- кримінальна

Згідно із Законом (6) майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

В результаті прийняття цього Закону первинні господарські ланки отримали право на самостійну участь в галузі валютних відносин.

Що до безпосерднього валютного контролю, то він почав здійснюватись в Україні відразу після проголошення її незалежності та виходу з рубльової зони у листопаді 1992 року. Саме з листопада 1992 року по березень 1993 року формувалась правова система валютного регулювання.

Головним документом у цій сфері цього періоду став Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року (далі — Декрет) (7). Він регулює операції з валютними цінностями, визначає статус валюти України, як єдиний законний засіб розрахунків на території України, встановлює загальні принципи валютного регулювання, як-то: обов'язкове ліцензування при здійсненні валютних операцій, а також обов'язкове декларування валютних коштів, функції державних органів та установ кредитно-фінансового характеру при регулюванні та здійсненні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного законодавства тощо.

Стаття 1 Декрету (8) визначає терміни, що в ньому використовуються. Вони дещо відрізняються від тих, що дає Закон України «Про ЗЕД» Так під валютними цінностями Декрет розуміє:

- «валюта України»;

- «грошові знаки у вигляді банкнот, білетів державної скарбниці, монет, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилученні або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що в обігу, кошти на рахунках, вкладах у банківсько-кредитних установах на території України»;