Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля

Так, на контролі в середньому за три роки досліджень вміст білка становив 13%. Найбільше його було при внесенні 4,5 т/га ОМД – 14,5% та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив (N90P120K45) – 14,2%. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3 т/га ОМД вміст білка зріс порівняно з контролем на 4,6 і 9,2%, а еквівалентної кількості мінеральних – на 3,1 та 7,7%. Внесення бурого вугілля суттєво не позначилося на рівні білка у зерні – в цьому варіанті його було стільки, як і на контролі (13,1%).

Поряд із загальним нагромадженням білка, у міру достигання зерна змінюється співвідношення між окремими фракціями запасних білків. Нашими дослідженнями встановлено, що внесення ОМД “ТЕКОС-2” сприяло збільшенню кількості альбуміну, глобуліну та гліадину і деякому зменшенню глютеніну.

Найвищий вміст сирої клейковини спостерігався при внесенні 4,5 т/га ОМД – 29,7% тоді як на контролі 26,3%. У варіанті, де вносили еквівалентну кількість мінеральних добрив (N90P120K45), вміст клейковини становив 29,4%. Застосування 1,5 і 3т/га ОМД сприяло зростанню вмісту клейковини порівняно з контролем на 5,7 й 9,9%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – на 4,9 та 9,1%. При внесенні бурого вугілля клейковини було стільки, як і на контролі.

Хлібопекарська якість тіста визначається не тільки кількістю, але й якістю клейковини. Так, у наших дослідженнях індекс деформації клейковини (ІДК) на контролі досягав 99 одиниць. Найнижчим він був у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 85 одиниць. При застосуванні еквівалентної кількості мінеральних добрив ІДК становив 88 одиниць. У варіантах, де вивчали вплив 1,5 і 3,0 т/га ОМД показники ІДК були 94 та 89 одиниць, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 94 й 90 одиниць. При внесенні бурого вугілля індекс деформації клейковини не підвищувався порівняно з контролем і становив 98 одиниць.

Сила борошна значною мірою залежить від вмісту білка, сирої клейковини, якості клейковинного комплексу, розрідження тіста. В наших дослідженнях на контролі сила борошна була 196 Дж. Найвищий цей показник у варіанті, де вносили 4,5 т/га ОМД – 273 Дж. При внесенні еквівалентної їм кількості мінеральних добрив сила борошна становила 266 Дж.

Таким чином, внесення ОМД “ТЕКОС-2” виявилося ефективнішим ніж еквівалентної кількості мінеральних добрив. Застосування ОМД у дозах 1,5-4,5 т/га сприяло одержанню зерна ярої пшениці з вищим вмістом білку на 1,5-2,3% та клейковини на 0,8-1,1% порівняно з еквівалентною кількістю мінеральних добрив.

ПІСЛЯДІЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА “ТЕКОС-2” ПРИ ВИРОЩУВАННІ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ

Внесення ОМД “ТЕКОС-2” під попередник вико-вівсяної сумішки позитивно впливало на одержання стабільних урожаїв доброї якості. Так, найвищий урожай зеленої маси вико-вівсяної сумішки забезпечувало внесення під попередник однорічних трав 4,5 т/га ОМД – 30,7 т/га при врожайності на контролі 25 т/га. Післядія еквівалентної кількості мінеральних добрив (N90P120K45) зумовила одержання 29,8 т/га зеленої маси, що на 0,92 т/га нижче порівняно з ОМД. Застосування 1,5 т/га ОМД під попередник однорічних трав сприяло підвищенню порівняно з контролем урожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки на 1,93 т/га, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 1,47 т/га. Післядія 3 т/га ОМД забезпечила зростання врожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки порівняно з контролем на 16,6% (4,16 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 11,4% (2,87 т/га). Слід зазначити, що внесення 1,5 т/га бурого вугілля під попередник однорічних трав суттєво не позначилося на врожайності вико-вівсяної сумішки – приріст урожаю до контролю у цьому варіанті становив 0,16 т/га, або 0,72%.

Таким чином, внесення ОМД “ТЕКОС-2” під попередник вико-вівсяної сумішки виявилося ефективнішим порівняно з традиційними мінеральними добривами. Післядія 1,5-4,5 т/га ОМД сприяла одержанню приросту врожаю зеленої маси вико-вівсяної сумішки 1,93-5,65 т/га, що на 16-24% більше порівняно з еквівалентною кількістю мінеральних добрив.

БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШКИ

Ефективність кормових угідь залежить від родючості ґрунту, вологості, строків, доз і форми застосування добрив безпосередньо під кормові культури та в сівозмінах. Нашими дослідженнями встановлено, що на якість вико-вівсяної сумішки великий вплив мали не тільки умови вирощування, але й післядія добрив, внесених під попередник однорічних трав.

Так, вміст сирого протеїну на контролі становив 12%. Найвищим цей показник був у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД та еквівалентної їм кількості мінеральних добрив, і відповідно становив 13,9 і 13,5%. При внесенні бурого вугілля під попередник однорічних трав вміст протеїну виявився на рівні контрольного варіанта.

Клітковина входить до складу стінок клітин і характеризується високою стійкістю під час окислення, а також нерозчинністю в звичайних органічних розчинниках. У наших дослідженнях найвищий вміст клітковини в зеленій масі вико-вівсяної сумішки виявлено на контролі – 36,9%. Післядія 1,5 т/га бурого вугілля зумовлювало незначне зниження цього показника (36,1%). У варіантах, де вивчали післядію ОМД, вміст клітковини в рослинах вико-вівсяної сумішки становив 26,7-27,5%, а еквівалентної їм кількості мінеральних добрив – 27,9-28,7%.

Поряд із вмістом сирого протеїну і клітковини для оцінки якості кормових культур важливими є рівень каротину та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Вміст каротину на контролі й у варіанті, де вивчали післядію бурого вугілля, майже не відрізнявся і відповідно становив 27,1 та 27,3 мг/кг зеленої маси вико-вівсяної сумішки. У варіантах, де вивчали післядію 1,5-4,5 т/га ОМД рівень каротину зріс на 9,2-17,9 мг/кг зеленої маси, а еквівалентної кількості мінеральних добрив – на 6,7-15,5 мг/кг.

Найвищий вміст безазотистих екстрактивних речовин спостерігався у варіантах, де вивчали післядію 4,5 т/га ОМД й еквівалентної їм кількості мінеральних добрив і відповідно становив 34,7 та 32,8%, при вмісті на контролі 26,8%.

Узагальнюючи результати проведених досліджень, слід зазначити, що ОМД “ТЕКОС-2” – добриво пролонгованої дії, післядія якого зумовлює значний приріст урожаю зеленої маси однорічних трав. Внесення органо-мінерального добрива під попередник вико-вівсяної сумішки у підвищених дозах (3,0-4,5 т/га) може забезпечити одержання стабільних урожаїв біологічно повноцінної продукції.