Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі

Реферати / Економіка / Альтернативні теорії міжнародної торгівлі

1. Гіпотеза імітаційного лагу.

2. Теорія життєвого циклу товару Майкла Познара.

3. Теорія перехресного попиту Ліндера.

4. Теорія реверсу факторів виробництва.

5. Теорія економії на масштабі Кемпа.

1. Теорія монополістичної конкуренції Кругмана.

2. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі.

Парадокс В.Леонтьєва став могутнім каталізатором не тільки багаточисельних спроб емпірично перевірити правильність теоретичних концепцій міжнародної торгівлі, але й значною мірою стимулював подальший аналіз загальних передумов участі країни в міжнародному торговельному обміні та факторів, які визначають структуру її експортних та імпортних потоків.

Такі теоретичні пошуки ведуться сьогодні в двох основних напрямках:

1) поглиблення положень неокласичної теорії, зміна або пом'якшення вихідні припущень існуючих концепцій, наближення їх до економічної дійсності.

2) нові альтернативні теорії, що беруть до уваги економічні змінні, які не аналізуються в класичній та неокласичній теорії. Ці теорії називаються альтернатив­ними, оскільки їх автори пояснюють причини та наслідки участі окремої країни в міжнародному торговельному обміні з інших позицій, ніж традиційний аналіз Хекшера— Оліна.

Слід також зазначити, що в альтернативних теоріях багато уваги надається попиту та його детермінантам, недосконалій конкуренції, ролі технологій та ефектові масштабів виробництва.

Гіпотеза імітаційного лага (imitation lag hypothesis).

В аналізі міжнародної торгівлі ідея імітаційного лага була вперше використана Майклом Познером (Michael Posner) у 1961 році. Сама концепція виходить з того, що одна й та сама технологія не завжди одночасно викорис­товується в різних країнах, а її переміщення від країни до країни вимагає певного часу. Внаслідок цього одна країна може користуватись тим чи іншим технологічним нововведенням, тоді як до іншої країни це нововведення ще не дійшло. До того ж фірми—власники певного «ноу-хау» не зацікавлені в тому, щоб їхні технологічні новації якомога швидше ставали загальним надбанням. Це заперечує одне з визначальних вихідних припущень теорії Хекшера—Оліна, а саме, тези про використання в усіх країнах однакової технології виробництва однойменних товарів.

Візьмемо дві країни: А та В. Припустимо, що завдяки зусиллям науковців та виробничників у країні А з'являється якийсь новий продукт. Відповідно до концепції імітаційного лага фірми країни не можуть одразу розпочати його виробництво.

Імітаційний лаг – це проміжок часу (наприклад, п'ять місяців або 2 роки) між моментом появи даного продукту в країні А та моментом, коли виробники країни В зможуть випустити його на свій національний ринок. Лаг включає період вивчення нової технології та її освоєння, час на придбання необхідних ресурсів, відповідне технічне переозброєння виробництва, сам час виробництва та випуску товару на ринок.

Зрозуміло, що імітаційні лаги відрізняються в залежності від специфіки галузі, а для однойменних галузей у світовому господарстві різниця в імітаційних лагах зумовлюється національними відмінностями виробництва.

Як бачимо, наше визначення лага відноситься до сфери виробництва. Разом з тим другою складовою частиною концепції є поняття лага попиту (demand lag).

Лаг попиту – це проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.

Існування цього лага зумовлюється психологічними (вірність споживачів певним товарам або фірмам-виробникам, інерція в сприйнятті нових технологій та речей тощо), технічними (несвоєчасна та неповна інформація про новий продукт та його споживчі якості, можливі сфери застосування) та іншими причинами. Очевидно, що, як і виробничий лаг, лаг попиту може варіюватися в залежності від галузі та національних умов виробництва.

Визначальним елементом концепції М. Познера є порівняння імітаційного лага з лагом попиту. Якщо, наприклад, імітаційний лаг становить 18 місяців, а лаг попиту — 6, то чистий лаг становитиме 12 місяців (тобто імітаційний лаг мінус лаг попиту). Протягом цього періоду країна А найактивніше експортуватиме даний (новий) товар в країну В. До цього періоду в країні В реального попиту на товар немає. Після його закінчення фірми країни В самі вироблятимуть даний товар та поставлятимуть його на внутрішній ринок, що, очевидно, призведе до зменшення експорту з країни А.

Теорія життєвого циклу продукту (product cycle theory).

Важливе місце серед альтернативних концепцій міжнародної торгівлі посідає теорія життєвого циклу продукту (або продуктового циклу), основні положення якої були розроблені Реймондом Верноном (Raymond Vernon) у 1966 році. Ця теорія безпосередньо базується на концепції імітаційного лага в тій частині, яка стосується аналізу запізнення передачі (дифузії) нових технологій у міжнародних масштабах.

Теорія продуктового циклу розглядає взаємозв'язок між життєвим циклом типового нового продукту та міжна­родної торгівлі. Треба відзначити, що дослідження Р. Вернона стали своєрідною відповіддю на результати емпірич­них перевірок теорії Хекшера—Оліна на прикладі США. В центрі аналізу Вернона перебуває продукт промислового виробництва, який уперше з'являється в США. На його думку, типовий новий американський продукт (товар) має дві основні характеристики:

1) він призначається для задоволення потреб населення з високими доходами, оскільки порівняно з іншими країнами США характеризуються більш високим рівнем добробуту;

2) припускається, що застосування нового про­дукту дозволяє зберігати працю, тоді як його виробництво є порівняно капіталомістким. Таке припущення було зроблено тому, що на час дослідження Вернона США вважалися країною з відносним дефіцитом праці як фактора виробництва.

Традиційно теорія продуктового циклу розділяє час існування нового товару на три частини (або цикли).

Етап 1 - поява нового продукту на ринку (new product stage) — новий продукт з'являється на внутрішньому ринку США і споживається лише на території цієї країни. Така національна концен­трація виробництва пояснюється тим, що і попит на товар сконцентровано в межах кордонів США. Тому фірми-виробники зацікавлені зосередити свою діяльність саме там, де можна швидко і безпосередньо визначити реакцію споживача на свої товари та врахувати її в своїй подальшій виробничо-комерційній діяльності. До того ж на цьому етапі якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, оскільки фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. Очевидно, що в такому випадку новий продукт не потрапляє в міжнародний обмін.

Етап 2 — етап зрілості продукту (maturing product stage) — характеризується формуванням певних загальних стандартів нового виробу, визначенням його основних характеристик та технологічних процесів вироб­ництва. На цьому етапі з'являється й швидко зростає попит на товар з боку іноземних споживачів. Разом з тим попит на товар у міжнародних масштабах обмежується регіоном розвинутих країн, оскільки, за визначенням, даний товар призначено для задоволення потреб споживачів з високим рівнем доходу. Іноземний попит та економія на масштабах виробництва стимулюють експорт товару на ринки розвинутих країн.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2019 україномовні реферати та навчальні матеріали