Друге явище, що відчутно впливає на розпізнавання смислового центру висловлювання, а отже й предмета висловлювання, пресуппозиція. Цим терміном ми називаємо явище смислової суміжності, котре приводить до випущення окремих мовленнєвих компонентів і водночас "компенсації" смислу, втрачуваного в результаті випущення.
Поняття пресуппозиції (пресуппозицій) характеризується неоднозначним змістом. Цей термін вживають у таких значеннях: уявлення мовців про природні відношення між подіями; умови ефективності мовленнєвого акту, семантична детермінація одного слова або висловлення іншим словом чи висловлюванням, уявлення мовця про ступінь обізнаності адресата мовлення й т.п.[75] Названі характеристики швидше відображують природу пресуппозиції, причини її виникнення. В.О.Звягінцев дає визначення пресуппозиції в таких аспектах: "це опосередковуюча ланка між моделлю лінгвістичної компетенції й моделлю комунікативної компетенції"[76], далі - "сукупність передумов, задоволення яких необхідне, щоб висловлювання було правильно зрозуміле, і які утворюють своєрідний "підтекст" висловлювання”[77]. Поряд з аналогічним розумінням пресуппозиції Г.В.Колшанський пропонує використання цього терміна також у значенні "спосіб семантичного аналізу тексту , що грунтується на певних припущеннях і прогнозуванні семантики слів, словосполучень і речень, які входять до тексту”[78]. Цілком виправдовує себе найменування пресуппозицією й самого розглядуваного явища та способу семантичного аналізу, що розкриває характер цього явища. Взагалі ж вивчення пресуппозиції лише розпочато, тому все, що стосується його природи, різновидів, прагматичної ролі, становить безумовний інтерес. В основі пресуппозиції, як уже зазначалося, лежить поняття про логічну суміжність певних повідомлень, що виникає на основі асоціативного мислення. Так, якщо про щось говориться як про предмет повідомлення, то мається на увазі, що він (цей предмет) є в наявності, існує; якщо дається одне з посилань та умовивід, то це свідчить, що друге посилання мається на увазі; якщо даються обидва посилання, то може матися на увазі висновок і т.д. З’ясування таких фактів у тексті необхідне для того, щоб установити істинний характер зв’язаності, меж повідомлення, характер самого повідомлення. Без урахування пресуппозиції уявлення про всі ці характеристики тексту буде неповним. Проникнення в сутність пресуппозиції виробляє розуміння її можливостей відходу від прямолінійного викладу. Виявлення фактів пресуппозиції корисне також для вибору побудов, які мають резерви ощадливої й водночас об’ємної інформації. Порівняйте застосування їх у замітках: Псков. На заводі зубчастих коліс, що випускає автоматичні коробки швидкостей верстатів з програмним управлінням, різні деталі й механізми для верстатобудівної промисловості, шириться боротьба за. економію та ощадливість; Спір довкола розташованих у Східно-Китайському морі островів Сенкаку, повідомляється у пресі, спалахнув із новою силою; Лісабон. Вступ Португалії до "Спільного ринку" неминуче потягне за собою розорення середніх і дрібних підприємств країни. У першому прикладі йдеться про стан справ на заводі зубчастих коліс, існування якого мається на увазі з такого повідомлення; в другому - повідомляється про вияв із новою силою певної дії, що, знову ж, має на увазі її наявність; у третьому - повідомлення про можливі наслідки дії передбачає планування, звершення цієї дії. Така властивість мовних одиниць використовується не лише на початку тексту, а й у будь-якій його частині. Це дає змогу випускати в тексті цілі речення, в результаті чого стає менш чітким характер переходу від одного речення до іншого. Звернення до пресуппозиції виявляє істинну суть відношень. Розглянемо приклад: .Меморіал створений па місці воїнського поховання, що опинилося нині в кільці житлових кварталів. .По бетонній стелі, встановленій на братській могилі, немовби по сірому осінньому небу, летять журавлі . Перехід від першого речення не має безпосереднього зв’язку: про стелу в першому реченні не йшлося. Та на основі пресуппозиції (й подальшого роз’яснення, без якого навіть можна було обійтися) ми розуміємо, що на братській могилі встановлена стела. Таким чином, відновлюється послідовність повідомлення ( .меморіал створений на місці воїнського поховання - на братській могилі встановлена стела - По бетонній стелі .), яка дає змогу певним чином аналізувати відношення і зв’язки речень у тексті. Факт еліптичності відображений тут і в постановці трикрапки, що передає перервність зв’язку речень і, крім того, переводить повідомлення в нову тональність - лірично забарвлену.
Необхідність зважати на пресуппозицію особливо настійно дає про себе знати, коли випускається основний компонент висловлювання про предмет мовлення, а його зміст (а значить, і сам предмет мовлення) мислиться за супровідною частиною. Порівняйте: Чебоксари, "Шупашкар" . Цим стародавнім іменням столиці Чувашії названо новий, один із найбільших у Поволжі, універмаг. Він побудований виробничим об’єднанням "Завод промтоварів". Підприємство багато чим допомогло у виготовленні демонстраційних стендів та іншого торговельного обладнання. Радує самобутнє оформлення, будівлі.
"Шупашкар" розташований на проспекті Тракторобудівників. Ця магістраль особливо багата новобудовами соціально-культурного призначення. Тут зведені висотний лікарняний комплекс, санаторій-профілакторій, Будинок побуту. Аналізуючи повідомлення, виявляємо, що всі речення слугують для того, щоб у деталях розповісти про новий універмаг (навіть останнє речення, котре характеризує проспект, де стоїть універмаг, непрямо підпорядковане цьому загальному завданню). Наведений фрагмент криє в собі вихідний смисл: у столиці Чувашії збудовано новий великий універмаг. Ось цей зміст і є основним, можливості його відтворення пояснюються дією пресуппозиції. "Документований" же аналіз тексту показує, що реальна його форма і являє собою супровідну частину висловлювання про предмет мовлення Це дає можливість об’єктивно розглядати й кваліфікувати конкретний склад синтаксичних елементів комунікативної одиниці.
Розгляд будови реального висловлювання про предмет мовлення, яке, зокрема, має просту конструкцію, дає змогу спостерігати конкретну мовленнєву одиницю, що слугує безпосередньо цілям комунікації. Просте висловлювання про предмет мовлення не тільки перебуває у співвіднесеності з елементарним висловлюванням, а й характеризується виразними комунікативними особливостями: поряд із основною, ядерною частиною містить супровідні елементи, що посилюють ефект спілкування, ступінь донесення інформації, її вплив (на основі провідного повідомлення).
Звернемо також увагу на певні труднощі, що виникають у деяких випадках формального визначення смислових центрів у висловлюваннях про предмет мовлення, які звичайно пов’язані із застосуванням прийомів публіцистичного впливу. Виявлення причин, що породжують ці труднощі, допомагає їх подоланню. Особливу значущість для аналізу будови висловлювання має з’ясування контекстуальних відношень між елементами висловлювання, котрі до них входять. Це своєрідна анатомія конструктивної взаємодії елементів висловлювання (а в семантико-синтаксичному плані ця взаємодія відображує взаємодію речень, котрі входять до складу елементарних висловлювань), яка розкриває функціональні позиції кожного з них, їхню співвіднесеність із цілою побудовою. Ми бачимо, що навіть просте висловлювання в публіцистичному тексті має розгорнуту, розгалужену структуру (це стосується не лише аналітичних, а й інформаційних жанрів), бо кожне таке висловлювання здебільшого містить інтерпретувальну частину, що допомагає в осмисленні основної інформації, посилює її соціальне сприйняття.
Завантажити реферат