Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Вексель

Основними функціями індосаменту є передаваль­на, гарантійна та легітимаційна.[24]

Передавальна функція полягає в тому, що за допо­могою індосаменту всі права, що витікають із векселя, переносяться від однієї особи (індосанта) на нового кредитора (індосатора). Так як всі права за векселем пов'язані з володінням документом, індосамент повинен бути доповнений врученням. В результаті індосування векселя з'являється новий власник векселя — його дер­жатель. Він отримує право вимагати від платника-акцеп­танта обумовлену у векселі суму грошей у встановлений термін, право вимоги по відношенню до попереднього кредитора і будь-якої іншої особи, що поставила на векселі свій підпис, у випадку несплати або неакцепта векселя платником (право на регресні вимоги), а також право переуступити вексель іншій особі. Індосатор не замінює собою попереднього держателя, а є самостій­ним вексельним кредитором. Його право вимоги до век­сельного боржника незалежне від прав його поперед­ників і базується виключно на володінні векселем і здій­сненому індосаменті. Здійснення індосаменту не завж­ди пов'язане з передачею права власності на вексель. Індосамент може мати тільки передоручительний харак­тер або здійснюватися з метою застави векселя. У цьо­му випадку до держателя не переходить право власності на вексель. Він має право здійснювати усі дії з метою отримання платежу за векселем і примусового стягнен­ня, але передати вексель далі він може тільки у поряд­ку передоручительства. Відмінність передоручительного індосаменту від заставного полягає в тому, що держа­тель за передоручительним

індосаментом отримує суму векселя для свого індосанта, а держатель за заставним векселем має право направити отриману суму або її частину на погашення виданого ним індосанту кредиту, що забезпечений заставою векселя. Гарантійна функція індосамента полягає в тому, що після передачі векселя індосант сам стає перед індосатором у положенні век­сельного боржника, який відповідає згідно з законом за акцепт і платіж за векселем. Індосант гарантує ново­му держателю, що платник належним чином акцептує і сплатить вексель, а якщо він цього не зробить, то індо­сант сам оплатить вексель. Тобто індосамент створює в особі індосанта нового вексельного боржника. Усі індо­санти разом з трасантом є солідарними гарантами пе­ред держателем, у зв'язку з чим по мірі збільшення кількості індосаментів зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною відповідальністю за векселем, і тим самим підвищується цінність векселя. Але на відміну від трасанта, який є головним гарантом платежу за векселем, індосант може звільнитися не тільки від відповідальнос­ті за акцепт, але також і від відповідальності за платіж шляхом включення у свій індосамент застереження «без звороту», «без гарантії» або подібної відмітки. Відповідальність індосанта як боржника другого поряд­ку настає у випадку зверненої до нього регресної вимо­ги, для якої необхідне здійснення протесту у неакцепті або неплатежі. Індосант може звільнити держателя від необхідності здійснення протесту шляхом застереження на векселі «без витрат», «без протесту», але засте­реження діє тільки по відношенню до цього індосанту і не зв'язує інші сторони за векселем.

Важливе значення має легітимаційна функція індосаменту. Законність прав вексельного кредитора грунтується на послідовності ряду передавальних написів.

Ряд індосаментів, для того щоб вважатися послідовним та безперервним, має розпочинатися з підпису ремітента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватися іменем тієї особи, яка була вказана в попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту кожна особа, що володіє векселем, може індосувати його своїм підписом, не порушуючи при цьому послідовності індосаментів, оскільки в цьому випадку вважається, що векселедержатель придбав вексель на підставі бланкового передавального напису.

Кожний наступний передавальний напис, як правило здійснюється під попереднім, але безперервність ряду індосаментів може бути встановлена й за датами індосаментів. У будь-якому випадку послідовність ряду індосаментів визначається виключно за зовнішніми формальними ознаками. Необхідна лише зовнішня тотожність між підписом індосанта та найменуванням особи, вказаної у попередньому індосаменті.[25]

2.3. Акцепт і аваль векселяів, вирішення спірних питань.

Письмовою згодою платника на оплату векселя є акцепт.

Цією дією платник (трасат) приймає на себе зо­бов'язання сплатити вексель у встановлений строк. Ак­цепт ставиться в лівій частині лицьової сторони вексе­ля і виражається словом: «Акцептований» або іншими по­дібними за змістом словами: «Прийнятий», «Заплачу», «Згоден», «Зобов'язуюсь заплатити» і т. п. Для дійс­ності акцепта він обов'язково повинен бути підписаний платником. Простий підпис платника також означає ак­цепт векселя.

Ініціатива пред'явлення векселя до акцепту завжди надходить від векселедержателя, але саме пред’явлен­ня до акцепту може бути здійснене будь-якою особою, у якої знаходиться вексель (наприклад, банком).[26]

Пред'явлення векселя до акцепту може бути прове­дене у будь-який час, починаючи з дня його видачі і за­кінчуючи моментом настання платежу, вексель може бути пред'явлений до акцепту і акцептований навіть піс­ля настання строку платежу, і боржник відповідає за ним так, як і у випадку прийняття векселя до строку. У випадках, коли вексель підлягає сплаті «в стільки-то часу від пред'явлення» або в силу вказівок векселедав­ця чи індосантів повинен бути пред'явлений до акцепту у визначений строк, обов'язковим є датування акцепту. При відсутності дати акцепту векселедержатель пови­нен посвідчити це упущення своєчасним здійсненням протесту, щоб зберегти свої права проти індосантів і проти векселедавця. В інших випадках акцепта прос­тавлення дати не є обов'язковим.

Боржник не має права вимагати залишення у себе векселя для акцепта, але має право вимагати пред'яв­лення йому векселя повторно, наступного дня після першого пред'явлення. Якщо після цього строку не бу­де прийняття, то вексель вважається неприйнятим.

Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовле­ним, але він може бути частковим, тобто боржник зго­ден сплатити тільки частину суми. Наприклад, вексель в сумі 10 тисяч гривень може бути частково ак­цептований наступним записом: «Акцептований в сумі 5 тис.грн.». Платник в цьому випадку відповідає за уплату в строк лише суми, зазначеної ним в акцепті, а держатель має право після здійснення протесту в част­ковому неакцепті пред'явити регресні вимоги до вексе­ледавця і інших відповідальних осіб про дострокову сплату неакцептованої вексельної суми. Усяке інше за­стереження в акцепті рівнозначне відмові у ньому. Але акцептант відповідає згідно зі змістом свого акцепту. Наприклад, якщо платник в акцепті вказує «Акцептова­ний, але платіж 14 травня 1999 р.», в тей час як строк платежу був зазначений на векселі 3 травня 1999 р., то таке застереження рівнозначнае відмові у акцепті век­селя з первісним текстом. У цьому випадку векселедержатель може опротестувати вексель у неакцепті і пред'явити регресні вимоги векселедавцю чи індосан­там, або при настанні строку (14 травня) пред'явити вексель до платежу акцептанту, який несе відповідаль­ність за платіж саме згідно зі змістом свого акцепту.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали