Вдосконалення способів хімічних досліджень дало змогу розкривати «секрети» готування ліків, що їх автори тримали в таємниці (наприклад, оподельдок, доверів порошок, єрусалимський бальзам, фовлерів розчин та ін.). Працюючи над цією проблемою, фармацевти запропонували багато методів, які склали струнку систему аналізу, і створили аналітичну хімію. Фармацевт Мор (1806—1879 рр.) розробив методи об'ємного аналізу (його ім'я носять багато приладів: терези, бюретки, піпетки, затискачі, крани і т. д.), Тромсдорф — методи дослідження води і т. д.
Застосування аналітичних методів дослідження при вивченні діючих речовин рослинних матеріалів привело до розквіту хімії рослин (фітохімії); це сприяло підвищенню ефективності ліків, спрощенню їх виготовлення, що дало поштовх розвиткові лікарської промисловості. Німецький хімік Юстус Лібіх (1803—1873) і лікар-хімік Велер (1800— І882) довели, що можна одержувати в лабораторії сполуки, які раніш вважали специфічним продуктом діяльності живих істот.
Лікарське обслуговування в Західній Європі здійснювалось приватними аптеками, які мали в себе лабораторії, а також аптеками монастирськими, державними і благодійними.
Із розвитком хімії виробництво цілого ряду ліків переноситься в лабораторії чи на спеціальні заводи. Так виникає фармацевтична промисловість. З аптечних лабораторій утворилося багато світових фірм («Шерінг» — Німеччина, «Берроус — Белкам» — Англія, «Парк — Де-віс» Америка і багато інших). Аптеки чимраз більше реалізують патентовані засоби.
Заводський характер виробництва повільно позначався на внутрішньоаптечній технології ліків. До XIX ст. багато фармакопей західних раїн містять прописи: теріяки, кашки, цукерки, консерви, згущені соки, оцет, мед та ін. Готували їх в аптеках ручним способом.
Завантажити реферат