Документи планування

Враховуючи календарі змагань і кліматичні умови, вчитель визначає по­рядок проходження навчального матеріалу. Якщо у школі працює декілька вчителів, бажано, щоби в усіх класах було обрано однаковий порядок вивчення розділів програми. Це дає змогу поліпшити експлуатацію матеріальної бази школи і планувати позаурочні форми занять (передусім змагання). Визначив­ши порядок проходження програми, вчитель обирає спосіб планування.

Відомо три способи планування розділів шкільної програми: паралель­ний, послідовний І змішаний. За паралельного проходження розділів матеріалу в уроки одночасно включають матеріал із різних розділів (див. Комплексні уроки). Послідовне проходження розділів практикується у старших класах і передбачає почергове вивчення вправ легкої атлетики, спортивних ігор, гім­настики тощо (див. Предметні уроки). Змішане планування проходження навчального матеріалу передбачає комбінацію першого і другого способів, тобто деякі розділи вивчаються паралельно, інші — окремо. За будь-якого способу планування матеріал Із лижної підготовки і плавання завжди вивча­ється концентровано.

Кожен із названих способів має свої переваги і вади. Питання про те, якому з них надати перевагу, розв'язуйте, враховуючи вік учнів, їхню підго­товленість, етап навчання, кліматичні умови, матеріальну базу. Проте пам'ятайте: паралельне проходження матеріалу прогресивніше. Воно дає змо­гу ефективно здійснювати навчання, створюючи умови для тривалого використання засобів, сприяючи формуванню стійких навичок. За законами нервової діяльності, утворені тимчасові зв'язки інтенсивно згасають у перші години І дні після вивчення нового. Багаторазове, сконцентроване в часі по­вторення вправи вповільнює процес згасання утворених рефлекторних зв'язків Водночас засвоєне значно повільніше забувається Це дозволяє посту­пово збільшувати Інтервали між заняттями без шкоди для міцності та якості засвоєних знань, умінь І навичок І лише після засвоєння вправи на рівні навички можна повторити й спочатку через урок, згодом через декілька уро­ків І, нарешті, перейти до епізодичного повторення вивченої та закріпленої вправи протягом навчального року І періоду навчання у школі

Аналогічним чином, Із певними застереженнями, необхідно діяти під час розвитку фізичних якостей

Крім цього, таке планування врізноманітнює уроки, робить їх цікавими, але потребує ретельної підготовки та відповідної матеріальної бази

Графік навчальпо-виховної роботи належить до перспективного планування.

У графу "Зміст навчального матеріалу" (див відповідний рисунок) учи­тель вносить вправи з програми Ігри І контрольні тести для визначення рівня розвитку фізичних якостей Запис вправ бажано подавати одним рядком.

У графу "Теоретичні відомості" вчитель записує лише загальні питан­ня, наприклад, правила безпеки на уроках, Інформацію щодо значення вправ для підвищення працездатності, гігієнічні вимоги Дані щодо методики са­мостійних занять І техніки учні отримують під час опанування основних, підготовчих І підвідних вправ

"Виховні завдання" можуть плануватись як до групи вправ, так І до кож­ної вправи Так, вправи з розділу легкої атлетики сприятимуть формуванню позитивного ставлення до занять, а під час вивчення вправ Із розділу спорти­вних Ігор створюються найсприятливіші умови для поглиблення почуття колективізму, розвитку уваги до дій партнера І суперника

Наступні графи — це номери уроків Згідно з навчальним планом у кожно­му класі треба провести по 70 уроків Проте, враховуючи святкові дні та Інші непередбачені обставини, рекомендуємо планувати не більше 64 уроків. В основі планування лежать серн уроків, І бажано, щоби вони розміщува­лись у межах чверті

Сери уроків рекомендуємо формувати так, щоб раціонально поєднувати різні значення завдання Так, вивчення нового матеріалу поєднується Із за­вданнями повторення І закріплення Визначаючи в серп кількість уроків для вивчення І закріплення, варто дотримуватися відомого в теорії фізичного ви­ховання положення про те, що закріплення рухових дій вимагає 50-75% загальної кількості часу, необхідного для його засвоєння

Навколо стрижневих вправ групуються вправи для розвитку фізичних якос­тей (рухливі Ігри, естафети, смуги перешкод, спеціально-підготовчі та загально розвиваючі вправи) Всього таких вправ в уроці може бути від 8 до 12

Виправдовує себе також планування на кожну серію уроків 3-4 фронталь­них домашніх завдань

Безпосереднє планування навчального матеріалу за уроками досягається шляхом розміщення певних умовних позначок у клітинках, що відповіда­ють конкретним вправам і номерам уроків. Пропонуємо використовувати такі позначки: безпосередня підготовка до розучування, повторення найважливі­ших вправ для певної серії уроків (П); попереднє розучування (ПР); поглиблене розучування (Р); закріплення (3); удосконалення (У); контроль (К); домашнє завдання (ДЗ). Якщо матеріал використовується на уроці у вигляді стрижневого, то проставляються великі букви, якщо у вигляді допоміжного, — малі букви. Щоправда, різні вчителі користуються різними позначками (кольоровими, штриховими, символічними тощо).

Перевірка якості графіка здійснюється по горизонталі і по вертикалі.

По горизонталі до нього висуваються такі вимоги:

• дотримання наступності засвоєння матеріалу всередині розділів і між ними;

• забезпечення випереджаючого розвитку фізичних якостей;

• поступове підвищення функціональних можливостей організму учнів;

• періодичне повторення вправ на уроці й у самостійних заняттях для міцного засвоєння;

• забезпечення системи контролю за ходом навчального процесу. По вертикалі річний план повинен забезпечити:

• використання різноманітних засобів для формування оптимально­го емоційного стану учнів;

• різнобічний вплив на опорно-руховий апарат і функції організму;

• оптимальне розумове, фізичне і координаційне навантаження;

• відповідність обсягу навчального матеріалу тривалості уроку.

Примірні плани, що часто публікуються в журналах, не радимо викорис­товувати у готовому вигляді. У кращому випадку, вони можуть стати орієнтиром для пошуку власних шляхів вирішення завдань фізичного виховання.

Пам'ятаймо, що готовий сценарій практичної педагогічної діяльності не може передбачити всіх можливих ситуацій і нюансів, на які вчитель натрапляє щодня. У кожній з них учитель повинен діяти самостійно, вирішуючи кожен раз нові практичні педагогічні завдання. Для того, щоби відтворити досвід, його треба осмислити. Проте копіювання взірця без розуміння його суті призво­дить, зазвичай, до невдач, а Інколи може скомпрометувати навіть найпередовіший досвід. Звідси випливає завдання — бути належно підготовленим, щоби самостійно осмислити досвід і творчо сприйняти його на рівні ідеї.

Творчість — це не окрема сторона педагогічної праці, а найсуттєвіша і найнеобхідніша її характеристика. Творчість — це здатність бачити, ставити і оригінально вирішувати педагогічні проблеми, швидко орієнтуватись у не­передбачених педагогічних ситуаціях. Творчий процес педагога необхідно розглядати як діяльність, спрямовану на вирішення навчально-виховних завдань у мінливих умовах, під час якої педагог втілює у спілкуванні з дітьми оптимальні, органічні для педагогічної індивідуальності рішення. Отже, твор­чість — це не те, що ми робимо, а те, як ми це робимо.