Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Озиме жито

Прибирання прямим комбайнуванням проводять на висоті зрізу не більше 15 див. Лише на прибиранні зернових з підсівбою трав висоту зрізу збільшується до 20 див. Низькорослі і полеглі зернові косять не вище на 10 див. швидкість руху комбайна не повинна перевищувати 8 км/ч. У табл. Приведені швидкості руху комбайна СЬК-4 за різних умов прямого прибирання. Способи руху ті ж, що і при роздільному прибиранні (Зілашин Л. Р. Озиме жито).

Таблиця 2

Ширина заганянь для комбайна СЬК-4 з жниваркою ЖВН-6

 

Спосіб руху

Ширина заганянь при їх довжині, м.

400

600

800

1000

2000

Загородний з правим поворотом на кінці

Загородний з розширенням прокошування  

80

120

90

130

100

150

110

170

160

-

Таблиця 3

Середня маса 1 пог. м валу

 

Біологічний урожай зерна при відношенні зерна до соломи, ц/га

Маса валу при прибиранні жниварками, кг

1:1  

1:1,5  

1:2  

ЖРС-4,9 або

зчеплення два таких жаток  

ЖВН-6 або ЖВН-6-12 в один вал

ЖВН-6-12

у сдвоённый

вал

10

16

22

30

36

-

-

 

18

12

18

24

30

36

-  

10

14

20

24

32

36  

0,85

1,27

1,79

2,49

3,10

3,95

4,61  

1,03

1,54

2,17

3,02

3,76

4,79

5,59  

1,93

2,89

4,07

5,67

-

-

-  

2 Районовані сорти (гібриди) та їх характеристика

Харківська 55. Створений в Українському НДІ рослинництва, селекції і генетики імені В. Я. Юр’єва шляхом багатократного індивідуально – сімейного відбору з посіву жита сорту Харківська 194.

Відноситься до західноєвропейської екологічної групи. Колос веретеновідний і призматичний, середньої довжини і щільності. Ості колосів середньої довжини, грубі.

Зерно овальне, напіввідкрите, сіро-зелене, велике, маса 1000 зерён – 26-30 р. Консистенція борошниста, рідше напівсклоподібна. Склоподібність – 33 – 41%. Зміст білка – 9,6 – 13,7% .

Хлібопекарські якості хороші. Досить стійкий до обсипання.

Соломина середньої висоти (120 – 150 см), міцна, досить стійка до вилягання. У роки з вираженим виляганням значно перевершує по врожайності інші сорти. Загальна і продуктивна кущистість висока.

Сорт середньопізній (тривалість періоду від посіву до воскової стиглості – 304 – 329 днів). Зимостійкість вище середньою. Посухостійкість хороша. Поражаємость бурою іржею середня.

По врожайності на 2 – 3 ц/га перевищує сорт Харківська 194.

Харківська 60. Також виведений в Українському НДІ рослинництва, селекції і генетики імені В. Я. Юр’єва шляхом сімейного відбору з гібридів сортів Харківська 194 і Петкус короткостебельний.

Відноситься до західноєвропейської екологічної групи. Колос призматичний і веретеновідний, середньою довга і щільність. Ості довгі, такі, що напіврозходяться, досить міцні. Колоскові луски ланцетообразне, з короткими остевідним придатком. Зовнішні квіткові луски роздуті, несуть по кілю грубі густі вії.

Зерно напіввідкрите, овальне, сіро-зелене, велике, маса 1000 зерен – 27 – 31 р. Зміст білка – 12%. Мукомельні і хлібопекарські якості хороші.

Соломина товста, міцна, середньої висоти (130 – 150 см), досить стійка до вилягання. Листя широке. Кущистість висока, форма куща проміжна.

Сорт середньо спілий, тривалість періоду від посіву до воскової стиглості складає 306 – 321 день. Зимостійкість вище середньою, стійкість до сніжної цвілі. Посухостійкість хороша. Врожайність висока – 48,2 ц/га.

3.1 Кліматичні умови.

Більша частина теріторії Одеської області відноситься до Причорноморської низовини, плавно понижаючейся до Чорного моря. На узбережжі Одеської області велика кількість лиманів, повністю або частково відгорожених від моря піщано-раковинними природними насипами. Крупніщі лимани Куяльницький і Хаджибейський.

Клімат Одеської області помірно континентальний, з жарким сухим літом і м'ягкою малосніговою нестійкою зимою. Середня температура на юзі: січню мінус 2°С; липню 23°С. Загальна сума опадів коло 410 мм за рік. Опади випадають головним образом літом, часто в виді зливів. Южна половина Одеської області схильна посухам.

Зима в самої Одесі помірно м'яка - середня температура січню - 3°С, літо дуже тепле, посушливе - середня температура липню 22°С. В Одеському регіоні випадає за рік коло 350 мм опадів. Чорне море в районі Одеси узимку може замерзати на нетривалий час.

Тривалість вегетаційного періода в Одеської області від 168 до 200 добів.

Річна сітка Одеської області повностю належить басейну Чорного моря. Головні ріки: Дунай (з Кілійским гірлом), Дністер (з притокою Кучурган), Колима й Савранка (притока Южного Бугу). Дельта Дунаю і плавні Дністеру місцями заболочені. Багато мілких пересихаючих річок. Крупні ріки мають важливе господарське значення для судоплавства, зрошення і гідроенергетики. В приморської смузі багато прісноводних (Кагул, Ялпуг, Катлабух) і солоних (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас) озер.

Найбільш характерні почви Одеської області южні і звичайні чорноземи, середне- й малогумусні. В приморської частині області переважають южні солонцеваті чорноземи. По долинам і балкам повсюдно розпоширени чорноземно-лукові солончаковаті почви й солончаки. Природні різнотравні типчаково-ковильні степа розгортані. Невеликі масиви лісів-дібров із дубу черешчатого, буку, ясеню і липи збереглися тільки на півночи Одеської області

3.2 Ґрунтові умови

Одеська область, як видно розташована в двох природних зонах – Лісостепу і Степу.

Залежно від фізико – географічних умов, у різних природних зонах ґрунти розвиваються по – різному, що призводить до утворення їх різноманітних генетичних типів, видів і різновидностей.

Найголовнішими типами ґрунтів на Одещині є: сірі лісостепові ґрунти, чорноземи, каштанові, лучні та болотні.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали