При повторних КС частота різноманітних ускладнень, пов'язаних з оперативним утручанням, коливається від 15% до 25% (Ю.М. Блошанского, 1992; В.И. Кулаков, И.В. Прошина, 1994; Б.Л. Гуртовой. А.И. Ємельянова, А.П. Никонов, 1998). Збільшується частота ушкодження сечового пухиря, характерні такі ускладнення, як продовження розтину, поранення судинного пучка, сусідніх органів черевної порожнини (Ю.М. Блошанский, 1992; В.И. Кулаков і соавт.,1997; В.Н.Сєров, А.М.Абубакирова, 1997; В.И. Грищенко, В.В. Лазуренко, 1998; Kirkinen P, 1988;
Tadesse E; Adane M; Abiyou M, 1996 ).
У структурі післяопераційних ускладнень гнійно-септичні ускладнення займають істотне місце і частота їхній виникнення не має тенденції до зниження (С.Я. Сольский, С.В. Артамонов, 1998; В.И. Кулаков, Е.А. Чернуха, Л.М. Комиссарова і соавт., 1997; О.Г. Фролова, 1997; Е.А.Чернуха, 1997).
Операція КС дотепер подає реальну погрозу здоров'ю матері, пов'язану, насамперед, із ростом гнійно-септичної захворюваності в післяопераційному періоді, частота якої коливається від 15 до 75% (##В. Я. Голота і соавт., 1979,1987; ##Б. Л Гуртовий і соавт., 1981, 1982; ##Г. К. Степанковская, С. Я. Сольский, 1982; Е А. Ланцев, 1989;
Грохольский В.А., 1989; Nice С, Feeney A, Godwin P et al, 1996). Дослідження Nice С, Feeney A, Godwin P et al. (1996) показали, що число піхвових дослідженні і рівень инфицирования строго коррелируют.
За даними закордонних авторів післяопераційні септичні ускладнення спостерігаються від 11,2 до 20,8% випадків (Onsrud L, Onsrud M, 1996).
Можливість розвитку нозокомиальной інфекцій реально при абдоминальном родоразрешении. При цьому рівень септичних ускладненні складає 40-45% (Handersen E, Love EJ, 1995).
При ургентном КС частота септичних ускладнень складає від 32.9% до 62.7%, при плановому - від 8,3 до 28% (Lewis DF, Otterson WN, Dumiiboo DR, 1990).
Незважаючи на удосконалення техніки операції і використання потужних антибактериальных і засобів, що иммунокорригують, у даний час частота ускладнень при загоєнні ран після абдоминального кесарева перетину залишається досить високої і коливається в межах 15-45% (В.И. Кулаков, Е.А. Чернуха, Л.М. Комиссарова і соавт., 1997; Ф.П. Смекуна, В.А. Туманова, И.Р. Зак, 1991; L Milasinovik, G Cetkovik et al, 1997). Найбільше стабільним ускладненням є перитоніт (0. 5-1%), що виник в основному в результаті недостатності швів на матці (A Mahmoud, S Silapaswan, ДО ДО Lin et al., 1996). Все це ставить перед акушерами-гінекологами серйозну проблему оптимізації формування рубця на матці, від якого залежить результат завершення операції і прогноз для таких вагітностей і родів. В даний час немає єдиної думки про те, що є більш оптимальним: використання дворядного або однорядного, узлового або безупинного шва. Аналіз сучасної закордонної і вітчизняної літератури покзав, що превага варто віддавати безупинному однорядному шву, для відновлення цілісності матки; при цьому викрил, дексон і їхні аналоги мають перевагу перед кетгутом (В.И. Кулаков, Е.А. Чернуха, Л.М. Комиссарова і соавт., 1997; Б.М. Венцковский, 1998; А, Ш. Коридзе, Ш.Ш. Херодинашвили, Т.И. Асатиани, 1998; Л.1. 1ванюта, С.0. 1ванюта, 1998).
Не менше актуальними є віддалені наслідки абдоминального родоразрешения. КС викликає зниження фертильности, збільшення частоти невынашивания вагітності; призводить до розвитку альгодисменореи, порушення менструального циклу, змін у сексуальній функції. У післяопераційному періоді жінки страждають: болями насподі живота, що не піддаються лікуванню, нейроэндокринными порушенням. Крім того, при збільшується частота эктопической вагітності, росте відсоток ускладнень, пов'язаних із даною вагітністю і родів, зростає частота патології плаценти і погіршуються перинатальные показники (Е.А.Чернуха, 1997; Т.Г. Романенко, 1998; Л.М. Юр'ева, С.М. Ясшковська, 1998; С.О. Швиденко, 1997; Е. Hemminki,1996; A Mancuso, V Palmara, E Crea, A Maimone, 1996).
Операція КС є причиною розвитку таких не частих, але серйозних ускладненні, як эндометриоз рубця і передньої черевної стінки, ці наслідки порушують стан хворого і потребують хірургічного втручання (VJ Baron, MM Moreno, RD Ortega, AA.Kably, 1997; AZ Grozdz, 1996; A Kafkasli, RR Franklin, D Sauls, 1996,0 Kaplan, L Abramov, 1995;V Tanos, SO Anteby, 1994).
Рідкісним, але грізним для життя і здоров'я є розвиток эктопической вагітності в рубці, що у свою чергу, спричиняє такі ускладнення, як кровотеча і розривши матки (PA Godin, S Basil, J Donnez, 1997; H Roberts, С Kohlenber, V Lanzarone, H Murray, 1998).
Дані ряду дослідників указує на те, що КС є також чинником ризику розвитку такого ятрогенного ускладнення, що инвалидизирует, як пузирно-матковий свищ. У 90% жінок із цією патологією в анамнезі КС, причому частота даного ускладнення прямо пропорційна кратності повторних операції. (Р Kirkinen, 1988; R Afriat, JM Casanova, G Bercau, 1997; M Jozwik, M Jozvik, W Lotocki, 1997;).
Більшість дослідників на підставі особистого досвіду прийшли до висновку, що повторне КС не є єдиним методом родоразрешения, тим більше що поранення сусідніх органів, якірні розірвання нижнього сегмента при витягу плоду, патологічна крововтрата, гнійно-септичні ускладнення, тромбоэмболические ускладнення бувають частіше, а материнська смертність - значно вище, чим при першому КС (Ю.М. Блошанский, 1992). (1-3).
Надзвичайною ситуацією варто вважати збільшення показників материнської захворюваності і смертності в післяопераційному періоді.
Дані літератури свідчить про те, що материнська смертність(МС) після операції КС у 12-13 разів вище, чим після родів через природні пологові шляхи і складає від 0.7% до 3.8% (Onsrud L, Onsrud M, 1996; Chen LH, Tan KH, Yeo GS, 1995; Rachdi R, Mouelhi C, Fekin MA, Massoudi L, Brahim H, 1994; CG Zorlu, N Danisman, T Caglar et al., 1996; АН Sultan, SL Stanton, 1996). Ці дані узгодяться з результатами вітчизняних авторів, що вказують на те, що ризик смерті матері при КС у 10-26 разів вище, чим при родах через природні пологові шляхи і коливається від 0,02 до 3,9%. (Е.А. Чернуха., Л.М. Комиссарова, 1986; Е.А. Ланцев, 1989; В.В.Черная ,Ф.С. Такунов, 1989; Ю.М. Блошанский, 1992; С.В. Коханевич, Й.Я. Геревич, А. А, Суханова та сшвю, 1998).
Материнська летальність за даними Ю.М. Блошанского (1992) при абдоминальном родоразрешении складає 20,4%про, мертворождаемость 10,9%про і рання неонатальная смертность-9,2%о. Природно, причиною втрати дітей явилася не сама операція КС, а сполучення чинників, що є показанням до операції.
За даними О.Г. Фролова (1997) МС після абдоминального родоразрешения складає біля 0.18% і обумовлена кровотечею, гестозами, послеродовым сепсисом, розірванням матки, анестезиологическими ускладненнями, тромбоэмболией легеневої артерії, емболією околоплодными водами. Исследования В.И. Краснопольского і соавт. (1997) показали, що основними причинами материнської смертності після операції КС є гнійно-септичні ускладнення, що не мають тенденції до зниження, незважаючи на удосконалення методів операції і тактики ведення послеродового періоду.
Завантажити реферат