Таблиця 5
Вплив строків і доз внесення азоту на врожайність сортів озимої пшениці
|
Варіант внесення азоту |
Урожайність, ц/га |
Приріст урожаю |
||||
|
1996р. |
1997р. |
1998р. |
Середнє |
ц/га |
% |
|
|
Миронівська 61 |
||||||
|
А Р90К120 (восени) |
37,0 |
32,6 |
40,5 |
36,7 |
- |
- |
|
Б Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII) |
57,2 |
52,4 |
60,8 |
56,8 |
20,1 |
54,8 |
|
В Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII) |
54,1 |
46,9 |
56,2 |
52,4 |
15,7 |
42,8 |
|
Г Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII) |
59,0 |
51,9 |
64,3 |
58,4 |
21,7 |
59,1 |
|
Д Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII) |
60,7 |
56,9 |
65,1 |
60,9 |
24,2 |
65,9 |
|
Мирлебен |
||||||
|
А Р90К120 (восени) |
39,0 |
33,3 |
42,3 |
38,2 |
- |
- |
|
Б Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII) |
61,1 |
52,7 |
64,1 |
59,3 |
21,1 |
55,2 |
|
В Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII) |
55,4 |
48,1 |
60,0 |
54,5 |
16,3 |
42,6 |
|
Г Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII) |
62,3 |
55,7 |
65,6 |
61,2 |
23,0 |
60,2 |
|
Д Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII) |
65,1 |
60,5 |
67,9 |
64,5 |
26,3 |
68,8 |
|
НІР 05, ц/га |
4,8 |
4,5 |
5,1 |
|||
Рівномірне використання азоту впродовж вегетаційного періоду, починаючи з осіннього внесення, на варіанті Б спричинило підвищення урожайності порівняно з варіантом В. У сорту Миронівська 61 урожайність зросла до 56,8 ц/га, що на 4,4 ц/га вище, ніж на варіанті В. У сорту Мирлебен цей приріст становить 4,8 ц/га. На варіанті Г урожайність зросла на 6 ц/га у сорту Миронівська 61 та на 6,7 ц/га у сорту Мирлебен порівняно з варіантом В. Приріст урожаю відбувся за рахунок зростання продуктивного стеблостою. Найвища врожайність зафіксована на варіанті Д. Порівняно з варіантом А вона зросла у сорту Миронівська 61 на 24,2 ц/га, або на 65,9%, а в сорту Мирлебен на 26,3 ц/га, або на 68,8%.
На підставі цих даних можна стверджувати, що в умовах західного регіону України осіннє внесення азоту менш ефективне, ніж весняно-літнє підживлення озимої пшениці. Проте основну частину азоту потрібно внести на ранніх етапах весняної вегетації. Якщо запізнитись з першим підживленням і провести його в кінці кущіння, продуктивність посівів знижується. Так, внесення азоту по 60 кг/га д.р. на IV і VIII етапах (варіант В) виявилось у наших дослідженнях найменш ефективним.
Залежність урожайності зерна озимої пшениці від доз і строків внесення азоту можна виразити у вигляді рівнянь регресії: для сорту Щедра Полісся – Y = 42,7+7,976Х1 + 42,866X2+7,537X22-72,507Xз+12,276 Хз2 + 50,235Х4 - 8,167X42, R=0,927; для сорту Миронівська 61 – Y= 42,5 + 7,706X1 + 36,243Хз- 4,653X22 + 33,468Хз - 4,379Хз2 - 51,177Х4 +7,833Х42, R=0,951; для сорту Мирлебен - Y=38,2 + 1,493Х1 - 15,049Х2+3,196Х22-11,327Хз+ 2,390Хз2 + 16,706Х4 - 2,833Х42, R=0,911, де Y - врожайність сорту, ц/га; Х1 - норма внесення азоту восени + азот на III етапі органогенезу; Х2 - норма азоту на II етапі; Хз - норма азоту на IV етапі; Х4 - норма азоту на VIII етапі.
Завантажити реферат