Порівняння урожайності на варіанті А (контроль) з іншими варіантами показує, що за рахунок внесення N120 одержуємо приріст врожаю в межах 23,5-27,0 ц/га при найкращому розподілі азоту під час вегетації. Приріст зменшується до 14,1-17,7 ц/га при пізніх строках підживлення (див. табл.4,5).
Під впливом різних доз і строків внесення азоту змінюється якість зерна. Показники якості зростають на всіх варіантах, де застосовувався азот. Так, скловидність зросла порівняно з контролем на 22-31%. Значно менша на контролі також натура зерна (табл.6).
Таблиця 6
Якість зерна озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від строків і норм внесення азотного добрива, 1996-1998рр.
|
Варіант внесення азоту |
Скловидність, % |
Натура зерна, г/л |
Маса 1000 зерен, г |
Вміст, % |
|
|
сирої клейковини |
Білка |
||||
|
А Р90К120 (восени) |
60 |
742 |
41,2 |
21,7 |
11,2 |
|
Б Р90К120 + N30 (восени) + N30 (ІІІ етап) + N30 (ІV) + N30 (VIII) |
82 |
785 |
45,0 |
27,5 |
12,9 |
|
В Р90К120 + N60 (ІV) + N60 (VIII) |
91 |
795 |
48,1 |
31,9 |
14,4 |
|
Г Р90К120 + N60 (ІI) + N60 (VIII) |
86 |
790 |
46,3 |
29,2 |
13,8 |
|
Д Р90К120 + N30 (ІI) + N60 (ІV) + N30 (VIII) |
83 |
788 |
47,0 |
28,6 |
13,1 |
Маса 1000 зерен найбільше зростає при застосуванні азоту у пізніших фазах розвитку рослин. Тому найвищою маса 1000 зерен виявилася на варіанті В (48,1г). Вміст сирої клейковини і білка теж був найвищим при внесенні азоту на IV етапі (N60) і VIII етапі (N60). Високими ці показники були на варіантах Г і Д, де значна частина азоту теж вносилась на IV і VIII етапах. Існує тісна пряма кореляційна залежність між показниками врожайності та якості зерна, а саме, з скловидністю (r=0,832), натурою зерна (г=0,898), масою 1000 зерен (г=0,806), вмістом клейковини (г=0,755) та білка (г=0,713).
Позитивний вплив азотних добрив на якість зерна спостерігається і в сорту Мирлебен.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІВБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
З метою визначення найкращого складу агрегату для передпосівного обробітку ґрунту проводились польові дослідження за схемою, поданою в табл.6. До передпосівного обробітку після оранки було проведено дві культивації за допомогою КПС-4 з боронами. Першу культивацію зроблено зразу ж після оранки, другу - через два тижні після оранки, а третю через 4 тижні після оранки проводили агрегатами згідно варіантів досліду.
Найменша продуктивність рослин (49,3 ц/га) була при використанні для передпосівної підготовки ґрунту культиватора КПС-4. Заміна культиватора КПС-4 простим агрегатом, що складається з кільчасто-шпорових котків та важких і посівних борін, сприяє збільшенню врожайності на 3,3 ц/га, або 6,7% (табл.7).
Урожайність при використанні УСМК-5,4 підвищилась до 55,7 ц/га, щона 6,4 ц/га, або 13,0% більше порівняно з обробітком ґрунту за допомогою КПС-4.
Найвища врожайність у досліді була при підготовці ґрунту комбінованим агрегатом РВК-3,6, де вона становила 58,1 ц/га. Це на 8,8 ц/га, або 17,8% більше, ніж при використанні культиватора КПС-4.
Таблиця 7
Урожайність зерна озимої пшениці сорту Мирлебен залежно від способу передпосівного обробітку ґрунту
|
Склад агрегату |
Урожайність, ц/га |
Приріст урожаю |
||||
|
1994р. |
1995р. |
1996р. |
Середнє |
ц/га |
% |
|
|
КПС-4 + 4БЗТС-1,0 |
56,7 |
51,2 |
40,0 |
49,3 |
- |
- |
|
УСМК-5,4 + 93БП-0,6 |
65,9 |
57,0 |
44,2 |
55,7 |
6,4 |
13,0 |
|
РВК-3,6 + 6 ЗБП-0,6 |
67,6 |
60,4 |
46,3 |
58,1 |
8,8 |
17,8 |
|
ЗККШ-б+бБЗТС-1,0 +10 ЗБП-0,6 |
61,9 |
54,5 |
41,4 |
52,6 |
3,3 |
6,7 |
|
НІР05, ц/га |
2,5 |
2,2 |
2,8 |
|||
Завантажити реферат