Розміщення плодоовочеконсервної промисловості в Україні

Головний напрямок розвитку садівництва - поглиблення спеціалізації виробництва. Промислові сади доцільно зосереджувати . в основному у великих агропромислових комплексах. Зокрема, виробництво яблук і груш для консервування слід сконцентрувати у Республіці Крим, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Закарпатській областях ; слив - у Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій, Закарпатській областях і Республіці Крим. В областях Полісся головним напрямком повинен бути розвиток ягідництва. У цілому для забезпечення позитивних тенденцій у подальшому економічному розвитку й підвищення результативності галузі необхідно вжити ряд заходів. Проте вони матимуть позитивні наслідки за умови макроекономічних зрушень на державному рівні, спрямованих на сприяння розвитку виробництва стабільність економічної й соціальної політики, сприятливий податковий режим, наявність розвиненої інфраструктури.

Отже, на думку багатьох провідних фахівців, плодоовочеконсервним підприємствам вкрай необхідні:

­ фінансово-кредитна підтримка за рахунок розширення видів кредитування, зокрема на міжсезонні витрати;

­ протекціонізм експорту й недопущення масових інтервенцій аналогічної продукції з інших країн та скорочення обсягів вітчизняного виробництва;

­ відновлення традиційних та освоєння нових зовнішніх ринків збуту, в тому числі через створення за кордоном у країнах-імпортерах постійно діючих представництв у галузі;

­ зважена правова, інвестиційна й структурна політика.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. – К.: Наукова думка, 1995.

2. Гаян В. Що ми їмо? // Дзеркало тижня. – 2005. – 18 січня. – С.8.

3. Єрмаков О. Ю. Формування ринку плодів в Україні // Економіка АПК. – 2002. – № 4. – С.94–98.

4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил : теорія, методи, практика. –К., 1999.

5. Кучеренко С.М. Тенденції розвитку консервного виробництва в системі споживчої кооперації // Економіка АПК. – 2000. – № 9. – С.43–46.

6. Лазня В. Плодоовочеконсервне виробництво в Україні // Економіка України. – 2000. – № 8. – С.17–20.

7. Мялик О. М. Ринок плодів і овочів України // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 47–49.

8. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К. : Знання, 1998.– 438 с.

9. Розміщення виробництва продовольчих товарів народного споживання / За ред. А.А. Мазаракі. – К., 1992.

10. Розміщення продуктивних сил /за ред. Ковалевського. – К.: Либідь, 1996. – 325 с.

11. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. Качана. – К.: Вища школа, 1997. – 436 с.

12. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Михайлюк, В.Семенов. – К.: Знання, 1998.– 532 с.

13. Сухенко О. М. Регіональний розвиток овочеконсервного виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2002. – № 2. – С.23–26.

14. Україна у цифрах у 2002 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Техніка, 2003. – 264 с.

15. Шкарупа В.Ф.Основи екології та безпеки товарів народного споживання: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2002.

16. Шмаглій О. Плодоовочеконсервна промисловість: деякі проблеми і перспективи // Харчова і переробна промисловість. – 2000. – № 11–12.

17. Шумейко А. Розвиток овочівництва на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2001. – № 2. – С. 90– 96.

ДОДАТКИ

Додаток

Виробництво плодоовочевих консервів за видами (млн. ум. банок)

Додаток

Виробництво консервів по регіонах