Учитель фізичної культури як дослідник

У дослідженнях аналізують різні типи документів За способом фіксації інформації вони можуть бути

• друковані постанови І рішення, газетні статті, методичні розроб­ки І рекомендації тощо,

• аудіо- і відеозаписи (первинні — з "натури" І вторинні),

• рукописні документи робочі плани, конспекти, графіки, щоденни­ки, протоколи змагань тощо За типом авторства документи можуть бути

• державні закони, програми, Інструкції І розпорядження, вимоги, накази тощо,

• громадські рішення, Інструкції, рекомендації, статути, які мають особливе значення в Історичних дослідженнях,

• особисті конспекти, анкети, звіти, мемуари, які вимагають критич­ного погляду, зважаючи на їх суб'єктивізм

Ефективність опитування залежить від того, чи хоче і чи може респон­дент кваліфіковано, об'єктивно І щиро відповідати на поставлені запитання Тому в процесі проведення опитування варто спрямувати зусилля на те, щоб одержати правильні І повні відповіді

Найпоширеніші способи опитування анкетування, Інтерв'ю, бесіда

Анкетування — це метод одержання Інформації шляхом письмової від­повіді респондентів на систему стандартизованих відповідей анкети

Інтерв'ю — це метод одержання Інформації шляхом усних відповідей респондентів на систему стандартних питань, що ставляться дослідни­ком усно

Бесіда — це метод одержання Інформації шляхом двостороннього або багатостороннього обговорення питання, яке цікавить дослідника

Принципової різниці між видами опитування немає Інтерв'ю та бесіда проводиться за заздалегідь розробленим планом, який у процесі дослідження

може змінюватися шляхом поглиблення й уточнення ЦІ методи можуть використовуватися за малої вибірки обстежуваних

Найпоширенішим способом опитування є анкетування, оскільки воно

• є доступним основній масі дослідників,

• дозволяє охопити великий масив респондентів,

• робить можливою математичну обробку одержаних даних У наукових дослідження використовують різні види анкетування За об'єктом залучення розрізняють

• цілковите (суцільне) опитування, коли ним охоплюють всю гене­ральну сукупність обстежуваних,

• вибіркове, якщо до опитування залучаються окремі респонденти За способом спілкування використовують

• особисте, коли дослідник контактує з респондентами У свою чер­гу особисте анкетування може бути груповим І індивідуальним,

• заочне, яке, у свою чергу, може бути поштовим та роздаї ковим При цьому дослідник повинен вирішити проблему повернення ан­кет, для чого при роздачі чи висилці питальника треба персонально звертатись до респондентів, пояснити мету анкетування, вкласти в листа конверт зі зворотньою адресою, висловити готовність поді­литися результатами опитування Анкета складається з трьох частин

• вступної, в якій вказується установа, від якої дослідник проводить опитування, визначаються завдання дослідження І його значення для теорії І практики фізичного виховання та роль респондента в цьому процесі, запевнення в анонімності (якщо анкета анонімна), прави­ла заповнення І способи повернення анкети,

• основної частини, яка містить питання анкети,

• демографічної частини, яка включає паспортну характеристику респондента

При цьому питання основної частини з певною умовністю можна об'єд­нати у три групи

До першої групи (вони І застосовуються першими) входять питання, що ставлять за мету включити респондента в роботу, "розім'яти" його

До другої групи входять питання, спрямовані на вирішення завдань до­слідження

Питання третьої групи допомагають деталізувати відповіді на попередні питання І контролювати правильність відповідей на попередні питання,

Питання анкети класифікуються за різними ознаками, а саме

За змістом питання можуть бути

• про факти, відповіді на які дають Інформацію про дії людей тепер І в минулому та їхні результати,

• про мотиви, відповіді на які дають інформацію про причини тих чи інших дій І їх оцінку (чому респондент робить так?).

• у свою чергу, останні за ситуацією можуть бути:

• безумовні, відповіді на які констатують ставлення до реальної си­туації, в якій перебуває респондент (наприклад, учителя запитують, чи подобається йому професія педагога);

• умовні, які формулюються для уявної ситуації, в якій респондент не перебуває, але міг би перебувати (наприклад, запитують студен­та, чи хотів би він у майбутньому стати тренером або вчителем). За формою викладу питання поділяють на:

• відкриті (вільні), якщо формулювання не обмежує рамки відповіді;

• закриті, які передбачають набір варіантів відповідей. При цьому на­бір відповідей може бути за принципом—"так", "ні" та змістові відпо­віді, які визначають причини ставлення людини до тих чи інших подій, явищ, предметів (наприклад: '1Що Вас приваблює в роботі вчителя?");

• напівзакриті, що поєднують перший і другий варіанти запитань;

• прямі, які формулюються в особистій формі ("Що Ви думаєте про .?'1);

• опосередковані, наприклад: "Дехто вважає . А як думаєте Ви?"). Укладаючи питальник будь-якого змісту бажано дотримуватися певних правил, серед яких:

• питання повинні відповідати завданням дослідження та враховува­ти рівень підготовленості респондентів;

• за будь-якого опитування не варто ставити питання, на які респон­денти не хотіли б відповідати;

• питання повинні бути чітко і грамотно сформульовані;

• сукупно питання повинні складати певну систему, а не випадковий набір;

• формулювання питань повинно спонукати респондентів до корот­ких і ясних відповідей.

Перш, ніж розпочати масові опитування, треба перевірити якість анкети на невеликій кількості респондентів, щоби:

• уточнити зміст запитань та їх формулювання;

• переконатися, що система питань є повною і сприятиме виріщецню завдань дослідження;

• виявити зайві, незначущі запитання, їх оптимальне число;

• уточнити послідовність постановки питань;

• визначити найважчі питання;

• виявити питання, що можуть виникнути у респондентів, та причи­ни небажання відповідати на окремі з них;

• визначити, чи зрозумілі респондентам правила заповнення анкет